77.Параметри, форми і механізм адаптації основного устаткування.

Операційна система підприємства в цілому та її

Оокремі складові працюють з неоднаковим заван-таженням. один і той самий обсяг роботи N може бути виконаний за різної комбінації параметрів , t , m у межах їх мінімальних і максимальних величин. Ці параметри називають параметрами адаптації, а їх варіацію в процесі пристосування до певного обсягу виробництва — адаптацією. Залежно від того, який параметр змінюється в процесі адаптації, виокремлюють форми адаптації: за інтенсивністю, за часом роботи і кількісну.

Якщо для виконання певного обсягу роботи (виготовлення продукції) попередньо встановлені кількість машин та інтенсивність їх роботи, адаптація здійснюється за часом роботи. Як випливає із формули (11.1), час роботи дорівнюватиме

У випадку чіткої регламентації кількості машин і часу їх роботи, адаптація проводиться за інтенсивністю.

Коли встановлені інтенсивність і час роботи, адаптація здійснюється за кількістю машин

У наведених формулах символами , t, mпозначені попередньо встановлені (зафіксовані) величини параметрів, вони не підлягають варіації в процесі адаптації. Це так звані чисті форми адаптації. На практиці широко застосовується адаптація за двома-трьома параметрами. Тоді вона називається змішаною, або комбінованою. Частіше це адаптація за часом та інтенсивністю роботи.Адаптація за часом: кількість устаткування береться максимальна, інтенсивність встановлюється на оптимальному рівніАдаптація за інтенсивністю: працюватимуть всі преси у дві зміни з варіацією інтенсивності, Адаптація за кількістю машин: візьмемо оптимальну інтенсивність і максимальний час роботи машин.рівень завантаження виробничої системи, в тому числі машин і устаткування, а також форми адаптації до певного обсягу виробництва суттєво впливають на витрати підприємства і, відповідно, на собівартість його продукції. Тому критерієм адаптації є витрати, які залежать від її форм, тобто релевантні витрати стосовно інтенсивності, часу роботи машин та їх кількості.

Адаптація вважається оптимальною, якщо вона дозволяє виготовити певний обсяг продукції (надати послуги) з мінімальними витратами.

78. Вплив форм адаптації устаткування на експлуатаційні витрати.

Рівень завантаження виробничої системи, в тому числі машин і устаткування, а також форми адаптації до певного обсягу виробництва суттєво впливають на витрати підприємства і, відповідно, на собівартість його продукції. Тому критерієм адаптації є витрати, які залежать від її форм, тобто релевантні витрати стосовно інтенсивності, часу роботи машин та їх кількості.

Адаптація вважається оптимальною, якщо вона дозволяє виготовити певний обсяг продукції (надати послуги) з мінімальними витратами. Отже, в процесі адаптації слід знайти таку комбінацію інтенсивності, часу роботи і кількості машин, яка забезпечує найменші витрати порівняно з іншими можливими варіантами.

79.Обгрунтування форми придбання устаткування за критерієм витрат.

Є декілька фінансових альтернатив придбання устаткування. До них належать купівля устаткування за власні кошти, за взятий в банку кредит і придбання його за договором лізингу (оренди).

Критерієм тут, як правило, є витрати на проект у поточній вартості. До таких витрат у наведених варіантах належать: вартість устаткування (з урахуванням доставки і монтажу), повернення кредиту з відсотками, сума лізингових платежів (орендної плати) і вартості викупу устаткування (у разі фінансовому лізингу).

Витрати на лізинг обчислюються за формулою

де С_л — сумарні витрати на лізинг у поточній вартості;

t — термін договору лізингу в роках;

Л_і — лізингові платежі в і-му році;

К_вик — вартість викупу устаткування, якщо це передбачено договором (фінансовий лізинг);

р — дисконтна ставка в частках одиниці.

Витрати на купівлю устаткування за рахунок кредиту обчислюються аналогічно:

де С_к — сумарні витрати на купівлю устаткування за рахунок кредиту у поточній вартості;

t_к — термін повернення кредиту в роках;

Б_j — повернення боргу (кредиту) з відсотками в j-му році;

К_пр — можлива виручка від продажу устаткування після t років (у разі порівняння витрат на оперативний лізинг і купівлю, тобто коли устаткування потрібне на t років).

Якщо платежі в якомусь із зазначених двох варіантів по роках однакові (ануїтетні платежі), то обчислення спрощуються використанням коефіцієнтів ануїтету поточної вартості. У такому разі сумарні витрати у поточній вартості обчислюються як добуток річної суми платежу на коефіцієнт ануїтету поточної вартості, який знаходиться за відповідними фінансовими таблицями за параметрами t і p.