43.Методи питомих показників, баловий, кореляційний, агрегатний.

Бальний метод базується на експертній оцінці впливу основних параметрів виробу на його собівартість. Кожний параметр виробу оцінюється певною кількістю балів. Собівартість базового виробу ділиться на суму балів всіх параметрів і у такий спосіб визначається собівартість одного бала (Сбл). Після цього собівартість нового виробу обчислюється по формулі   де п— кількість параметрів, що впливають на собівартість виробу; бi — кількість балів по i-му параметру нового виробу.

Кореляційний метод дозволяє встановити залежність собівартості виробу від його параметрів у вигляді емпіричних формул, виведених на основі аналізу фактичних даних для групи аналогічних виробів. В процесі аналізу з'ясовується форма зв'язку (лінійна, статечна) собівартості і основних параметрів виробу, а також її густина. Кореляційний метод прогнозування собівартості нових виробів є найточнішим і поширеним.

Агрегатний метод не є самостійним параметричним методом. Відповідно до нього собівартість виробу визначається як сума собівартості конструктивних його частин — агрегатів. Вартість уніфікованих агрегатів ураховується за існуючими цінами, оригінальними — визначається по одному з розглянутих вище методів або експертним шляхом.

44. Застосування експертних оцінок і методу структурної аналогії собівартості.

Визначення ціни зводиться до наступного: визначається абсолютна сума прямих матеріальних витрат або заробітна плата виробничих робітників з нового продукту.  Знаючи ту чи іншу суму і їх питома вага в структурі повних витрат за аналогічною групі продукції можна розрахувати повні витрати по новому продукту.  Сп = См (Сз.п) / ам (Аз.п) (4)  Сп - собівартість нового товару  См (Сз / п) - матеріальні витрати (з / п) на од. нового товару  Ам (Аз / п) - питома вага матеріальних витрат (з / п) в собівартості за аналогічною групою товарів  Рн = Вн * (1 + Rн)  Рн - ціна нового товару  Rн - відсоток до витрат  Дані про структуру витрат (метод структурної аналогії) використовуються при встановленні ковзних цін на складне з виробництва обладнання, на продукцію, яка вимагає тривалого терміну виготовлення, а так само у світовій економіці. 

45.Залежність собівартості нових складних виробів від ступеня виробництва.

Характер технологічного процесу обумовлює можливість виокремлення його ланок, з установленням для них кількісних та вартісних параметрів стосовно витрачання ресурсів, що відображаються в облікових регістрах з відповідним групуванням за місцем даної ланки (центром відповідальності) та видом продукції.

Якщо таке виокремлення є можливим, тоді припускається здійснення обліку за операціями, фазами, переділами. Якщо ж передумов для структуризації технологічного процесу немає, облік будуватиметься за виробництвом у цілому.

46.Закономірність динаміки собівартості виробу на етапі освоєння виробництва, її використання для прогнозування рівня витрат.