4.3. Напрями удосконалення організації техніки безпеки та охорони праці на підприємстві.

Аналізоване приміщення за небезпекою виникнення пожежі відповідно до ОНТП 24-86 відноситься до категорії В (пожежонебезпечні – в ньому наявні легкозаймисті речовини - папір, дерево).

Можливими причинами пожежі можуть бути: коротке замикання в електричній мережі; займання паперу, дерева через необережне поводження з вогнем; розповсюдження вогню з сусідніх приміщень.

У разі виникнення пожежі своєчасно та з мінімальними наслідками дають можливість загасити її наявні пожежна сигналізація та вогнегасники.

В даному структурному підрозділі встановлені вогнегасники типа ВП-5 в розмірі 1 шт.

На основі вище зазначеного необхідно розглянути заходи по попередженню виникнення пожежі та обмеження поширення вогню. Отже, попередити і запобігти пожежам можна шляхом дотримання наступних вимог:

• регламентація допустимих концентрацій горючих речовин у виробничому середовищі;

• використання ефективної робочої й аварійної вентиляції та надійної герметизації обладнання;

• вибір швидкісних систем сигналізації у випадку виникнення позаштатних ситуацій.

Система пожежного захисту підприємства повинна забезпечуватися наступними складовими:

• правильним вибором необхідного ступеня вогнестійкості будівельних конструкцій;

• розташуванням приміщень та виробництв з урахуванням вимог пожежної безпеки;

• забезпеченням евакуації людей;

• використанням засобів пожежної сигналізації, сповіщення та пожежогасіння;

• організацією пожежної охорони об'єкта;

Евакуація людей та збереження матеріальних цінностей є найголовнішим завданням під час пожежі. План евакуації працівників та матеріальних цінностей на випадок пожежі та інструкція евакуації наведені в Додатку Г і Д (відповідно).

Н а підставі проведеного аналізу, можна зробити висновок, що на працівників відділу кадрів протягом трудового дня, впливають наступні шкідливі фактори: монотонність праці, недостатня кількість свіжого повітря в літній період.

Отже, необхідно прийняти заходи для усунення впливу цього шкідливого фактора. Пропонується щодня, по кілька разів протягом робочого дня, провітрювати приміщення, а також застосовувати кондиціонер для автоматичної підтримки в приміщенні свіжого повітря.

Також для підприємства є доцільним покращення штучного освітлення, так як показник є нижчим норми, це можливо за рахунок збільшення кількості світильників або заміни ламп на лампи з більшою потужністю.

На підставі проведеного дослідження з урахуванням отриманих висновків були розроблені деякі заходи на вдосконалення охорони праці.

Для підвищення ефективності системи охорони праці на ТОВ «МТІ» було запропоновано наступне:

• організація короткочасних перерв для працівників , робота яких пов’язани хз з персональними електронними машинами;

• поліпшення умов праці за рахунок зниження шуму та вібрації;

• встановлення попереджувальних знаків та позначень;

• поліпшення освітлення за рахунок встановлення ламп денного освітлення.

1. У відповідності з СниП II-4-79 для кабінетів і робочих кімнат, коефіцієнт природної освітленості повинний складати 1,08%, тоді як у приміщенні відділу ми маємо 0,66. Для відповідності даного параметра нормам ми пропонуємо наступні міри:

Збільшити ступінь світлопропускання віконного прорізу: =0,9

; (4.8)

Для теплого періоду року середня температура в приміщенні складає 28 градусів, що є припустимим, але не оптимальним. У зв'язку з цим у приміщенні варто застосувати додаткові заходи для забезпечення комфортних умов роботи. Наприклад, можна установити кондиціонер.

2. Порівнюючи необхідний і фактичний повітрообмін у приміщенні ЕВ можна зробити висновок про те, що як в влітку, так і узимку фактичний повітрообмін значно перевищує необхідний.

Для усунення цього необхідно скоротити час, на яке відкривається кватирка. Час, на яке необхідно відкривати влітку знаходиться зі співвідношення:

808,3 м3/год — 60 хв.

120 м3/год — Х хв.;

(хв.);

З розрахунків видно, що влітку кватирку необхідно відкривати на 9 хвилин в годину.

Зробимо розрахунки для холодного періоду часу:2302,3 м3/ч — 60 хв.

120 м3/ч — х хв.

(хв.);

Узимку для забезпечення нормального повітрообміну в приміщенні ЕВ відділу кватирку необхідно відкривати на 3 хвилини.

Важливе значення має оформлення приміщень, зокрема оснащення їх офісними меблями. Насамперед ідеться про стіл і стілець. Адже специфіка роботи працівника бухгалтерії потребує переважно сидячого його положення упродовж робочого дня. Тому якщо ці знаряддя праці бухгалтера незручні, йому загрожують сутулість, деформація хребта, травми міжхребтових дисків; передавлювання судин призводить до перевантаження серця; постійне напруження зору викликає його погіршення. Статистика свідчить, що проблеми зі здоров’ям у працівників, які виконують роботу сидячи, мають загальний характер. Сучасна ергономіка виробила низку вимог до зазначених складових офісного умеблювання.

Основний параметр, що впливає на зручність роботи, — висота столу. Оптимальне її значення — 72,5 см. Найкращим варіантом є стіл з функцією можливого регулювання. Стіл також повинен мати достатній внутрішній об’єм. Для цього ширина його має бути не менш ніж 70 см, а висота простору під столом — не менш ніж 60 см. Щоб забезпечувалася стійкість столу, він має бути важким. Площа столу безпосередньо пов’язана з поняттям робочого простору. Середня зона охоплення рук людини становить 35—45 см. Близькій зоні відповідає область, яку може охопити рука з притуленим до тулуба ліктем, далекій зоні — область випрямленої руки.

