34.Обчислення собівартості одиниці продукції у одно продуктовому виробництві,одно- і багатостадійному виробництв

Однопродуктове виробництво може мати два різновиди: весь продукт однорідний, однієї споживної (експлуатаційної) якості й складності виготовлення (цегла, вугілля та ін.); продукт має різні варіанти якості, властивостей, що потребують різних витрат часу і/або ресурсів (цемент, пиво, коньяк тощо). У першому випадку калькулювання здійснюється методом прямого ділення витрат на обсяг продукції. Co=Ck/N, (6.8) де Ск — загальні витрати, віднесені на кінцеву продукцію за плановий період (у повній сумі або за калькуляційними статтями чи елементами витрат), грн.; N — обсяг готової продукції за плановий період у натуральному виразі. Це за одностадійного виробництва. Якщо таких стадій більше, відповідно більше й членів формули (6.8). У загальному випадку У другому випадку, тобто коли продукт має різні рівні якості чи властивості, калькулювання здійснюється за коефіцієнтами еквівалентності. Особливість цього методу полягає в тому, що кожному варіанту продукту присвоюється певний коефіцієнт, який свідчить про його відносну відмінність за витратами від базового (основного) варіанта продукту. Коефіцієнт для базового варіанта продукту — 1,0. Такі коефіцієнти обчислюються за даними досвіду (емпірично), наприклад, зіставленням трудомісткості виготовлення, тривалості виробничого циклу тощо.

35. Диференціація витрат на прямі та загальні калькуляційні статті щодо кожної калькуляційної одиниці.

За методами віднесення на окремі вироби останні поділяються на прямі та непрямі витрати. Прямі витрати, як правило, є основною складовою собівартості продукції. Розглянемо їхній зміст та методи обчислення. Прямі матеріальні витрати включають вартість сировини і основних матеріалів, що утворюють основу виготовленої продукції, куповані напівфабрикати, комплектуючі вироби. Сюди ж відносять витрати на допоміжні матеріали, які можна прямо віднести на окремі вироби (кріпильні матеріали, фарби, хімікати для гальванічного покриття, формувальні матеріали та ін.). Планові (нормативні) витрати на матеріали обчислюються на основі встановлених норм і цін. Крім ціни придбання матеріалів враховують транспортно-заготівельні витрати (комісійні виплати торговельним організаціям, плата за вантажно-розвантажувальні роботи, транспортування та ін.). Від вартості матеріалів віднімаються відходи за ціною їх можливого використання чи продажу. Як прямі матеріальні витрати можна розглядати витрати на паливо та енергію технологічного призначення: для плавильних агрегатів, нагріву металу в прокатних і ковальських цехах, випробування двигунів, сушіння матеріалів та ін. Це доцільно робити передусім тоді, коли ці витрати становлять істотну частку у загальних витратах і є належна нормативна база та система обліку. В іншому випадку витрати на технологічну енергію включають у загальновиробничі витрати, розглядаючи їх, таким чином, як непрямі. Прямі витрати на оплату праці включають заробітну плату та інші виплати робітникам, що безпосередньо зайняті виготовленням продукції. Величина витрат на оплату праці обчислюється згідно з чинними на підприємстві формами та системами заробітної плати робітників, встановленими нормами і тарифами. За відрядної оплати праці зарплата на один виріб обчислюється як сума відрядних розцінок на його складові з урахуванням виплат за операції складання. Якщо оплата праці почасова, нормований час виготовлення виробу помножується на середню тарифну ставку. До прямих витрат на оплату праці відносять також додаткові виплати робітникам за особливі умови праці, трудові успіхи (премії), виконання додаткових функцій та ін. Ці виплати плануються здебільшого у відсотках до основної (тарифної) заробітної плати. Інші прямі витрати охоплюють широке коло операційних виробничих витрат, які можна безпосередньо віднести на конкретні види продукції. Це відрахування на соціальні заходи за встановленим нормативом (%) до прямих виплат на оплату праці, втрати від браку, витрати на підготовку і освоєння виробництва, виробничі консультації та ін. Планові (нормативні) калькуляції відіграють важливу роль у системі управління і прийнятті господарських рішень. Але ці калькуляції є ймовірнісними. Їх точність і надійність має підтверджуватися реальними результатами діяльності. Останні виявляються системою бухгалтерського обліку і розробленням фактичних (звітних) калькуляцій.