1.2. Предмет і основні принципи економічного аналізу.

Кожна наука має свій предмет, який вона вивчає. Предметом економічної науки є, як відомо, виробничі відносини людей. Економічний аналіз як наука має свій предмет, чим відрізняється від інших економічних наук, що вивчають різні сторони функціонування економіки (планування, нормування, облік, фінансування, організація праці, менеджмент, маркетинг тощо).

Економічний аналіз як метод дослідження економічних процесів, є складовою частиною всіх економічних наук. Предметом науки «Економічний аналіз» є методика вивчення господарської діяльності підприємств, їх структурних підрозділів, об’єднань в галузевому чи регіональному плані. Економічний аналіз вивчає, як, у який спосіб досліджувати та оцінювати господарську діяльність. На основі цієї науки здійснюється практична робота з економічного аналізу діяльності підприємств, об’єднань, галузей тощо.

Отже, предметом науки «Економічний аналіз» є закономірності методичних підходів до оцінки економічних процесів і явищ, що відоб­ражаються в системі показників, які характеризують різні сторони господарської діяльності економічних об’єктів.

Економічний аналіз досліджує причини і фактори виникнення відхилень і зміни результатів господарської діяльності. Вивчення причинно-наслідкових зв’язків в господарській діяльності підприємств дозволяє розкрити суть економічних явищ і на цій основі дати правильну оцінку досягнутих результатів, виявити резерви підвищення ефективності виробництва, обґрунтувати плани і управлінські рішення.

Основними принципами економічного аналізу є науковість, об’єктивність аналітичних висновків, системність і комлексність, вибір основної ланки, конкретність і дієвість, оперативність, масовість.

Принцип науковості вимагає, щоб методологія економічного аналізу господарської діяльності спиралась на найновіші досягнення економічних та галузевих технологічних наук, відображала об’єктивну реальність на основі сучасних методів дослідження, з застосуванням економіко-математичного апарату та комп’ютерної техніки.

Принцип об’єктивності аналітичних висновків передба­чає дослідження реальних явищ і процесів у господарській діяль­ності, причинно-наслідкових взаємозв’язків за достовірними даними. Недостатня об’єктивність результатів аналізу спричинює прийняття невірних або шкідливих рішень.

Основними причинами необ’єктивних висновків є такі:

• недостовірна інформація про стан аналізованого об’єкта;

• тенденційність, упередженість у відборі вихідної інформації;

• підбір фактів для обгрунтування заздалегідь прийнятого рішення з ігноруванням факторів, що не підтверджують цього;

• використання невідповідних до ситуації прийомів чи моделей форм взаємозв’язку між показниками.

Таким чином, для забезпечення принципу об’єктивності слід правильно організувати інформаційний потік і дотримуватись правил наукової методології економічного аналізу.

Принцип системності і комплексності вимагає розгляду всіх явищ і процесів господарської діяльності як складових частин єдиної системи, взаємопов’язаних і у комплексі. Підприємство, як об’єкт аналізу, є цілісною системою, що складається з окремих виробництв, цехів, дільниць, характеристику яким дає ціла система техніко- економічних показників. В той же час підприємство може розгляда­тися як окремий елемент галузі промисловості і загалом народного господарства, тобто підсистема іншої системи. Всі ці складові частини системи пов’язані між собою, діяльність об’єкта аналізу відбивається на діяльності системи більш високого рангу. Для аналізу використовується система показників, пов’язаних між собою, система прийомів, зас­тосування яких певним чином утворює методику аналізу. Аналітичні показники змінюються під дією цілої системи факторів внутрішнього та зовнішнього характеру.Вся ця система аналізується в динаміці.

Принцип основної ланки передбачає виділення у системі дослідження одного основного напряму, якмй в даний момент для даного підприємства є суттєвим і актуальним. Вибір основної ланки диктується завданням аналізу.

Принцип конкретності і дієвості аналізу вимагає конкрет­ної спрямованості і прив’язки до потреб економіки. Досліджують найбільш актуальні для даного об’єкта питання, головні напрями роз­витку. Дієвість забезпечується через розробку конкретних пропозицій, рекомендацій, заходів щодо підвищення ефективності виробництва та управління ним.

Принцип оперативності передбачає своєчасне, чітке і швид­ке здійснення розрахунків для негайного втілення в життя резуль­татів аналізу, реалізації виявлених резервів. Цей принцип відобра­жається через застосування комп’ютерної технології аналітичних роз­рахунків.

Принцип масовості і відкритості (демократизму) передбачає участь в анал­ітичній роботі спеціалістів різних профілів та рівнів, охоплення всіх сторін господарської діяльності за допомогою конкретних виконавців, а також висвітлення результатів засобами інформації.

Економічний аналіз служить важливим засобом розв’язання проблеми підвищення ефективності виробництва, з чого випливають наступні завдання:

1. Об’єктивна оцінка роботи підприємства, його підрозділів, окремих виконавців з точки зору контролю за виконанням ними планів, договірних зобов’язань, зміни основних показників в динаміці. Виявлення впливу факторів і причин на відхилення проти завдань і даних за попередні роки.

2. Виявлення та організація використання резервів підвищення ефективності виробництва, підготовка відповідних управлінських рішень для їх реалізації

3. Вивчення новацій і сприяння їх поширенню.

4. Аналіз ефективності новацій за конкретних умов даного об’єкта, зокрема впровадження нової техніки, технології, організації праці та виробництва на даному об’єкті.

5. Оцінка реальності і напруженості планових завдань, договірних зобов’язань, квот тощо, розроблення на цій основі прогнозів для оцінки майбутніх потреб та доходів.

6. Дослідження конкурентоспроможності підприємства та кон’юнктури ринку.