МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Н.Г. СЛОБОДЯН

ОРГАНІЗАЦІЯ І МЕТОДИКА ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ

КУРС ЛЕКЦІЙ

для студентів напряму підготовки 6.030609 «Облік і аудит»

всіх форм навчання

КИЇВ НУХТ 2011

Слободян Н.Г. Організація і методика економічного аналізу: Курс лекцій для студ. напряму підготовки 6.030509 «Облік і аудит» всіх форм навч. – К.: НУХТ, 2011. — 200 с.

Рецензент Л.М. Чернелевський, канд. екон. наук

Н.Г. Слободян

Видання подається в авторській редакції

© Н.Г. Слободян, 2011

© НУХТ, 2011

ЗМІСТ

стор.

Тема 1. Наукові основи економічного аналізу……………………………	5
1.1. Економічний аналіз як наука, історія її виникнення і розвитку, зв’язок з іншими економічними науками………………………………….. 1.2. Предмет і основні принципи економічного аналізу………………… 1.3.Структура аналітичного процесу та класифікація показників………….	5 9 11
Тема 2. Методичні прийоми (способи) аналітичних розрахунків…… 2.1.Метод економічного аналізу та його характерні риси………………….. 2.2. Традиційні способи економічного аналізу……………………………… 2.3. Використання економіко-математичних методів в економічному аналізі………………………………………………………………………… 2.4. Інтуїтивні (експертні) методи аналізу господарської діяльності.……	14 14 16 21 24
Тема 3. Організація аналітичної роботи на підприємстві……………. 3.1. Види економічного аналізу та їх характеристика……………………… 3.2. Порядок і зміст організації економічного аналізу на підприємстві. Програма економічного аналізу………………………………………………. 3.3. Основні правила і етапи проведення аналізу господарської діяльності підприємства …………………………………………………………………. 3.4. Оперативний аналіз роботи підприємства і особливості його організації ……………………………………………………………………..	26 26 31 34 37
Тема 4. Інформаційна база економічного аналізу………………………. 4.1. Класифікація джерел економічної інформації………………………… 4.2. Планові та нормативні джерела економічної інформації…………….. 4.3. Види облікової та звітної інформації. ………………………………… 4.4. Позаоблікові інформаційні джерела……………………………………	38 38 41 43 48
Тема 5. Аналіз виробничої та маркетингової діяльності підприємства ………………………………………………………………… 5.1. Значення, задачі і джерела аналізу обсягу виробництва і реалізації продукції……………………………………………………………………… 5.2. Аналіз динаміки і ступеня виконання виробничої програми……………….. 5.3. Аналіз асортименту і структури випуску продукції…………………… 5.4. Аналіз ритмічності випуску продукції ………………………………… 5.5. Аналіз якості продукції, що виробляється…………………………….. 5.6. Система показників та оцінка факторів, що впливають на обсяг реалізації продукції…………………………………………………………..	49 49 51 54 57 60 63
Тема 6. Методика аналізу основних засобів та ефективності їх використання. ……………………………………………………………….	68
6.1. Класифікація активів підприємства. Склад необоротних активів. Економічна сутність основних засобів………………………………………. 6.2. Значення, завдання та джерела аналізу основних засобів…………… 6.3. Аналіз складу, структури, динаміки та руху основних засобів……. 6.4. Аналіз технічного стану та показників забезпечення основними засобами……………………………………………………………………….. 6.5. Аналіз використання основних засобів та виробничих потужностей.	68 69 71 76 78

