3.3. Основні правила і етапи проведення аналізу господарської діяльності підприємства

Підвищення ефективності господарювання в багатьох випадках залежить від обґрунтованості, своєчасності і доцільності управлінських рішень, які приймаються. Все це досягається в процесі аналізу. Але тільки правильно організована робота з аналітичного дослідження результатів господарювання може забезпечити його дієвість і ефективність, ґрунтовно вплинути на хід господарських процесів.

Тому організація аналізу господарської діяльності на підприємствах повинна відповідати ряду вимог:

• науковий характер аналізу;

• обґрунтований розподіл обов’язків по проведенню аналізу господарської діяльності між окремими виконавцями;

• аналітичне дослідження повинне бути ефективним;

• регламентація і уніфікація аналітичної роботи.

Регламентація передбачає розробку для кожного виконавця обов’язкового мінімуму таблиць і вихідних форм аналізу; уніфікація (стандартизація) аналізу передбачає створення типових методик і інструкцій, вихідних форм і таблиць, стандартних програм, єдиних критеріїв оцінки, що забезпечує порівнянність, зведення результатів аналізу на більш високому рівні управління, підвищує об’єктивність оцінки діяльності внутрігосподарських підрозділів, зменшує витрати часу на аналіз і в результаті сприяє підвищенню його ефективності.

Аналітична робота на підприємстві поділяється на наступні організаційні складові:

1. Виділення суб’єктів і об’єктів аналізу господарської діяльності, вибір організаційних форм їх дослідження і розподіл обов’язків між окремими дослідниками.

2. Планування аналітичної роботи.

3. Інформаційне і методичне забезпечення аналізу господарської діяльності .

4. Аналітична обробка даних.

5. Оформлення результатів аналізу.

6. Контроль за впровадженням у виробництво пропозицій, зроблених по результатам аналізу.

Організаційні форми аналізу господарської діяльності підприємства визначаються складом апарату і технічним рівнем управління. На великих підприємствах діяльністю всіх економічних служб керує головний економіст, який є заступником директора з економічних питань. На середніх та малих підприємствах очолює аналітичну роботу начальник планового відділу або головний бухгалтер. Внутрішній аналіз виконують посадові особи, як у процесі виконання ними посадових функцій, так і на громадських засадах. На громадських засадах в аналітичній роботі беруть участь працівники підприємства через наглядові ради акціонерних товариств, громадські бюро економічного аналізу, профспілкові організації, періодично створювані комісії.

Значне місце в організації аналітичної роботи належить визначенню змісту і послідовності окремих її етапів.

Визначення методу економічного аналізу дає змогу сформулювати ті головні елементи, які характеризують етапи аналітичної роботи:

- вивчення і попередня оцінка досягнутого підприємством рівня (проти запланованого);

- вимірювання взаємозв’язку показників і факторів та визначення на цій основі причин розбіжностей планових і фактичних показників;

- підсумкова оцінка, підрахунок резервів підвищення ефективності господарювання.

Ці головні елементи майже повністю збігаються з найбільш практично поширеною організацією аналітичної роботи за трьома етапами: підготовчим, основним (аналітичним) і завершальним.

Підготовчий етап включає наступні види робіт.

1. Розробка плану та програми аналітичної роботи.

2. Вибір і визначення загального стану об’єкта аналізу.

3. Формування цілей та завдань аналізу і напрямків використання його результатів.

4. Розробка системи синтетичних та аналітичних показників, за допомогою яких характеризується об’єкт аналізу.

5. Розподіл роботи між аналітиками.

6. Розробка макетів і форм аналітичних таблиць, графіків, схем.

7. Перевірка достовірності джерел інформації та вивчення матеріалів попередніх обстежень.

8. Визначення конкретних виконавців та розподіл обов’язків між ними, а також інші організаційні питання.

Основний ( аналітичний) етап

1. Збирання та опрацьовування необхідної інформації,

2. Перевірка повноти й вірогідності звітних даних, проведення арифметичного, логічного і балансового зведення показників.

3. Визначення загальних відхилень величини показників виконання завдань від базових величин.

4. Виявлення взаємодіючих факторів і обчислення їхнього впливу на зміну величини показників.

5. Виявлення зайвих витрат і невикористаних можливостей (перспективних резервів) підвищення ефективності виробництва.

Завершальний етап:

1. Проведення підсумкової оцінки діяльності і узагальнення результатів аналізу.

2. Розробка висновків і пропозицій щодо прийняття належних управлінських рішень за результатами аналізу, відповідно до його цілей і завдань. Ці висновки та пропозиції оформляються у вигляді пояснювальної записки до звіту чи доповідної записки на ім’я керівника підприємства або особи, за доручення якої проводився аналіз.

3. Розробка організаційно-технічних заходів щодо усунення недоліків, підвищення ефективності використання виявлених резервів (за виконанням заходів слід встановити дійовий повсякденний контроль).

4. Підготовка розпорядчих актів, призначення осіб, відповідальних за виконання прийнятих рішень.

5. Контроль за впровадженням у виробництво пропозицій, що Їх було висунуто за результатами аналізу.

У процесі аналітичної роботи окремі складові названих етапів можуть повторюватися. Така ситуація стає можливою, наприклад, тоді, коли на якомусь із етапів дослідження виникає необхідність розширити факторне поле аналізу, що потребує нової допоміжної роботи.

Зрозуміло, що межі етапів мають певною мірою умовний характер і є дуже рухливими: за рахунок інтенсифікації робіт на одному з етапів відбувається скорочення на якомусь іншому і т. п. Отже, головним завданням такої поетапної регламентації економічного аналізу є забезпечення дійового поточного контролю за дотриманням якості аналітичної роботи і термінів її виконання.

Галузеві особливості підприємств харчової промисловості, що впливають на організацію аналітичної роботи, такі:

1. Тісний зв’язок з сільським господарством харчових підприємств (цукрова, спиртова, консервна, молочна, м’ясна та інші).

2. Висока питома вага витрат на сировину в собівартості продукції і пов’язана з цим визначальна роль впливу фактора виходу продукції з сировини, втрат продукції та сировини на рентабельності виробництва.

3. Вироблена продукція, призначена для споживання людьми, часто без додаткового теплового оброблення. У процесі аналізу випуску продукції вивчається вплив чинників на її якість, додержання технологічного режиму та рецептур, можливість зміни технологій та сировини, використання екологічно чистої сировини тощо.

4. Висока питома вага вартості палива та електроенергії в собівартості продукції, спричинена особливостями технологій. Вивчається наявність непродуктивних витрат палива та електроенергії, їх витрат, розглядаються питання економії палива та електроенергії шляхом впровадження технічних та технологічних новацій та організацій обліку витрат.

5. На харчових підприємствах переважно відбувається апаратурний процес хімічного, біохімічного чи теплового оброблення сировини. Цим харчові виробництва ближче до хімічних і під час аналізу організаційно-технічного рівня підприємств визначається вплив особливостей технологічного процесу, застосування різних прогресивних та інгенсивних технологій.

6. Безперервність виробництва ряду галузей, високий коефіцієнт змінності, агресивність кислотно-лужного середовища спричинюють високий знос устаткування та інших видів основних засобів. У процесі аналізу вивчаються умови функціонування основних засобів, дотримання встановлених строків служби, питання ремонту, аварійності.

7. Сезонність виробництва окремих галузей, що зумовлена особливостями забезпечення сировиною та попитом на продукцію.