
- •Охорона праці як невід’ємна складова соціальної відповідальності. Визначення та основні принципи соціальної відповідальності. Міжнародні норми соціальної відповідальності.
- •Стандарт sa 8000 «Соціальна відповідальність
- •Рамкова директива 89/391/єс «Про введення заходів, що сприяють поліпшенню безпеки та гігієни праці працівників».
- •Трудові норми Міжнародної організації праці. Конвенції та Рекомендації моп. Основні Конвенції моп в галузі охорони праці.
- •Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці. Основні напрямки співробітництва
- •8.Положення про організацію системи управління охороною праці в галузі.
- •4.1. Загальні положення
- •4.2. Структура і документація суоп
- •4.2.3. Комісії та громадські органи
- •4.3. Завдання суоп та їх вирішення
- •4.3.4. Поточні перевірки, огляди окремих підрозділів і підприємства в цілому
- •4.3.6. Засідання координаційної ради
- •4.1. Загальні положення
- •4.2. Структура і документація суоп
- •4.3. Завдання суоп та їх вирішення
- •10.Елементи системи управління оп, міжнародний стандарт ohsas 18001:2007. Політика в галузі оп.
- •12.Примірний розподіл функціональних обов’язків з охорони праці керівників, посадових осіб і фахівців підприємства галузі. Ефективність функціональної структури суоп.
- •13.Планування заходів з охорони праці. Види планування та контролю стану охорони праці.
- •14.Виявлення, оцінка та зменшення ризиків небезпечних подій. Облік і аналіз показників охорони праці.
- •15. Плани локалізації і ліквідації аварійних ситуацій й аварій. Мета та основні параметри планів. Аналітична та оперативна частини Плану.
- •16. Інтегровані системи менеджменту в галузі охорони праці. Основні складові інтегрованої системи менеджменту. Функціональні та організаційні особливості.
- •17.Загальні положення та визначення. Мета та завдання розслідування нещасних випадків. Обов’язки роботодавця щодо розслідування нещасних випадків. Обставини, за яких проводиться розслідування
- •18. Встановлення зв’язку нещасного випадку з виробництвом.
- •19. Розслідування та облік нещасних випадків, хронічних професійних захворювань і отруєнь на виробництві.
- •20. Розслідування нещасних випадків.
- •21. Спеціальне розслідування нещасних випадків.
- •22.Розслідування професійних захворювань. Організація розслідування, склад комісій з розслідування, основні документи.
- •23.Розслідування та облік аварій. Особливості розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру.
- •24.Дослідження та профілактика виробничого травматизму
- •25.Основні причини виробничих травм та професійних захворювань. Розподіл травм за ступенем тяжкості.
- •26.Методи дослідження виробничого травматизму.
- •27.Основні технічні та організаційні заходи щодо профілактики травматизму та професійної захворюваності .
- •28.Аналіз умов праці у галузі за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу.
- •29. Вимоги безпеки до розміщення обладнання та утримання роб. Місць.
- •30. Вимоги до санітарного контролю за станом повітря робочої зони. Вимоги до засобів індивідуального захисту.
- •32. Вимоги безпеки до виробничих і допоміжних приміщень.
- •33. Утримання території підприємств галузі. Особливості оп при ремонтних роботах, під час вантажно-розвантажувальних робіт.
- •34. Вимоги безпеки праці під час експлуатації систем опалення, вентиляції і кондиціювання повітря.
- •35. Санітарно-гігієнічні вимоги до умов праці в галузі.
- •36. Шкідливі хімічні речовини, біологічні чинники, виробничий пил. Вібрація, шум, інфразвук, ультразвук.
- •37. Мікроклімат робочої зони.
- •38. Важкість праці: Динамічні, статичні навантаження. Напруженість праці: увага, напруженість аналізаторних функцій, емоційна та інтелектуальна напруженість, монотонність праці.
- •39) Аналіз професійного то виробничого ризиків. Аналіз, прогнозування, Профілактика травматизму та професійної захворюваності. Мета і методи аналізу
- •40) Використання статистичної звітності і актів розслідування нещасних випадків і професійних захворювань в аналітичній роботі.
- •41) Показники частоти та тяжкості травматизму.
- •43.Забезпечення безпечної евакуації персоналу
- •44. Пожежна безпека технологічного устаткування, електрообладнання, систем опалення, вентиляції
- •45. Державний пожежний нагляд
- •46. Пожежна профілактика при проектуванні і експлуатації промислових об’єктів, будинків, споруд, технологічного обладнання.
- •47. Пожежна сигналізація і зв'язок
- •48. Засоби гасіння пожеж. Протипожежне водопостачання. Первинні засоби пожежогасіння. Автоматичні засоби пожежогасіння на об'єктах галузі.
