- •Розділ 1. Функції менеджера та принципи керівництва
- •1.1. Менеджер — центральна фігура системи управління персоналом
- •1.2. Основні адміністративні функції менеджера
- •1.3. Основні принципи керівництва
- •2.1. Сутність і класифікація методів керівництва
- •2.2. Адміністративний вплив
- •2.3. Організаційний вплив
- •2.4. Матеріальне заохочення
- •2.5. Методи соціального впливу та моральне стимулювання
- •2.6. Методи переконання
- •2.7. Комплексне використання Методів керівництва
- •Розділ 3. Робота менеджера по організації прийняття і реалізації управлінських рішень
- •3.1. Роль і значення рішення у менеджменті організації
- •3.2.Класифікація видів управлінських рішень
- •3.3. Порядок підготовки і прийняття управлінських рішень
- •3.4. Методи прийняття рішень
- •3.5. Система контролю за виконанням рішень
- •Розділ 4. Участь менеджера у рішенні виробничих завдань
- •4.1. Особливості організації праці менеджера
- •4.2. Планування робочого часу
- •4.3. Розподіл функцій між менеджером і працівниками
- •4.4. Делегування обов'язків і повноважень
- •4.5. Участь у виконанні функцій апарату управління
- •5.1. Планування особистої роботи менеджера
- •5.2. Використання засобів організаційної техніки
- •5.3. Встановлення оптимального режиму роботи менеджера
- •Розділ 6. Організація роботи менеджера з підлеглими
- •6.1. Організація роботи менеджера з підлеглими
- •6.2. Особисті контакти менеджера з підлеглими на робочих місцях
- •6.3. Приймання працівників і відвідувачів
- •6.4. Порядок проведення бесіди з відвідувачами
- •6.5. Уміння слухати і чути підлеглих
- •7.1. Виробничі системи і їх сучасний розвиток
- •7.2. Види, цілі та сутність функціонування промислових підприємств
- •7.3. Сучасні організаційні форми діяльності підприємств
- •7.4. Типи виробництва і їх техніко-економічна характеристика
- •Розділ 8. Організація технологічної підготовки виробництва
- •8.1. Зміст, завдання та стадії технологічного проектування
- •8.2. Варіантне проектування технологічних процесів.
- •8.3. Технологічна документація
- •Розділ 9. Організація освоєння виробництва нових виробів
- •9.1. Зміст і завдання організаційної підготовки виробництва
- •9.2. Освоєння виробництва нових виробів
- •9.3. Оптимізація термінів освоєння виробництва нових виробів та оцінка його ефективності
- •Розділ 10. Організація потокового виробництва
- •10.1. Суть та економічна ефективність потокового виробництва
- •10.2. Класифікація потокових ліній
- •10.3. Особливості організації потокових ліній та їх розрахунок
- •10.4. Організація автоматизованого виробництва
- •Розділ 11. Система управління якістю продукції
- •11.1. Якість продукції і її показники
- •11.2. Системи і методи управління якістю продукції
- •11.3. Організація технічного контролю якості
- •Розділ 12. Організація енергетичного господарства
- •12.1. Завдання і структура енергетичного господарства
- •12.2. Нормування витрат електроенергії, стиснутого повітря, пари, газу і води
- •12.3. Планування потреби різних видів енергії
- •Розділ 13. Принципи організації праці
- •13.1. Сутність і зміст організації праці на підприємствах
- •13.2. Колективні форми організації праці та їх переваги
- •13.3. Управління організацією праці. Форми розробки та реалізації наукової організації праці на підприємстві
- •Розділ 14. Технічне нормування праці на підприємстві
- •14.1. Суть і завдання нормування праці
- •14.2. Робочий час і методи його вивчення
- •14.3. Норми та нормативні матеріали для нормування праці
- •Розділ 15. Оплата та стимулювання праці на підприємствах
- •15.1. Принципи оплати праці
- •15.2. Системи оплати праці робітників
- •3. Оплата проводиться по колективній відрядній розцінці.
- •15.3. Системи оплати праці спеціалістів і керівників
- •Розділ 16. Організація виробничого процесу в просторі і часі
- •16.1. Виробничий процес, його структура і принципи організації
- •16.2. Тривалість і структура виробничого циклу. Види руху деталей
- •16.3. Виробнича структура підприємства. Класифікація цехів і служб підприємства.
