Розділ 5

_ОСНОВИ ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА

План викладу матеріалу розділу

1. Поняття цивільного права і цивільних правовідносин. Цивільне законодавство.

2. Фізичні особи як учасники цивільних правовідносин.

3. Поняття юридичної особи.

4. Об'єкти цивільних правовідносин. Підстави виникнення та припинення цивільних прав та обов'язків.

5. Представництво у цивільному праві.

6. Захист цивільних прав. Позовна давність.

7. Правове регулювання власності в Україні. Захист права власності.

8. Право інтелектуальної власності в Україні.

9. Зобов'язальне право.

10. Найпоширеніші види договірних зобов'язань.

11. Основи спадкового права.

Важливі поняття та терміни

/ довіреність; / притримання;

/ заповіт; / реквізиція;

/ застава; / спадкування;

/ зобов'язання; / спільна власність;

/ конфіскація; / фізична особа;

/ об'єкти цивільних / цивільне право;

правовідносин; / цивільна правоздатність

/ право власності; і дієздатність;

/ право інтелектуальної / юридична особа;

власності; / відумерла спадщина

Нормативні акти

1. Конституція України.

2. Цивільний кодекс України.

3. Цивільний процесуальний кодекс України.

4. Закон України "Про авторське право і суміжні права".

5. Закон України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі".

6. Закон України "Про охорону прав на промислові зразки".

7. Закон України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг".

5.1. Поняття цивільного права і цивільних правовідносин. Цивільне законодавство

Цивільне право - це система правових норм, які регулюють особисті немайнові та майнові відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Майнові відносини - це правові відносини, що пов'язані з належністю, набуттям, володінням, користуванням і розпорядженням майном.

Особисті немайнові відносини виникають завдяки здійсненню особою її особистих прав та свобод щодо немайнових благ.

Схематично предмет цивільного права можна зобразити таким чином (рис. 5.1):

Цивільно-правовий метод характеризується юридичною рівністю сторін, вільним волевиявленням, майновою самостійністю сторін, диспозитивністю, особливим способом вирішення майнових спорів і майновою відповідальністю.

Джерелами цивільного права є: Конституція України, Цивільний кодекс України, закони України, акти Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативні акти інших органів державної влади України та Автономної Республіки Крим, міжнародні та цивільно-правові договори.

Основним джерелом цивільного права є Цивільний кодекс України (далі — ЦК України), прийнятий 16.01.2003 р., що набирає чинності з 01.01.2004 р. Кодекс складається - з шести книг, які поділяються на розділи, підрозділи та глави:

•Книга перша. Загальні положення.

•Книга друга. Особисті немайнові права фізичної особи.

•Книга третя. Право власності та інші речові права.

•Книга четверта. Право інтелектуальної власності.

•Книга п'ята. Зобов'язальне право.

•Книга шоста. Спадкове право.

У Книзі першій (гл. 1—19) викладено основні положення щодо цивільного законодавства України, підстав виникнення прав, обов'язків та умов їх здійснення і захисту. Нормами цієї Книги висвітлено також загальні положення про фізичну та юридичну особу, об'єкти цивільних прав (речі, майно, цінні папери, нематеріальні блага). Окремі розділи присвячено участі держави, Автономної республіки Крим та територіальних громад у цивільних відносинах, а також правочинам, представництву, строкам та термінам.

Книга друга (гл. 20—22) характеризує особисті немайнові права фізичної особи (такі, що забезпечують природне існування та соціальне буття фізичної особи).

Нормами Книги третьої ЦК України (гл. 23—34) врегульовано право власності та інші речові права, такі як право володіння та користування чужим майном (сервітут), право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) тощо.

Загальні положення про право інтелектуальної власності та відносини, пов'язані із правом інтелектуальної власності на конкретні об'єкти: раціоналізаторську пропозицію, комплектування інтегральних мікросхем, географічне зазначення, комерційну таємницю, торговельну марку тощо, закріплені нормами Книги четвертої (гл. 35—46).

Зобов'язальне право визначає Книга п'ята (гл. 47—83). У Книзі дано поняття зобов'язання, його сторін, основних принципів виконання, припинення та забезпечення виконання зобов'язань, висвітлено загальні положення про договір (його поняття, умови, порядок укладання, зміни та розірвання). Найбільша частина розділу присвячена окремим видам зобов'язань — договірним (купівля-продаж, рента, найм, підряд, комісія тощо) та недоговірним (публічна обіцянка винагороди, вчинення дій у майнових інтересах особи без її доручення, відшкодування шкоди тощо).

Книга шоста (гл. 84—90) охоплює законодавче врегулювання відносин, пов'язаних зі спадковим правом (спадкування за законом та за заповітом, виконання заповіту, спадковий договір тощо).

Цивільний кодекс визначає загальні засади цивільного законодавства, зокрема:

•неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини;

•неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, установлених Конституцією та законами України;

•свобода договору;

•свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом;

•судовий захист цивільних прав та інтересів;

•справедливість, добросовісність та розумність.