
- •1.Поняття витрат
- •3.Зміна структури витрат під впливом технічних, організаційних,економічних факторів.
- •4. Функції і побудова системи управління витратами
- •6.Функціональний аспект системи управління витратами:
- •7. Організаційна система управління витратами на підприємстві.
- •8. Формування планових і фактичних витрат
- •9.Управлінський і фінансовий (фіскальний) аспекти формування витрат.
- •10.Зміст і порядок розробки плану витрат, його нормативна база.
- •Порядок обліку витрат і його вдосконалення згідно з міжнародними стандартами бухгалтерського обліку.
- •Особливості формування витрат у коротко- і довгостроковому періодах.
- •Особливості впливу на величину прибутку змінних і постійних витрат.
- •Ієрархічна структура місць витрат на підприємстві
- •Центри відповідальності за витрати /центри витрат/ і центри прибутку.
- •Мета диференціації витрат за місцями їх формування і центрами відповідальності.
- •Вимоги до організації місць витрат.
- •Функціональний і територіальний критерії організації місць витрат
- •Склад витрат в місцях їх формування різного ієрархічного рівня.
- •Прямі та непрямі, регульовані та нерегульовані витрати підрозділів.
- •21.Методика складання кошторисів підрозділів різного функціонального призначення.
- •Ціни на продукцію і послуги внутрішньокоопераційних підрозділів, їх різновиди та умови застосування.
- •Гнучкі кошториси підрозділів.
- •Особливості діяльності допоміжних і обслуговуючих підрозділів, складна система їх зв’язків у формі надання взаємних послуг.
- •Проблема розподілу витрат допоміжних і обслуговуючих підрозділів між підрозділами основного виробництва.
- •Роль і методи калькулювання.
- •Калькуляційні одиниці /носії витрат/ на підприємстві.
- •Проектно-кошторисні, планові, нормативні, фактичні калькуляції, їх призначення і зв’язок.
- •Залежність точності калькулювання від частки прямих витрат у загальній їх сумі.
- •Калькулювання на основі прямих і повних витрат.
- •33. Специфіка калькулювання у одно-,багато продуктовому виробництві,у виробництві з комплексною переробкою сировини
- •34.Обчислення собівартості одиниці продукції у одно продуктовому виробництві,одно- і багатостадійному виробництв
- •35. Диференціація витрат на прямі та загальні калькуляційні статті щодо кожної калькуляційної одиниці.
- •Статті прямих витрат і методика їх обчислення.
- •37. Проблеми розподілу загальних /непрямих/ витрат між різними виробами. Бази розподілу загальних витрат і умови їх застосування.
- •38. Розподіл загальновиробничих витрат.
- •39.Методи розподілу адміністративних витрат і витрат на збут при калькулюванні за повними витратами.
- •40. Калькулювання у комплексних /сумісних/ виробництвах
- •43.Методи питомих показників, баловий, кореляційний, агрегатний.
- •45.Залежність собівартості нових складних виробів від ступеня виробництва.
- •47.Облік і звітність як елементи контролю витрат.
- •48.Організаційна побудова обліку витрат і руху матеріальних цінностей.
- •49.Диференціація і повнота обліку регульованих витрат за місцями їх формування.
- •50.Оснащеність місць витрат засобами обліку безперервних ресурсів /електроенергії, води, пари, газу, стиснутого повітря і т.П./.
- •62.Показники, що обчислюються і аналізуються при ввп-аналізі.
- •Аналіз рівноваги та безпеки операційної діяльності.
- •Рівноважний (беззбитковий) обсяг операційної діяльності (виробництва).
- •Беззбитковість і безпека діяльності підприємства і його підрозділів.
- •Залежність прибутку від операційної активності та структури витрат.
- •Визначення рівня операційної активності (обсягу виробництва), що забезпечує цільовий прибуток.
- •Операційний ліверідж (важіль), його визначення і застосування в оперативному аналізі.
- •Оптимізація запасів і матеріальних потоків.
- •Роль матеріальних витрат у формуванні вартості продукції і прибутку.
- •Витрати на поставку і зберігання матеріалів на складі.
- •Втрати від відволікання коштів у виробничі процеси.
- •73.Мінімізація витрат на поставку і зберігання матеріалів через визначення оптимальних партій поставки і величини запасів.
- •74.Методи оцінки матеріалів у запасах при їх відпустці у виробництво, на продаж та іншому вибутті.
- •75.Сутність і роль адаптації операційної системи до зміни її завантаження.
- •75.Експлуатаційні витрати як критерій адаптації операційної системи до зміни її завантаження.