6.6. Аналіз показників технічного рівня виробничого підприємства……..	81
Тема 7. Методика аналізу оборотних активів підприємства…………….. 7.1. Економічна сутність і склад оборотних активів. Джерела і завдання аналізу……………………………………………………………………………. 7.2. Аналіз забезпечення оборотними активами………………………..…….. 7.3. Показники ефективності використання оборотних активів ……….…….	84 84 87 89
Тема 8. Аналіз ефективності використання ресурсів (матеріальних та трудових). ……………………………………………………………………… 8.1. Завдання та інформаційне забезпечення аналізу використання ресурсів 8.2. Аналіз забезпечення виробництва матеріальними ресурсами та ефективності їх використання…………………………………………………… 8.3. Аналіз використання трудових ресурсів підприємства…….………………. 8.4. Аналіз оплати праці………………………………………………………….	95 95 97 102 107
Тема 9. Аналіз доходів та витрат підприємства …………………………….. 9.1.Завдання, напрямки аналізу доходів підприємства та їх класифікація…… 9.2. Аналіз динаміки і структури доходів……………………………………… 9.3.Класифікація витрат підприємства, завдання та джерела їх аналізу…….. 9.4. Аналіз операційних витрат за економічними елементами……………….. 9.5. Аналіз собівартості виробленої продукції ( робіт, послуг)………………. 9.6. Аналіз показників витрат на 1 гривню продукції …………………………	112 112 113 115 117 122 131
Тема 10. Методика аналізу фінансових результатів діяльності та показників рентабельності …………………………………………………… 10.1. Значення, завдання, напрямки та інформаційне забезпечення аналізу фінансових результатів підприємств ………………………………… 10.2. Аналіз формування фінансових результатів діяльності підприємства….. 10.3. Факторний аналіз валового прибутку. ………………………………….. . 10.4. Аналіз фінансових результатів операційної діяльності…………………. 10.5. Аналіз показників рентабельності………………………………………… 10.6. Визначення резервів зростання прибутку та рентабельності …………..	138 138 140 143 149 155 159
Тема 11. Методика аналізу фінансового стану підприємства……………. 11.1. Мета , завдання та етапи аналізу фінансового стану підприємства…… 11.2. Джерела аналізу. Характеристика бухгалтерського балансу як основного джерела інформації для оцінки фінансового стану підприємства. Порівняльний аналітичний баланс (ПАБ)……………………………………… 11.3. Аналіз власного капіталу…………………………………………………. 11.4. Аналіз фінансової стійкості підприємства……………………………… 11.4. Аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства……………… 11.5. Система показників платоспроможності та ліквідності………………… 11.6. Система показників фінансового стану підприємства…………………..	161 161 162 168 171 174 177 182
Тема 12. Узагальнення результатів господарської діяльності………….. 12.1. Складання короткої техніко-економічної характеристики підприємства……………………………………………………………………. 12.2. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства……………….. 12.3. Розробка заходів щодо підвищення ефективності виробництва та використання резервів ………………………………………………………….	186 186 187 193
Список рекомендованої літератури.	200

Тема 1. Наукові основи економічного аналізу

1.1. Економічний аналіз як наука, історія її виникнення і розвитку, зв’язок з іншими економічними науками.

1.2. Предмет і основні принципи економічного аналізу.

1.3.Структура аналітичного процесу та класифікація показників

1.1. Економічний аналіз як наука, історія її виникнення і розвитку, зв’язок з іншими економічними науками.

Вивчення явищ природи і суспільного життя неможливе без аналізу. Аналіз (від грецького – analisis) буквально означає розчленування, розклад об’єкта, що вивчається, на частини, елементи, внутрішньо притаманні цьому об’єкту складові (умовні або реальні). Аналіз виступає в діалектичному, суперечливому єднанні з поняттям «синтез» – єднання раніше розчленованих елементів об’єкта в єдине ціле. Тому аналіз у вузькому плані є розкладом явища або предмета на складові частини (елементи) для вивчення їх як частин цілого. Таке розчленування дозволить заглянути в середину досліджуваного предмету, явища, процесу, зрозуміти його внутрішню суть, визначити роль кожного елемента в предметі або явищі, що досліджується.

Отже, аналіз – це метод дослідження, що полягає в реальному або уявному розкладі, розбивці, розчленуванні об’єкта дослідження на складові частини та вивченні окремих сторін, властивостей та взаємозв’язків кожної частини. Це дає змогу з’ясувати внутрішню суть і природу досліджуваного об’єкта (предмета, процесу, явища), його залежність від різних впливів внутрішнього та зовнішнього характеру.

Сьогодні слід розрізняти загальнотеоретичний економічний аналіз, який вивчає економічні явища і процеси на макрорівні (на рівні суспільно-економічної формації, на державному рівні національної економіки і її окремих галузей), і аналіз господарської діяльності, який використовується для вивчення економіки окремих підприємств. Якщо загальнотеоретичний економічний аналіз як науковий підхід отримав значний розвиток в працях економістів ще минулого століття, то аналіз господарської діяльності як наука виділився порівняно недавно.

Економічний аналіз, як наукова дисципліна – це система спеціальних знань, пов’язана з дослідженням існуючих економічних процесів і господарських комплексів, темпів, пропорцій, а також тенденцій розвитку, виявленням глибинної їх суті і причин, що спричиняють різні відхилення від нормативних, запланованих показників, договірних зобов’язань, і об’єктивною їх оцінкою.

Економічний аналіз є методом вивчення економічних об’єктів, процесів, явищ та взаємозв’язків між ними.

Окремо треба вказати на можливості економічного аналізу як засобу, що є необхідною складовою процесу управління підприємством. Економічний аналіз забезпечує необхідне обґрунтування планових показників, оскільки його оцінки досягнутого рівня виробництва і витрачання ресурсів, з одного боку, попиту, ринкових цін та ефективності роботи – з іншого, є необхідною умовою планування діяльності підприємства.

