- •1.Категорія страхового захисту та її сутність.
- •2.Страховий фонд суспільства як матеріальна основа страхового захисту та його сутність.
- •3.Форми організації та методи утворення страхового фонду суспільства.
- •1)Страхування; 2) самострахування;3)державне резервування.
- •4.Страхування як економічна категорія та його ознаки.
- •5.Порівняльна характеристика соціального і комерційного страхування.
- •6.Функції страхування та їх характеристика.
- •7.Принципи страхування та їх характеристика.
- •8.Страхове забезпечення. Системи страхового забезпечення.
- •10.Класифікація страхування, її значення. Класифікаційні ознаки та їх характеристика.
- •11.Класифікація страхування за об’єктами. Галузі страхування та їх характеристика.
- •12.Порівняльна характеристика підгалузей особистого страхування.
- •13.Страхування життя і загальне страхування: порівняльна характеристика.
- •14.Форми проведення страхування та їх особливості.
- •15. Обов'язкове страхування в Україні: призначення і види (крім соціального страхування).
- •16. Виникнення та основні етапи розвитку страхування.
- •17. Розвиток страхування в стародавньому світі та в епоху Середньовіччя.
- •19. Страхова справа в Росії до Жовтневої революції 1917 р. Та в колишньому срср.
- •20. Розвиток страхування в сучасній Україні.
- •21. Поняття ризику у в страхуванні. Класифікація ризиків.
- •22. Основні характеристики ризику, придатного для страхування.
- •23. Методи управління ризиком (скасування ризику, запобігання ризику, власне утримання ризику, страхування).
- •24. Специфіка ризиків у страхуванні майна, відповідальності, в особистому страхуванні.
- •25. Страхова премія як ціна страхової послуги.
- •26. Поняття і структура страхового тарифу.
- •27. Особливості визначення премії за договорами загального страхування.
- •28. Особливості визначення премії за договорами довгострокового страхування життя.
- •30. Тарифна політика страховика.
- •31. Поняття страхового ринку та його економічне значення. Класифікація страхових ринків за територіальною та галузевою ознаками.
- •32. Інституційна структура страхового ринку. Характеристика суб’єктів страхового ринку.
- •34. Страхові посередники та їх роль на страховому ринку.
- •35. Нормативно-правове забезпечення страхової діяльності в Україні.
- •36. Закон України «Про страхування», його зміст та значення.
- •37. Напрями регулювання страхової діяльності в Україні.
- •38.Необхідність і методи державного регулювання страхової діяльності в Україні.
- •39.Орган державного нагляду за страховою діяльністю в Україні, його функції та завдання.
- •40.Страхова компанія як необхідний суб’єкт страхового ринку.
- •41.Основні типи страхових організацій (акціонерне товариство, товариство взаємного страхування, організація типу Lloyds) та їх характеристика.
- •42.Організаційно-правові форми та спеціалізація страховиків в Україні згідно з Законом України «Про страхування».
- •43.Порядок створення, функціонування та ліквідації страховиків в Україні.
- •44. Структура страхової компанії. Органи управління страховиком.
- •45. Об’єднання страховиків, їх види і функції.
- •46. Поняття договору страхування. Законодавчі вимоги до договору страхування.
- •47. Порядок підготовки, укладання та супроводу договору страхування.
- •48. Страховик і страхувальник: взаємовідносини між ними. Обов’язки сторін договору страхування відповідно до чинного законодавства.
- •49. Припинення дії договору страхування та умови визнання його недійсним.
- •50. Взаємовідносини сторін договору страхування при настанні страхового випадку.
- •51. Сутність та значення страхування життя.
- •52. Характеристика ризиків за договорами страхування життя.
- •53. Особливості договору страхування життя.
- •54. Сучасний стан страхування життя в Україні.
- •55. Сутність загального страхування та його зміст.
- •56. Ринок загального страхування в Україні та його роль у забезпеченні страховим захистом юридичних і фізичних осіб.
- •57. Майнове страхування: необхідність, сутність та специфічні особливості.
- •58. Страхування відповідальності: необхідність, сутність та специфічні особливості.
- •59. Особисте страхування: необхідність, сутність та специфічні особливості.
- •60. Сутність перестрахування та його значення.
- •61. Суб’єкти перестрахування та їх характеристика.
- •63. Форми проведення перестрахувальних операцій.
- •64. Договори пропорційного перестрахування: види та їх характеристика.
- •65. Договори непропорційного перестрахування: види та їх характеристика.
