6.4. Аналіз технічного стану та показників забезпечення основними засобами

Технічний стан основних засобів характеризується ступенем їх зносу (придатності), оновлення, вибуття, віковим станом обладнання. Він залежить від своєчасного проведення ремонтних робіт, від виконання плану введення в дію об'єктів, потужностей та всіх основних фондів за рахунок капітальних вкладень. Аналіз технічного стану основних фондів та забезпечення ними проводиться за схе­мою, поданою на рис..6.3.

Аналіз впливу забезпечення основними засобами та їх

технічного стану на результативні показники

аналіз фізичного і морального

аналіз обґрунтованості форм

зносу обладнання

відновлення зносу обладнання

аналіз вікового і прогресивного

оцінка відповідності обладнання

складу обладнання

вимогам та напрямкам науково-технічного прогресу

аналіз темпів та способів

оцінка ефективності відновлення

відновлення основних засобів

зносу обладнання

аналіз виробничої та технологічної

оцінка відповідності фактичної структури

структури основних засобів

основних засобів запланованій

Рис.6.3. Аналіз зносу і забезпеченості основними засобами

Показниками, які характеризують технічний стан основних засобів, є коефіцієнт зносу та придатності.

Коефіцієнт зносу – показує питому вагу вартості основних засобів, що вже перенесена на вироблену продукцію. Розраховується за формулою:

ОФ – повна первісна вартість основних засобів

– залишкова вартість основних засобів

Коефіцієнт придатності – показує питому вагу основних засобів, які придатні для подальшого використання у процесі виробництва продукції. Розраховується :

Коефіцієнти зносу (спрацювання) і придатності розраховуються як на початок періоду, так і на кінець. Чим нижче К_зн (вище К_пр), тим кращий технічний стан, підприємства.

Для розрахунку цих показників доцільно використати таблицю 6.3.

Таблиця 6.3

Аналіз зносу і придатності основних засобів за звітний період.

№ №	Показники	Звітний період
		На початок року	На кінець року	Зміна за рік (+,-)
А	Б	В	Г	Д
1	Первісна вартість основних засобів, тис. грн.	Ф1: 031. гр. 3	Ф1: 031. гр. 4	Г1-В1
2	Знос основних засобів, тис. грн.	Ф1: 032 гр. 3	Ф1: 032 гр. 4	Г2-В2
3	Залишкова вартість основних фондів, тис. грн.	Ф1: 030 гр. 3	Ф1: 030 гр. 4	Г3-В3
4	Коефіцієнт зносу основних засобів	В2/В1	Г2/Г1	Г4-В4
5	Коефіцієнт придатності основних засобів	1-В4	1-Г4	Г5-В5

Технічний рівень основних засобів і ступінь їх морального зносу характеризує віковий склад обладнання. В першу чергу він дає змогу виявити застаріле обладнання, яке потребує заміни. Для аналізу діюче обладнання групується по видам, а в середині їх – по терміну використання, розраховується питома вага кожної групи.

Середній термін експлуатації як усього устаткування підприємства, так і окремих видів можна визначити за формулою :

Т_ек = ( ∑Т_іК_і) /К ,

де Т_ек – середній термін експлуатації, Т_і – середньоарифметичне значення відповідного інтервалу в роках; К_і – кількість верстатів відповідної вікової групи; К - загальна кількість одиниць устаткування.

Часткове відновлення засобів праці здійснюється з допомогою періодичних ремонтів. Суть ремонту полягає в усуненні тимчасового фізичного зносу (спрацювання) конструктивних елементів у натуральній формі та забезпечення в такий спосіб постійної дієздатності засобів праці протягом усього періоду їхньої експлуатації. Виконання плану оцінюють по всім видам ремонту: поточного, капітального, планово-попереджувального. Виконання плану капітального ремонту оцінюють шляхом співставлення вартості фактично виконаного ремонту з сумою витрат, яка передбачена кошторисом.

З метою дослідження забезпечення підприємства основними засобами досліджують динаміку показників фондо- та технічної озброєності, забезпеченості виробничою площею.

Фондоозброєність характеризує забезпеченість підприємства засобами праці, показує середньорічну вартість основних засобів, що приходяться на одного працюючого за звітний (плановий) період :

,

де Чпвп – чисельність промислово-виробничого персоналу;

Технічна озброєність показує відношення вартості активної частини основних виробничих засобів( машин та обладнання) до чисельності робітників в найбільшу зміну. Середню чисельність робітників в найбільшій зміні визначають діленням середньої чисельності фактично працюючих робітників на коефіцієнт змінності робочих місць. Коефіцієнт змінності розраховується як відношення загального числа працюючих робітників на кінець року до числа працюючих в найбільшій зміні.

Забезпеченість робітників виробничою площею визначається відношенням загальної корисної площі цехів та дільниць до кількості робітників у найбільшій зміні:

Зростання цих показників свідчить про позитивну динаміку технічної оснащеності виробництва.