6.6. Аналіз показників технічного рівня виробничого підприємства

Технічний рівень на промислових підприємствах характеризується системою показників, пов’язаних з озброєністю праці, рівнем механізації та автоматизації, станом та структурою основних засобів, показниками прогресивності та використання устаткування.

Аналіз рівня техніки полягає у визначенні окремих показників та оцінці їх динаміки порівняно з попереднім періодом та з рівнем, досягнутим на споріднених підприємствах.

Озброєність праці характеризується фондоозброєністю; технічною озброєністю; забезпеченістю робітників робочою площею, що розглядались вище, енергоозброєністю та електроозболєністю праці.

Енергоозброєність праці знаходять діленням сумарної потужності механічних двигунів, електродвигунів та електроапаратів на кількість робітників у найбільшій зміні:

Електроозброєність характеризує зв’язок витрат живої праці з виробничим споживанням енергії (теплової, механічної і електричної). Її визначають відношенням сумарної спожитої енергії до кількості відпрацьованих усіма робітниками людино-годин:

Рівень механізації (автоматизації) характеризується коефіцієнтом механізації (автоматизації) виробництва, коефіцієнтом механізації (автоматизації) робіт, коефіцієнтом механізації ( автоматизації) праці.

Коефіцієнт механізації (автоматизації) виробництва знаходять відношення обсягу продукції, виготовленого на механічному (автоматичному) обладнанні, до загального обсягу випуску відповідної продукції (в натуральному або вартісному виразі).

Коефіцієнт механізації (автоматизації) робіт розраховують шляхом ділення обсягу робіт виконаних механізованим (автоматизованим) способом, на загальний обсяг виконаних робіт.

Коефіцієнт механізації (автоматизації) праці розраховується, як відношення часу, витраченого на виконання робіт механізованим (автоматизованим) способом, на загальну кількість витраченого робочого часу. Цей показник розраховують на рівні цеху, основного та допоміжного виробництва, підприємства.

Устаткування підприємства складається з:

наявного (це все обладнання, що знаходиться на балансі, підприємства незалежно від місця знаходження і технічного стану);

установленого ( змонтоване і підготовлене до роботи обладнання, яке знаходиться в цехах, до того ж частина установленого обладнання може бути в резерві, на консервації, в плановому ремонті, модернізації);

діючого (це фактично працююче в звітному періоді обладнання незалежно від тривалості його роботи).

Ступінь залучення обладнання у виробництво характеризується показниками:

• коефіцієнт використання парку наявного обладнання

де Од – кількість одиниць діючого (працюючого) обладнання;

Он – кількість одиниць наявного обладнання.

• коефіцієнт використання парку встановленого обладнання:

де Ов – кількість одиниць встановленого обладнання.

Інтенсивне використання обладнання характеризується показниками випуску продукції за 1 машино-год (або на гривню), тобто його продуктивністю. Визначається ступінь виконання заходів по впровадженню нової техніки, яка сприяє підвищенню рівня механізації та автоматизації виробництва. Визначається доля прогресивного обладнання в загальній його кількості і по кожній групі машин та устаткування. Виявляється питома вага вартості автоматизованого обладнання і вимірювальних приладів, в також вартість модернізованого обладнання і вимірювальних приладів в загальній вартості усього обладнання і вимірювальних приладів. По цим та іншим показникам технічного рівня основних засобів фактичні дані порівнюються з плановими.

Інтенсивне використання обладнання та основних засобів в цілому характеризує також вихід продукції з одного квадратного метра виробничої площі. Цей показник відбиває не тільки ступінь зайнятості виробничих площ, але й рівень використання встановленого обладнання.

Аналіз екстенсивного використання обладнання пов’язаний з балансом часу його роботи, який включає наступні фонди робочого часу обладнання: календарний, режимний, можливий, плановий і фактичний.

Показниками використання обладнання за часом є коефіцієнти використання календарного, режимного та планового фонду робочого часу – це відношення фактично відпрацьованого часу до відповідного фонду робочого часу.

Контрольні запитання і завдання для самоконтролю

1. Визначте завдання та джерела інформації аналізу використання основних засобів.

2. За якими основними ознаками класифікуються основні засоби?

3. Які фактори впливають на обсяг, структуру і динаміку виробничих основних засобів?

4. Як визначають рівень забезпечення підприємства основними засобами?

5. Які показники характеризують рух та технічний стан основних засобів?

6. Які показники характеризують ефективність використання основних засобів?

7. Які фактори впливають на зміну фондовіддачі?

8. Що розуміють під виробничою потужністю підприємства та що впливає на зміну її величини?

9. Які напрямки аналізу технічного рівня? Які показники його характеризують?

10. Які показники характеризують використання обладнання?