- •77.Параметри, форми і механізм адаптації основного устаткування.
- •80.Альтернативи придбання устаткування – купівля (за рахунок власних коштів, кредиту), лізинг.
- •81. Функціонально-вартісний аналіз та його роль в системі управління витратами.
62.Показники, що обчислюються і аналізуються при ввп-аналізі.
У процесі CVP-аналізу обчислюються та аналізуються такі показники:
м
аржинальний
прибуток (збитки); ПМ
= В – СЗ
,
ПМ
= СП
+ П
коефіцієнт маржинального прибутку;
рівноважний обсяг операційної (виробничої) діяльності (точка беззбитковості);
рівень безпеки операційної діяльності;
, вартісний: , де N, B — фактичний або плановий обсяг продукції відповідно у натуральному і грошовому вимірі.
обсяг операційної діяльності (обсяг виробництва), що забезпечує цільову прибутковість;
за натурального виміру обсягу продукції
,
або
;
у разі вартісного виміру обсягу продукції
,
або
,
де: NЦ, ВЦ — обсяг продукції, що забезпечує цільовий прибуток відповідно у натуральному і грошовому вимірі;
ПЦ — цільовий прибуток.
операційний ліверидж (операційна залежність), який дає змогу оперативно аналізувати залежність прибутку від динаміки обсягу продукції і структури витрат.
Аналіз рівноваги та безпеки операційної діяльності.
Операційна діяльність з виготовлення продукції або надання послуг уважається врівноваженою, коли виручка від продажу цієї продукції/послуг (дохід) дорівнює сукупним витратам. Цей обсяг продукції називають також точкою беззбитковості, оскільки на графіку в точці, що відповідає його величині, перетинаються функції витрат і виручки (доходу). Зазначений обсяг виробництва — точка беззбитковості — розмежовує сфери збиткового (ділянка 1) і прибуткового (ділянка 2) виробництва (див. рис. 6.1).
Унаслідок наявності постійних витрат (СП) виробництво продукції до певного її обсягу (точка беззбитковості Nб) є збитковим, оскільки загальні витрати в сумі змінних і постійних (С) більші за виручку: С > В. Сфера збиткового виробництва (Nзб) на графіку знаходиться в межах
≤ Nзб < Nб.
Зі зростанням обсягу виробництва за умови, що змінні витрати на одиницю продукції менші за ціну, тобто СЗО < Ц, збитки зменшуються і в точці беззбитковості вони дорівнюють нулю.
На практиці беззбитковий обсяг виробництва обчислюється, як правило, аналітично
На основі беззбиткового обсягу виробництва визначається рівень безпеки операційної діяльності. Критерієм такої безпеки є ступінь перевищення фактичного (планового) обсягу вироблюваної продукції над беззбитковим обсягом виробництва. Коефіцієнт безпеки операційної (виробничої) діяльності (kб) обчислюється так.
У разі натурального виміру обсягу продукції (однопродуктове виробництво):
.
У разі вартісного (грошового) виміру обсягу продукції (багатопродуктове виробництво):
,
де N, B — фактичний або плановий обсяг продукції відповідно у натуральному і грошовому вимірі.
Рівноважний (беззбитковий) обсяг операційної діяльності (виробництва).
Операційна діяльність з виготовлення продукції або надання послуг уважається врівноваженою, коли виручка від продажу цієї продукції/послуг (дохід) дорівнює сукупним витратам. Цей обсяг продукції називають також точкою беззбитковості, оскільки на графіку в точці, що відповідає його величині, перетинаються функції витрат і виручки (доходу). Зазначений обсяг виробництва — точка беззбитковості — розмежовує сфери збиткового (ділянка 1) і прибуткового (ділянка 2) виробництва (див. рис. 6.1).
Унаслідок наявності постійних витрат (СП) виробництво продукції до певного її обсягу (точка беззбитковості Nб) є збитковим, оскільки загальні витрати в сумі змінних і постійних (С) більші за виручку: С > В. Сфера збиткового виробництва (Nзб) на графіку знаходиться в межах
0 ≤ Nзб < Nб.
Зі зростанням обсягу виробництва за умови, що змінні витрати на одиницю продукції менші за ціну, тобто СЗО < Ц, збитки зменшуються і в точці беззбитковості вони дорівнюють нулю.
На практиці беззбитковий обсяг виробництва обчислюється, як правило, аналітично. Необхідна для цього формула виводиться досить просто. В точці беззбитковості виручка дорівнює сукупним витратам, тобто:
NбЦ = NбСЗО + СП.
Звідси маємо формулу
,
У грошовому вимірі -