8.2. Аналіз забезпечення виробництва матеріальними ресурсами та ефективності їх використання

За характером та особливостями сировини, що переробляється, підприємства харчової промисловості умовно поділяються на чотири групи:

• підприємства, що займаються переробкою сільськогосподарської сировини тваринного походження (м’ясна, молочна галузі);

• підприємства, що займаються первинною переробкою сільськогосподарської сировини рослинного походження (цукрова, олійна, спиртова, пивоварна, тютюново-ферментаційна, хлібопродуктів);

• підприємства, що займаються вторинною переробкою сільськогосподарської сировини рослинного походження (хлібопекарна, кондитерська, безалкогольних напоїв, лікеро-горілчана);

• підприємства, що займаються переробкою мінеральної сировини (соляна, по розливу мінеральних вод тощо).

Залежно від групи підприємств мають місце особливості в проведенні аналізу рівня сировинного постачання. Так, для перших двох груп характерна необхідність аналізу рівня закупок, стану сировинної бази та забезпечення підприємств сільськогосподарською сировиною. Рівень забезпеченості сировиною і матеріальними ресурсами підприємств третьої групи залежить від обсягів фактичного виробництва на підприємствах другої групи.

Відокремлено стоїть четверта група підприємств, які можуть самостійно видобувати для власних виробничих потреб сировину або одержувати її від видобувної промисловості, причому запаси мінеральної сировини в Україні практично необмежені.

При аналізі забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами в першу чергу перевіряють якість плану матеріально-технічного постачання. Перевірку реальності плану починають з вивчення обґрунтованості норм та нормативів, які покладені в основу розрахунку потреб підприємств в матеріальних ресурсах. Потім перевіряється відповідність плану постачання потребам виробництва продукції і утворення необхідних запасів виходячи з прогресивних норм витрат матеріалів.

Важливою умовою безперервної роботи підприємства є повна забезпеченість потреби в матеріальних ресурсах джерелами покриття. Вони можуть бути зовнішніми та внутрішніми. До зовнішніх джерел відносяться матеріальні ресурси, які надходять від постачальників в відповідності з договорами, які були укладені. Внутрішні джерела – це скорочення відходів сировини, використання вторинної сировини, власне виготовлення матеріалів і напівфабрикатів, економія матеріалів в результаті впровадження досягнень НТП.

Реальна потреба в надходженні матеріальних ресурсів зі сторони – це різниця між загальною потребою в певному матеріалі і сумою власних внутрішніх джерел її покриття.

В процесі аналізу необхідно також перевірити забезпеченість потреб в надходження матеріальних ресурсів договорами на їх поставку і фактичне їх виконання.

Перевіряється також якість отриманих матеріалів від постачальників, їх відповідність стандартам, технічним умовам і умовам договору і в випадках їх порушення висуваються вимоги постачальникам

Велике значення надається виконанню плану за строками постачання матеріалів (ритмічності). Порушення строків постачання веде до недовиконання плану виробництва і реалізації продукції.

Особлива увага приділяється стану складських запасів сировини і матеріалів. Розрізняють запаси поточні, сезонні і страхові. Величина поточного запасу залежить від інтервалу постачання (в днях) – (І_нт.) і середньодобових витрат і-го матеріалу (В_доб.):

З_пот. = І_нт. * В_доб.

В процесі аналізу перевіряється відповідність фактичного розміру запасів найважливіших видів сировини і матеріалів нормативним.

І нарешті визначається приріст (зменшення) обсягу виробництва (V) продукції по кожному виду за рахунок зміни:

• кількості заготовленої сировини і матеріалів (З_і);

• перехідних залишків сировини і матеріалів (Зал_і);

• понадпланових відходів внаслідок низької якості сировини, заміни матеріалів та інших факторів (Відх_і);

• питомої витрати сировини на одиницю продукції (ВП_і).

При цьому використовується наступна модель випуску продукції:

ПВ_і = (З_і + Зал_і – Відх_і) / VBП_і

Оскільки сировинною базою більшості промислових підприємств переробної промисловості є сільське господарство, тому актуальним є аналіз стану сировинної бази.

Для галузей промисловості, що переробляють сировину тваринного походження, аналіз обсягів закупівель сировини потрібно проводити залежно від продуктивності худоби та маси однієї голови.

Обсяги промислового виробництва в м’ясній промисловості суттєво залежать від структури закупленої худоби, тому оцінюючи виконання плану закупівель худоби доцільно проаналізувати структуру сировини, що закупається.

На підприємствах м’ясної промисловості ефективність промислового виробництва тісно пов’язана з такими чинниками, як зміна в структурі худоби за видами, якість сировини, вихід супутньої продукції та відходів тощо. Вплив цих чинників на матеріаломісткість продукції можна визначити шляхом ланцюгових підстановок.

На обсяги закупівлі молока суттєво впливають кількість голів корів та надій на одну корову.

Після аналізу загального стану закупівлі молока слід з’ясувати, як змінилася структура заготовленого молока та його якість.

Для окремих галузей харчової промисловості важливим є вихід сировини з тонни переробленої сільськогосподарської продукції. Зокрема це стосується цукрової, олієжирової, м’ясної промисловості тощо.

Ефективність промислового виробництва на цукрових заводах значною мірою залежить від цукристості буряків та виходу цукру з тонни перероблених буряків.

В_ц =100хЦ_т / М_б,

де: В_ц – загальний вихід цукру з буряків (%); Ц_т –обсяг виробітку цукру, т; М_б – маса перероблених буряків (т).

Для аналізу стану та динаміки цих показників доцільно скласти аналітичну таблицю 8.3.

Таблиця 8.3.