Стілець чи крісло повинні забезпечувати фізіологічно раціональну позу. Такій вимозі відповідають стільці чи крісла, що мають підлокітники, здатні обертатися та мають регулятор висоти, кута нахилу спинки й відстані спинки від краю сидіння.

Конкретні параметри визначаються так:

• розмір сидіння — не менш як 40 * 40 см;

• кут нахилу — від 15 до 5° (назад);

• висота сидіння — 40—55 см;

• довжина підлокітників — не менш як 25 см;

• ширина підлокітників — 5—7 см;

• висота підлокітників до сидіння — 22—28 см,

• відстань між підлокітниками — 50 см.

Важливим є добір крісла чи стільця відповідно до маси користувача.

Монітор має розташовуватися на столі так, щоб зображення було чітким, без світлових плям.

Щоб запобігти перевтомі шийного відділу працівника монітор завжди розміщують нижче від рівня очей, причому рекомендований кут огляду монітора становить від 0 до 60. Відстань до монітора залежить від його діагоналі. Так, для моніторів з діагоналлю екрана 14—15 дюймів ця відстань має бути не менш як 80 см; 17 дюймів — від 1 до 1,5 м.

Клавіатура має бути зручною, а тому, по змозі, не прямою за формою каркаса. Найбільш ергономічною сьогодні є багаторівнева модель з клавішами, розверненими від користувача. Клавіатура має розташовуватися на відстані 10—15 см від краю поверхні столу.

Глибина постановки клавіатури має забезпечувати паралельне столу розміщення ліктів, а отже, прямий кут перед- пліччя зі столом. «Миша» добирається під розмір долоні.

При розміщенні робочих місць бухгалтерів ТОВ «МТІ» врахована відстань між робочими столами з моніторами (у напрямі тилу поверхні одного монітора й екрана іншого монітора), вона становить 2,3 м (при нормі не менше 2 м), а відстань між бічними поверхнями моніторів становить 1,3 м (при нормі не менше 1,2 м). При роботі з комп'ютером екран відеомонітора знаходиться від очей користувача на оптимальній відстані 600 мм.

Площина екрану перпендикулярна нормальній лінії погляду, бухгалтери сидять перед екраном, а не збоку, екран перебуває приблизно на 20 градусів нижче рівня очей.

Конструкція робочого столу забезпечує оптимальне розміщення на робочій поверхні використовуваного обладнання. Висота робочої поверхні столу відрегульована у межах 700 мм.

Так як працівники бухгалтерії переважно працюють з документами протягом усього дня застосовується система комбінованого освітлення (до загального освітлення встановлюються світильники місцевого освітлення).

Отже, праця бухгалтерів пов'язана з комп'ютерами, а відповідно, і з додатковими шкідливими чинниками, так як робота з комп'ютерами звичайно пов'язана з підвищеним нервово-психічним напруженням. Причинами цього є: переробка великих обсягів інформації; необхідність підтримання ритму інтелектуальної діяльності.

Отже, шкідливими факорами, що впливають на працівників відділу бухгалтерського обліку є переважно шум від роботи обчислювальної та копіювальної техніки.

Таким чином, можна зробити висновки, що вимоги до приміщень для експлуатації ПЕОМ в бухгалтерії ТОВ «МТІ» відповідають нормам.

Для поліпшення клімату приміщення необхідно:

- використовувати пристрої для іонізації і зволоження повітря;

- застосовувати моделі моніторів, що пройшли перевірку на безпеку;

- щоденно проводити вологе прибирання приміщень і не рідше 1 разу за зміну видаляти пил з екранів при вимкненому дисплеї.

Повітря робочої зони

Оптимальні мікрокліматичні умови - це такі параметри мікроклімату, які при тривалому і систематичному впливі на людину забезпечують нормальний тепловий стан організму без напруги і порушення механізмів терморегуляції. Вони створюють відчуття теплового комфорту і забезпечують передумови для високого рівня працездатності.

Значення оптимальних і фактичних значень, параметрів мікроклімату приведені в табл.4.4.

Таблиця 4.4

Оптимальні мікрокліматичні умови

Період року	Норми	Температура повітря	Відносна вологість повітря,%	Швидкість руху повітря, м/с
Холодний	оптимальна	22 . 24	40 . . .60	до 0,1
	фактична	22 . 23	50	0,1
Теплий	оптимальна	23 . 25	40 . 60	до 0,1
	фактична	23 . 24	50	0,1

Для створення в бухгалтерії комфортних умов праці потрібно привести до відповідних норм показники мікроклімату: температуру, вологість приміщення та вентиляцію. Так, оптимальними температурними показниками є 22—24° С взимку і 23—25° С влітку, при цьому різниця температур рівня підлоги та голови працюючого не повинна перевищувати 3° С. Відносна вологість приміщення має становити 40—60 %. Важливою умовою є відсутність протягів (швидкість руху повітря має бути менш як 0,1 м/с). Водночас до приміщення має надходити свіже повітря завдяки природній чи штучній системі його подачі. У приміщенні щоденно має проводитися вологе прибирання.

- Перевірка своєчасності і повноти оприбуткування грошей на рахунках у банку, грошових документів, цінних паперів.

- Додержання строків та порядку проведення інвентаризації.

Таким чином, в подальшій діяльності ТОВ «МТІ» магазин «КІДДІТОП» слід звернути увагу на подальшу стабілізацію обсягів діяльності, оборотності оборотного капіталу та підвищення їх залишків на балансі, а також подальше використання помірного підходу до формування та фінансування оборотних коштів. Впровадження цих заходів допоможе підприємству досягти прибутковості діяльності в плановому періоді, підвищити показники фінансової стійкості та ліквідності.