Контрольні запитання.

1. Записати свої спостереження та обгрунтувати їх.

2. Вказати метод очистки колоїдного розчину.

3. Назвати прилад зібраний Вами для очистки колоїдного розчину.

4. Чи встиг повністю очиститися колоїдний розчин за 20 хвилин? Як це можна підтвердити?

5. Усі получені колоїдні розчини розглянути у проходячому світлі і записати свої спостереження.

6. Записати рівняння реакцій добутих золей гідрату окисі заліза та берлінської лазурі.

7. Написати формулу міцели цих двух золей. Вказати заряд цих гранул.

8. Вказати три основних компонента золів гідрату окисі заліза та берлінської лазурі.

Захист

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Оцінка викладача:_________________________________________________

Лабораторна робота № 9

Тема: Визначення порогу коагуляції золю гідрату окисі заліза.

Мета: Вивчити коагуляцію гідрофобних золів. Спостерігати правило значності. Вивчити явища захисту золів.

Прилади та реактиви: хімічні склянки – по 3 шт, піпетки, піпетки, мірні циліндри, золь гідроокису заліза, дистильована вода, розчини електролітів, 0,5% розчин желатину, розчин хлориду натрію, розчин сульфату натрію, розчин червоної кров’яної солі, спиртовий розчин.

Методичні вказівки.

Процес збільшення колоїдних часток в результаті їх злипання, які доводять речовину до утворення осаду чи до утворення студню називається коагуляцією.

Коагуляцію можна визвати збільшенням температури, додаванням електролітів, додаванням золю до іншого золю з протилежним за знаком заряду частинок (взаємна коагуляція). Для початку коагуляції, яку можна відризнити оком (явну), необхідно додати до золю мінімальну кількість електроліту с, - це називається порогом коагуляції. При концентрації електроліту, менше порогу, коагуляція відбувається у скритому стані. Величина зворотного порогу коагуляції, називається коагулюючою здібністю іону Р.

Р =

Коагулююча дія іонів у значній ступені залежить від величини його заряду. Чим більше заряд коагулюючого іону, тим сильніше виражена його коагулююча здібність і тим менше поріг коагуляції (правило Шульца-Гарді). На коагулюючу дію іонів однакового заряду впливає коагуляція іонів. Чим більше коагуляція, тим більше поріг коагуляції і нижче коагулююча здібність іонів. Поріг коагуляції у золей невеликий і виражається у ммоль/л або мгекв/л.

За отриманими даними для кожного електроліту визначають поріг коагуляції за формулою:

 =

де  - поріг коагуляції, ммоль/л;

с_вих – початкова концентрація електроліту до розбавлення водою;

n – об’єм води, який додали до 1 мл вихідного електроліту;

3 – коефіцієнт, який враховує зміни при змішуванні з золем.