Економіка як наука широко користується методом аналізу, який залежно від об’єкта дослідження одержав назву «економічний аналіз», «фінансово-статистичний аналіз», «техніко-економічний аналіз», «аналіз господарської діяльності підприємства», чи «аналіз виробничо-господарської діяльності підприємства».

В економічному аналізі будь-якого об’єкта, явища, процесу широко використовуються економічні або техніко-економічні показники, які складають характеристику окремих сторін господарської діяльності (обсяг випуску продукції, чисельність персоналу, собівартість продукції, прибуток тощо). Якщо аналіз обмежується лише фінансовими показниками, які є в фінансовій і статистичній звітності, то він має назву «фінансово-статистичний аналіз». Якщо проводять аналіз господарської діяльності підприємства з залученням широкого переліку технічних, технологічних чи техніко-економічних показників, то такий аналіз називається «техніко-економічним».

Господарська діяльність – це сукупність процесів, спрямованих на виконання цільової функції організаційної структури відповідно до її місця в системі ринкових відносин.

Господарська діяльність підприємства харчової промисловості складається з виробництва продуктів харчування та їх реалізації, а також матеріально-технічного, організаційного, фінансового забезпечення господарських процесів, створення соціальних умов праці.

Метою економічного аналізу є вивчення результатів діяльності всіх підприємств і господарських установ, визначення впливу факторів на їх відхилення для виявлення в подальшому недоліків і резервів, а також розробка заходів, спрямованих на відновлення і збільшення обсягів виробництва та реалізації, підвищення ефективності та стабільності їхньої роботи.

Для досягнення цієї глобальної мети можуть вирішуватись окремі, локальні питання, а саме:

правильна і об’єктивна оцінка стану об’єкта та відхилення його від потрібного;

виявлення можливості та шляхів переведення об’єкта з фактичного стану в потрібний;

кількісне визначення величини та характеру резервів господарської діяльності;

підготовка рекомендацій для вибору оптимальних рішень з оперативного регулювання виробництва та планування подальшої господарської діяльності з урахуванням виявлених резервів підвищення ефективності виробництва.

Основні задачі економічного аналізу визначаються місцем і часом проведення, метою та специфічними умовами діяльності об’єкта, що аналізується.

Об’єкти аналізу – це насамперед окремі економічні явища, процеси, проблеми, питання, показники. Усі об’єкти аналізу у своїй сукупності є предметом економічного аналізу. Систематизований перелік об’єктів чи питань аналізу, що вивчаються в курсі, є його змістом.

До числа найбільш важливих задач економічного аналізу слід віднести:

підвищення науково-економічного обґрунтування бізнес-планів і нормативів (в процесі їх розробки);

об’єктивне і всебічне дослідження виконання бізнес-планів і дотримання нормативів за даними обліку і звітності;

визначення економічної ефективності використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів (окремо і в сукупності);

виявлення і зміна внутрішніх резервів виробничо-господарської діяльності;

обґрунтування оптимальних управлінських рішень.

Задачі економічного аналізу не вичерпуються наведеним вище переліком. Багатогранність і багатоваріантність господарських ситуацій ставлять перед ним багато задач економічного характеру. І їх можна вирішити з використанням загальних і часткових аналітичних методик.

Економічний аналіз – спеціальна галузь знань, становлення якої як науки обумовлювалося об’єктивними вимогами і умовами, які властиві появі будь-якої нової галузі наукових знань. Перша з них – практична потреба. Друга умова пов’язана з розвитком самої науки в цілому і її окремих галузей. По мірі розвитку науки відбувається і диференціація її галузей. Економічний аналіз сформувався в результаті диференціації суспільних наук. Економічний аналіз дуже тісно пов’язаний з багатьма економічними і неекономічними науками. Ці зв’язки стають ще більш численними, що обумовлено в першу чергу місцем аналізу в системі економічних наук, його методологічним характером і тією роллю, яку він виконує в системі управління виробництвом на підприємстві.

В першу чергу серед наук, з якими пов’язаний аналіз господарської діяльності, потрібно виділити економічну теорію та макроекономіку.. Вони вивчають економічні закони, механізм їх дії, і створюють теоретичну основу для розвитку всіх економічних дисциплін. При проведенні аналітичних досліджень необхідно враховувати дію економічних законів. В свою чергу аналіз господарської діяльності певним чином сприяє розвитку економічної теорії. Численні аналітичні дослідження накопичують факти прояву тих чи інших економічних законів. Вивчення цих даних дозволяє формувати нові, раніше невідомі закони, робити глобальні прогнози розвитку економіки країни або світової економіки.

