Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
82.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
273.61 Кб
Скачать
  1. Роль і методи калькулювання.

У системі управління витратами важливе місце посідає обчислення собівартості окремих виробів —калькулювання. Воно потрібне для вирішення ряду управлінських питань, а саме: обґрунтування ціни на продукцію виробника та цінової політики підприємства взагалі; визначення рентабельності виробів і на цій основі оптимізації товарного асортименту; аналізу й оцінки роботи підрозділів підприємства (центрів відповідальності); обчислення економічної ефективності технічних та організаційних рішень і т. п.

За повнотою врахування витрат відрізняють калькулювання за повними і неповними витратами. Згідно з першим методом усі операційні витрати підприємства, як виробничі, так і невиробничі, повністю відносяться на собівартість продукції. Цей підхід до формування собівартості відомий у світовій практиці як метод «директ-костинг».

З практичних міркувань більш прийнятним є включення у собівартість продукції всіх витрат виробничих підрозділів, тобто калькулювання й оцінка запасів за виробничими витратами (метод «абсорпшен-костинг»). Тоді невиробничі витрати у складі адміністративних витрат, витрат на збут та інших невиробничих операційних витрат відносяться на період. Така система калькулювання й оцінки запасів діє і на підприємствах України згідно з чинними стандартами бухгалтерського обліку. Склад калькуляційних статей витрат і методи їх обчислення на одиницю продукції визначаються підприємством залежно від конкретних умов виробництва і передусім широти номенклатури продукції, її складності, диференціації технологічних процесів та ін.

  1. Калькуляційні одиниці /носії витрат/ на підприємстві.

Для кожного об’єкта калькулювання вибирається калькуляційна одиниця — одиниця його кількісного виміру, стосовно якої обчислюються витрати (кількість у штуках, маса, площа, об’єм). Наприклад, об’єкт калькулювання — трактори, калькуляційна одиниця — один трактор, відповідно вугілля — одна тонна, пиво — декалітр, електроенергія — одна кіловат-година і т. п. Величина калькуляційної одиниці принципового значення не має. Вона вибирається з огляду на зручність планування й обліку у виробництві та товарообігу.

  1. Проектно-кошторисні, планові, нормативні, фактичні калькуляції, їх призначення і зв’язок.

Обчислюється як планова (нормативна), так і фактична собівартість виробів. Планова собівартість визначається в процесі розроблення планів підприємства і його підрозділів, обґрунтування бізнес-проектів та вирішення інших перспективних завдань. Планові калькуляції розробляються на основі встановлених норм витрат і чинних чи прогнозних цін і тарифів. Різновидом планової собівартості є так звані проектно-кошторисні калькуляції, які розробляються на нові вироби та стадії їх проектування і підготовки виробництва, разові замовлення. Особливість цих калькуляцій у тому, що вони є приблизними за браком належної нормативної бази. Фактична собівартість продукції обчислюється за даними бухгалтерського обліку згідно з певною методикою формування й розподілу витрат.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]