Лабораторна робота № 10

Тема: Вивчення явища драглеутворення.

Мета: Ознайомитися з методами отримання гелів та драглів, впливом різноманітних факторів на драглеутворення.

Прилади та реактиви: пробірки, термометр, водяна баня, термостат, 3 хімічні склянки, 3 чашки Петрі, скляні палички, льод, желатин, крохмаль, розчин сульфату калію 1 моль/л, соляна кислота 1 моль/л та 0,1 моль/л, розчин гідроксиду натрію 0,1 моль/л, рідке скло 10%.

Методичні вказівки.

Драглі – структоровані однофазні, одержані із розчинів високомолекулярних речовин, відмінно від гелів, одержаних із колоїдних розчинів. Гелі – двохфазні структоровані дисперсні системи, дисперсними частками у яких є міцели. Для драглів (гелів) відмінно від розчинів не характерна текучість, вони займають провідне положення між розчинами і твердими тілами. Драглі одержують полімерів або обмежиними набряканням. При драглеутворенні виникають зв’язки між молекулами, частинками і поступове упрочнення у системі просторової сітки, яка захвачує дисперсне середовище. На процес структоутворення впливають такі фактори: концентрація, форма і розмір макромолекул, полімера або колоїдних частинок, температура, час та присутність електролітів. Катіони мало впливають на драглеутворення. Аніони як прискорюють, так з аніону хлору замідлюють процес.

Хід роботи

Дослід 1. Одержання гелів та драглів.

а) Одержання драглю (гелю) желатини.

Виконання досліду:

До 5 г желатини додати 10 мл води і залишити до набрякання. До набрякшої желатини додати 85 мл дистильованої води, доведеної до кипіння. Суміш нагрівати на водяній бані до повного розчинення желатини. Невелику кількість розчину вилити у чашку Петрі. Спостерігати застигнення розчину при повному охолодженні.

Висновок:

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

б) Одержання гелю крохмалю.

Виконання досліду:

5 г крохмалю розмішати холодною водою у стакані, додати при ретельному перемішуванні киплячої води та довести розчин до кипіння. Дадати 2-3 кристали тимолу або хлориду цинку для запобігання псування розчину. Невелику кількість розчину вилити у чашку Петрі. Чи застигне розчин при повному охолодженні?

Висновок:

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Дослід 2. Вплив електолітів на драглеутворення.

Виконання досліду:

У чотири пронумеровані пробірки внести по 5 мл теплого 5 % розчину желатини одержаного у досліді 1(а). Потім прилити у пробірки: у першу –дистильовану воду, у другу – 0,1 моль/л розчин хлороводню, у третю – 0,1 моль розчин гідроксиду натрію, у четверту – 0,1 моль/л розчину сульфату натрію. Суміш пробірки перемішати ретельно та видержати на водяній бані при 40 –50 ^оС протягом 10 хвилин. Після цього помістити пробірки в термостат з температурою 10-15 ^оС та записати час початку процесу. Момент утворення драглів вважають час, при якому розчин желатини не виливається при перевертанні пробірки. Дані досліду занести у таблицю й обчислити час драглеутворення кожного розчину:

Дані досліду занести у таблицю:

№ пробірки	Об’єм 5 % розчину желатини	Доданий розчин, мл	Час утворення

Висновок:

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Котрольні запитання.

1. За якими ознаками дисперсні системи розподіляються на вільнодисперсні та зв’язанодисперсні?

2. Як залежить густина вільнодисперсного золю від його концентрації?

3. При яких умовах можливо утворення коагуляційної структури?

4. Які умови викликають утворення гелю?

5. Чим пояснюється синерезис гелів?

6. Охарактеризувати явище тиксотропії, використання його у харчовій промисловості.

Захист

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Оцінка викладача:_________________________________________________