- •66. Поняття платоспроможності страховика. Вимоги до платоспроможності страховиків відповідно до законодавства України.
- •67. Власний капітал страховика та його характеристика.
- •68. Страхові (технічні) резерви: призначення, склад і особливості формування.
- •69. Фактичний і нормативний запас платоспроможності: економічний зміст і порядок обчислення.
- •70. Вимоги до платоспроможності страховиків відповідно до Директив Європейського Союзу.
16. Виникнення та основні етапи розвитку страхування.
Ідея страхування виникла в Стародавньому Римі та Вавилоні. Окремі елементи страхування були відомі за тисячі років до нашої ери.
Античне страхування відрізнялось замкненим розподілом збитку між учасниками об’єднання, основною формою страхування була страхова взаємодопомога, не існувало страхового фонду, була відсутня диференціація страхових випадків.
Страхування в Стародавньому Римі – з’являються професійні союзи та колегії, які надають допомогу по хворобі та каліцтву; стихійні лиха та нещасні випадки диференціювалися. Поширеним було взаємне страхування ритуальних витрат.
Страхування в Середньовіччі поступово поширювалося й на інші ризики. Воно здійснювалось через гільдії (братства) та цехи. Згодом гільдії почали спеціалізуватися за окремими професіями. Страхові внески вносяться щомісячно, створюється страховий. фонд, страхування поділилось на особисте та майнове.
Страхування на Русі – з’явилося державне обов’язкове страхування, елементи цивільної відповідальності страхувальника перед третьою особою, страхування не мало на меті отримання прибутку.
Страхування в умовах ринк. економіки – з’явилися компанії, альтернативні держстраху, приймається закон ”Про страхування “.
17. Розвиток страхування в стародавньому світі та в епоху Середньовіччя.
Ідея страхування виникла в Стародавньому Римі та Вавилоні. Окремі елементи страхування були відомі за тисячі років до нашої ери: в третьому тисячолітті до нашої ери на території теперішнього Іраку торгівцям видавали суми грошей у формі позики або створювалась «спільна каса» для захисту їхніх інтересів на випадок утрати вантажу під час перевезення. Закони вавилонського царя Хаммурапі вимагали укладення угоди між учасниками торговельного каравану про спільне покриття збитків у разі, наприклад, нападу на когось із них розбійників чи ще якоїсь іншої несподіваної пригоди.
Античне страхування відрізнялось замкненим розподілом збитку між учасниками об’єднання, основною формою страхування була страхова взаємодопомога, не існувало страхового фонду, була відсутня диференціація страхових випадків.
Страхування в Стародавньому Римі – з’являються професійні союзи та колегії, які надають допомогу по хворобі та каліцтву; стихійні лиха та нещасні випадки диференціювалися. Поширеним було взаємне страхування ритуальних витрат.
Страхування в Середньовіччі поступово поширювалося й на інші ризики. Воно здійснювалось через гільдії (братства) та цехи. Згодом гільдії почали спеціалізуватися за окремими професіями. Страхові внески вносяться щомісячно, створюється страховий. фонд, страхування поділилось на особисте та майнове.
18. Розвиток страхування в індустріальному суспільстві.
Сучасний стан розвитку страхового ринку в індустріально розвинутих країнах Заходу характеризується посиленням тенденції до монополізації та концентрації капіталу у страхуванні. Можна виділити чотири організаційні форми прояву цієї тенденції:
1. Горизонтальна інтеграція – зосередження у невеликої кількості значних страхових компаній все більшого обсягу страхових премій і страхових послуг.
2. Вертикальна інтеграція – проникнення страхових компаній до інших сфер, що пов’язані зі страхуванням (банківська, біржова діяльність).
3. Створення транснаціональних страхових компаній поки ще значно не поширилося у страхуванні, проте це явище існує і має тенденцію до розвитку.
4. Диверсифікація – розширення інвестиційної сфери діяльності на галузі, що прямо не пов’язані зі страхуванням. Таким чином невеликі страхові компанії намагаються вижити в умовах загострення конкуренції і набути додаткового і більш сталого джерела прибутків, які потрібні для покриття витрат із страхування, що зростають.
Для страхового ринку індустріально розвинутих країн Заходу притаманні такі основні типи диверсифікацій:
• страхові компанії стають частиною якогось концерну;
• страхові компанії починають володіти підприємствами, які зайняті в інших галузях матеріального виробництва, або вкладають капітал у ці галузі, скуповуючи акції цих підприємств;
• страхові компанії створюють дочірні компанії у фінансово-кредитній сфері.