Економічний аналіз як наука в своїй основі містить теоретичні аспекти вивчення навколишнього світу, визначені такою наукою, як філософія, теорія пізнання. Знання основних засад філософії забезпечує об’єктивність і правильність сприймання суті явищ і процесів, що відбуваються в економіці.

Все це також стосується взаємозв’язку економічного аналізу з мікроекономікою та галузевими економіками. Глибокий аналіз господарської діяльності підприємства неможливо провести без знань економіки галузі і організації виробництва на підприємстві. В свою чергу результати економічного аналізу використовують для вдосконалення організації виробництва, впровадження наукової організації праці, передового досвіду. Аналіз сприяє підйому економіки конкретних підприємств і галузі в цілому.

Економічний аналіз тісно пов’язаний з плануванням і управлінням підприємством. В аналізі широко використовують планові і нормативні матеріали. Тому аналітик повинен добре знати законодавчо-нормативну базу, методику планування виробництва підприємства, В той же час науково обґрунтоване управління національною економікою і підприємствами неможливо здійснити без широкого використання результатів економічного аналізу. Він створює інформаційну базу для розробки планів і вибору найбільш доцільних управлінських рішень.

Економічний аналіз як прикладна наука тісно пов’язаний із статистикою, якою розроблено багато методичних прийомів оброблення та аналізу економічної інформації. Відмінність між дисциплінами, зокрема, в тому, що статистика узагальнює, усереднює дані в територіальному чи галузевому плані, оскільки мета статистики – виявити загальні принципи і тенденції розвитку економіки. Економічний аналіз на відміну від статистики концентрує увагу на відхиленнях від тенденції, вивчаючи інформацію в конкретних умовах (за місцем, часом) з метою визначення причин відхилення від очікуваного чи досягнутого раніше результату, тенденцій розвитку.

Зв’язок аналізу з бухгалтерським обліком також має подвійний характер. З одного боку, дані бухгалтерського обліку є головним джерелом інформації для аналізу господарської діяльності. Не знаючи методики бухгалтерського обліку і складу звітності, дуже важко підібрати для аналізу необхідні матеріали і перевірити їх доброякісність. З іншого боку, вимоги, які ставляться перед аналізом, так чи інакше переадресовуються бухгалтерському обліку. Щоб більш якісно забезпечити аналіз інформацією, зробити її більш оперативною, доступною і зрозумілою, вся система бухгалтерського обліку постійно удосконалюється. Завдяки економічному аналізу реалізується контрольна функція бухгалтерського фінансового та управлінського обліку. Економічний аналіз тісно пов’язаний також з фінансуванням і кредитуванням підприємств. Без знання діючого порядку фінансування і кредитування відповідних галузей національної економіки, взаємозв’язків з фінансовими і кредитними органами і закладами неможливо кваліфіковано проводити аналіз господарської діяльності. З іншого боку, фінансово-кредитний інструментарій постійно змінюється з урахуванням результатів аналізу, який показує ефективність впливу цих важелів на господарську діяльність.

Серед наук не економічного напряму в першу чергу слід виділити математичні і технологічні. Необхідність вирішення складних економічних задач стала потужним стимулом розвитку математики. Тут достатньо згадати хоча б історію виникнення математичного програмування. Використання в аналітичних дослідженнях математичних методів суттєво підвищило їх значимість. Аналіз став більш глибоким, обґрунтованим. За допомогою економіко-математичних методів використання електронно-обчислюваьнохї техніки він може проводитися більш оперативно, охоплювати більшу кількість об’єктів, вивчати значно більше інформації.

Не можна аналізувати той чи інший процес виробництва не знаючи особливостей технології. Тільки інформований в цій галузі економіст, бухгалтер може об’єктивно оцінити результати виробництва, зробити корисні рекомендації щодо їх поліпшення. В той же час треба відмітити, що сама технологія виробництва прагне бути більш ефективною і її удосконалення неможливе без аналітичних досліджень. Яскравий приклад цьому – використання методики функціонально – вартісного аналізу.

Результати економічного аналізу є методологічною базою таких наук, як організація виробництва, планування, менеджмент, маркетинг, а знання основних положень цих наук забезпечують правильність аналітичних розрахунків.

Таким чином, аналіз господарської діяльності є синтезованою наукою, яка сформувалась шляхом інтеграції цілого ряду наук і об’єднала окремі їх елементи. В свою чергу результати аналізу використовують інші науки при вивченні тих чи інших сторін господарської діяльності.

Виникнення та становлення будь-якої науки зумовлене нагальними потребами господарської практики. Розвиток економічного аналізу спричиняється необхідністю періодичної оцінки стану господарських процесів, загальних результатів і нових напрямів у роботі.