
- •1.1 Передумови виникнення держави і права
- •1.2. Теорії виникнення держави
- •1.3. Історичні типи держави
- •1.4. Поняття держави, її ознаки та функції
- •1.5. Форми держави
- •1.6. Загальна характеристика концепцій про сутність і соціальне призначення держави
- •1.7. Правова та соціальна держава
- •1.8. Громадянське суспільство: поняття та ознаки
- •1.9. Механізм держави
1.6. Загальна характеристика концепцій про сутність і соціальне призначення держави
До основних сучасних концепцій соціологічного спрямування належать:
• теорія солідаризму, основоположником якої є Д. Дюгі. Держава, за цією теорією, — це спосіб забезпечення соціальної солідарності класів, організована сила суспільства;
• теорія "держава загального благоденства", за якою держава функціонує на благо всіх членів суспільства, а репресивно-каральні функції держави відмирають за рахунок розширення соціально-економічних функцій (Дж. Кейнс) [11, с.113];
• теорія плюралістичної демократії. Г. Ласкі, М. Дюверже, Г.Дарендорф та інші вважали, що соціальні групи та прошарки беруть участь у здійсненні політичної влади, а держава координує та узгоджує можливості всіх об'єднань громадян у реалізації державної влади;
• теорія еліт, згідно з якою Г. Моска і В. Парето вважали, і по народ нездатний управляти суспільством, а демократія — це утопія; політичне життя — це постійна боротьба еліт [11, с.114];
• теорія елітарної демократії. Представники цієї теорії вважають, що народоправство приречене на невдачу і веде до диктатури, тому суспільством має управляти компетентна еліта, яка) контролювалася народними масами і поповнювалася за рахунок вихідців з народу (Д. Сарторі, Г. Зейгдер);
• теорія конвергенції (Р. Арон, П. СорокіН, Я. Тінберген та ін.).| бутність цієї теорії зводиться до того, що дві існуючі в світі протилежні системи — капіталізм і соціалізм зближаються і зливаються і) постіндустріальне суспільство;
• доктрина технократії. Представники -- П. Веблен, Г. Скот, Тейлор, 3. Бжезінський стверджують, що в політиці повинні управляти інженери, менеджери, інші керівники науки і виробництва;
• теорія анархізму, представники якої (М. Штірнер, М. Баунін, П. Кропоткін) заперечують державність;
• теорія етатизму, якою визнається поширення повноважень держави на всі сфери життя (Н. Макіавеллі, Г. Гегель);
• концепції правової та соціальної держави (Дж. Локк, І. Кант, Б. Кістяківський).
• концепція національної держави [11, с.Пб].
1.7. Правова та соціальна держава
Ст. 1 Конституції України проголошує Україну суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою.
Правова держава — це така держава, в якій досягнуто пріоритету прав людини й законодавча, виконавча і судова гілки влади закріплюють, гарантують і забезпечують права людини, народу і людства в повсякденній своїй діяльності.
Основними рисами правової держави вважають:
• панування права в усіх сферах суспільного життя;
постійне утвердження суверенітету народу як єдиного джерела державної влади;
• поділ влади на законодавчу, виконавчу, судову;
• непорушність прав, свобод та законних інтересів людини і Громадянина, виконання ними своїх обов'язків перед іншими Людьми, державою і громадянським суспільством;
• врегулювання взаємовідносин особи і держави на засадах дозволеності особі робити все, що прямо не заборонено законом, а державним органам — тільки те, що прямо дозволено законом;
• взаємну відповідальність особи і держави;
• ефективну організацію контролю і нагляду за додержанням законів;
• високий рівень правосвідомості та правової культури громадян.
Соціальна держава — це держава сучасного демократичного типу в умовах відносно стабільної і розвинутої економіки, яка здатна забезпечувати сучасну соціальну політику, а саме: забезпечувати зайнятість населення, права людини, систему охорони здоров'я, соціального забезпечення, підтримувати малозабезпечені сім'ї тощо. У найбільш загальному вигляді сучасна юридична наука дає таке визначення соціальної держави.
Соціальна держава — це держава, в якій громадянам забезпечується гідне людини життя в царині її матеріальних статків і соціального захисту в цілому, особиста свобода, культивується і забезпечується цивілізованими засобами соціальна злагода, мирне вирішення протиріч, які виникають чи можуть виникнути.