- •Розділ 17 організація ремонтного господарства
- •17.1. Завдання і структура ремонтного господарства
- •17.2. Організація різних видів ремонту і обслуговування обладнання
- •17.3. Нормативи і розрахунки термінів і об'ємів ремонтних робіт
- •Література
5.3. Встановлення оптимального режиму роботи менеджера
Використання робочого часу менеджера пов'язане з встановленим режимом роботи. Невпорядкованість режиму праці призводить до довготривалого робочого дня менеджера (іноді 10 — 15 годин). Недопустимість такого положення визначає наука управління, яка встановлює взаємозв'язок між тривалістю робочого дня і інтенсивністю праці. Збільшення тривалості робочого дня поєднується з пониженням рівня інтенсивності праці і навпаки.
Дослідження показують, що невпорядкований характер управлінської діяльності менеджера може завдати такі втрати процесу управління, які не компенсуються впровадженням найсучасніших технічних засобів.
Помилки у структурі робочого дня наочно видно із порівняння робочого часу менеджерів конкуруючих організацій. Менеджери організацій-лідерів на оперативне управління витрачають не більше 30% свого середньорічного робочого часу, а менеджери організацій аутсайдерів — 60%. У структурі робочого часу спеціалістів до 40% робочого часу займають не властиві їм роботи. Звідси необхідність оптимізації системи використання робочого часу менеджерів стає очевидною і необхідною.
Ефективне використання робочого часу менеджерів неможливе без використання науково обґрунтованих режимів праці та відпочинку.
Науковці доказують, що працездатність людей протягом робочого дня змінюється за стадіями. Початок робочого дня називається періодом впрацювання. Його період коливається від стану і підготовленості людини, а також від складності роботи, що виконується. Подальші 2 — 3 години характеризуються максимальною працездатністю; після чого вона знижується. Друга половина робочого дня відрізняється від першої більш низьким рівнем працездатності. Втомлення настає швидше, тому період зниження працездатності після обідньої перерви настає раніше. Ось чому рішення складних питань треба планувати у періоди найбільшої працездатності. До таких питань треба віднести творчу роботу за перспективами розвитку організації, обговорення найбільше актуальних питань і прийняття рішень за ними.
Виконання цих робіт треба планувати на першу половину робочого дня, а до практичного виконання треба приступити не раніше, ніж через одну годину після початку робочого дня. У післяобідній період краще виконувати роботи, що вимагають меншої напруги. Детальний перелік робіт протягом робочого дня повинен визначати сам менеджер, виходячи із конкретної виробничої ситуації в організації. Такими ж принципами треба керуватися й іншим працівникам апарату управління.
Таким чином, виконання будь-якої роботи пов'язане з втомленням, зниженням працездатності людини.
Термін найбільшої працездатності залежить від таких чинників:
• складності і інтенсивності праці;
• здоров'я людини;
• умов праці;
• соціально-економічних умов;
• психологічного клімату у колективі;
• правильності перерв протягом робочого дня тощо.
Із всіх названих чинників розглянемо значення перерв на відпочинок, як засобу збільшення терміну найбільшої працездатності. Як вже відзначалось, для менеджерів організації характерним є приймання, обробка інформації і на основі її аналізу та оцінки — прийняття управлінського рішення. При такій праці загальний час перерви на відпочинок повинні бути 11 — 17% від загального часу робочого дня. Це стосується особливо служб з одноманітною працею. Для них у першу половину робочого дня слід встановлювати одну—дві, а у другу половину — дві перерви по 5 — 10 хвилин кожна.
Для тривалої підтримки у нормі функціонального стану організму і високого рівня працездатності надзвичайно важливе значення має тривалість позаробочого часу і його режим. Тривалість позаробочого часу повинна бути такою, щоб працівник управлінської праці мав можливість активно відпочивати не менше 1,5-2 години. Це заняття спортом, прогулянки, культурні заходи. У нього повинен бути час для сім'ї і читання книг. Сон повинен займати 7 — 8 годин, а у періоди підвищеної напруги нічний сон доповнюється однією годиною денного.
На рівень тривалості працездатності працівників апарату управління впливає річний режим праці та відпочинку. Він характеризується загальною кількістю робочих днів, співвідношенням робочих і вихідних днів, їх регулярністю, тривалістю відпустки.