- •49. Органи державного нагляду за охороною праці. Основні принципи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
- •50. Держгірпромнагляд. Права і відповідальність посадових осіб Держгірпромнагляду. Перелік питань для здійснення планових заходів державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці.
- •51. Проведення державного нагляду за охороною праці. Види та основні параметри проведення наглядових заходів.
- •52. Завдання страхування від нещасних випадків. Принципи та види страхування.
- •53.Суб’єкти та об’єкти страхування. Види страхування. Страховий ризик і страховий випадок. (з-н Урк. «Про заг. Обов. Соц. Стр-я від нв на вир-віта проф. Захв-я, що сприт. Втрату працездатності»)
- •55.Фінансування страхових виплат, соціальних послуг та профілактичних заходів. Джерела фінансування Фонду. Страхові тарифи. Страхові виплати.
- •56.Обов’язки та права суб’єктів страхування від нещасних випадків. Обов’язки Фонду. Права та обов’язки застрахованої особи. Права та обов’язки роботодавця як страхувальника.
16. Інтегровані системи менеджменту в галузі охорони праці. Основні складові інтегрованої системи менеджменту. Функціональні та організаційні особливості.
Так звані інтегровані системи менеджменту, включають цілу сукупність систем. Це і система екологічного менеджменту, і менеджмент якості, і система менеджменту охорони праці і здоров'я персоналу. Таким чином, впровадження інтегрованої системи менеджменту на підприємстві означає впровадження відразу декількох систем, що відповідають вимогам міжнародних або національних стандартів. Вітчизняні компанії, зокрема, все частіше впроваджують інтегровані системи менеджменту засновані на міжнародних стандартах ISO 9000, ISO 14000 і OHSAS 18000 або їх українських аналогах.
Для створення ефективної і нескладної моделі ІСМ підприємства необхідні три складові: система менеджменту якості, система екологічного менеджменту і система управління промисловою безпекою. Це витікає з тих переваг, які забезпечуються кожним з цих міжнародних стандартів.
Система менеджменту якості згідно вимогам ISO 9001:2000: є концептуальною основою формування ІСМ підприємства; виконує функцію сполучної ланки для різних її складових; дозволяє створити систему безперервного вдосконалення діяльності підприємства; найповніше враховує вимоги і очікування споживачів.
Система менеджменту безпеки продукції НАССР. Система якості, в основу якої покладений принцип HAССP, орієнтована на управління чинниками, що впливають або можуть вплинути на безпеку виробництва, зберігання і транспортування харчових продуктів. Що ж до системи менеджменту якості на основі стандарту ISO 9001:2000, то завдяки закладеному в ній "процесному підході" вона охоплює всі можливі аспекти поліпшення діяльності підприємства в цілому, зокрема, звичайно, і все, що пов'язане безпосередньо з безпекою і якістю продукції.
Як відомо, однією з основних переваг, реалізованих в системі менеджменту якості згідно вимогам ISO 9001:2000, є фокусування на потребах, очікуваннях і задоволеності замовників. Саме тут, в першу чергу, можлива взаємна інтеграція системи менеджменту якості і системи управління безпекою продукції на основі HAССP. Адже одне з найбільш важливих очікувань споживача мати безпечні продукти.
Система управління охороною здоров'я і безпекою персоналу ОHSAS 18001-2007 створена, щоб дозволити організаціям контролювати шкідливі умови праці, пов’язані зі здоров'ям та безпекою працівників. OHSAS 18001 розроблений, щоб приділяти особливу увагу факторам ризику і активно виконувати профілактичні заходи для виявлення й оцінки ймовірності виникнення небезпек на робочому місці. Остання версія стандарту (датована 2007 р.) об'єднала останні напрацю-вання у сфері професійної безпеки і охорони праці, став більш практичним. Нова версія зручніша для інтеграції системи управління професійною безпекою і здоров'ям з іншими системами менеджменту на підприємстві (ISO 14001:2004 – менеджмент охорони навколишнього середовища, ISO 9001:2000 – менеджмент якості), що істотно оптимізує часові та фінансові витрати на розробку, впровадження, сертифікацію і підтримку управлінської системи організації. Практика показує, що інтегровані системи все більш затребувані на ринку серед крупних промислових підприємств.
Організація розробки ІСМ. Особлива роль на даному етапі робіт повинна належати вищому керівництву організації, що ухвалює рішення про створення ІСМ. Приступаючи до розробки системи, вищому керівництву необхідно чітко уявляти собі не тільки явні вигоди від виконання цієї роботи, але й потенційні ризики, а також масштаб, складність і тривалість роботи. Важливо оцінити рівень компетентності своїх менеджерів і фахівців для успішного проведення цієї роботи, визначити доцільність залучення зовнішніх консультантів. При цьому виключно важливо реалізувати заходи, направлені на забезпечення психологічної стійкості персоналу організації.