Запитання:

• Дайте визначення економічної психології як наукового напрямку. В чому полягають відмінності в економічного і психологічного підходів на економічне життя?

• Які предмет, об'єкт економічної психології в контексті мікроекономіки?

• Які зв’язки економічної психології з іншими психологічними дисциплінами, такими як: загальна психологія, диференційна психологія, психологія особистості, етнічна психологія, соціологія психологія праці, організаційна та управлінська психологія вікова і педагогічна психологія?

• Розкрийте принципи економічної психології: Принцип культурно-історичної зумовленості, Принцип суб’єктності, Принцип взаємозалежності свідомості та поведінки, Принцип взаємовпливу економічних та соціально-психологічних явищ, Принцип наближення емпіричних досліджень до практики.

• Розкрийте переваги та недоліки основних методів маркетингових досліджень: Опитування, Спостереження, Експеримент, Панельні дослідження.

• Розкрийте сутність методи ухвалення рішень з маркетингових питань: Мозковий штурм, Синектика, Морфологічний аналіз, Теорія ігор.

• В чому полягає сутність теорії раціональної «економічної людини» як одного з провідних напрямів економічної теорії (ХІХ-ХХ ст.)?

• Які особливості психологічного напрямку в економічній теорії ХХ ст.

• В чому полягало новаторство Джорджа Катона як одного з засновників економічної психології в погляді на економічну поведінку людей?

• Яку роль відіграє світ речей в психології людини ХХ – ХХІ ст?

Тема 2. Психологія економічної поведінки Поняття «економічна поведінка» та її види

Поведінка (В.А. Ядов) – це форма діяльності людини, її зовнішня сторона. Економічною поведінкою називають поведінку, зумовлену економічними стимулами, діяльність господарюючого суб'єкта.

Економічна поведінка – це система цілеспрямованих, професійних дій людини зі застосуванням різних економічних ресурсі, що скерована на одержання користі (вигоди, винагороди, прибутку).

Економічна поведінка є цілеспрямованою діяльністю – пов'язана з реалізацією цілей: стосується виконання конкретних трудових функцій чи повноважень; спрямована на досягнення певного рівня добробуту і якості життя; спрямована на досягнення вищого рівня кваліфікації, адміністративного статусу.

Існує багато різновидів соціально-економічної поведінки.

• Демографічна - пов'язана зі збереженням і відтворенням життя.

• Міграційно-трудова - проявляється у переміщеннях працівників між галузями, підприємствами, регіонами, населеними пунктами.

• Сімейно-виробнича – праця в особистому підсобному господарстві; добровільне, самостійне виробництво продуктів харчування, отримання прибутків за рахунок свого господарства, а також на створення необхідних умов його ведення.

• Споживацька – придбання товарів та послуг з метою задоволення різноманітних бажань, потреб, завдань, цілей.

• Професійно-освітня – проявляється у виборі професії, форм спеціального навчання, певних способів підвищення кваліфікації.

• Адаптаційно-трудова – реалізується в процесі пристосування працівника до нових професійних статусів, вимог технологічного середовища, ролей, соціально-психологічної комунікації (входження працівника у виробничий процес, професійне середовище, колектив).

• Професійно-трудова – проявляється у ставленні до праці, характеризується мірою дисциплінованості, якістю праці, відповідальністю, творчою ініціативою.

• Церемоніально-статусна – пов'язана з реалізацією службового, професійного й посадового етикету, виконанням формалізованих процедур організаційної, адміністративної та ділової взаємодії. Забезпечує збереження, відтворення і передачу значущих цінностей, професійних традицій, звичаїв і зразків поведінки; підтримують стійкість та інтеграцію працівників з організацією в цілому. За певних умов може виродитися в засіб обслуговування корупційних привілеїв.

• Статусна – скерована на досягнення престижного статусу, соціально-професійних досягнень. Вона реалізується в межах офіційних чи неофіційних каналів соціальної мобільності.

• Організаційна (адміністративна, управлінська) – позитивне мотивування (схвалення, винагорода) працівників у трудовій діяльності для досягнення цілей організації. Така поведінка залежить від статусу, авторитету, рангу, влади, ресурсів керівників, ступеня їх ідентифікації з цілями організації.

• Інноваційна – розробка нестандартних рішень, нововведень, їх патентування, подолання опозиційних настроїв та людського спротиву, упровадження інновацій у процес виробництва. Інноваційна поведінка змінює якість та масштаб системи соціальних відносин на різних рівнях організації.

Інноваційна поведінка на рівні свідомості долає звичні стереотипи, традиції, настрої, консервативні думки, підходи. На рівні виробничих структур інноваційна поведінка виявляє затратні ланки виробництва, непродуктивні ситуації, що об'єктивно вимагають інновацій, стикається з необхідністю скорочувати, підвищувати кваліфікацію певних категорій працівників. Інноваційна поведінка психологічно дискомфортна, вимагає здатності функціонуванням в небезпечних, екстремальних ситуаціях, в ситуаціях підвищеної відповідальності, невизначеності, непередбачуваності.

• Характерологічна – пов’язана з виявом індивідуальності людини (це, зокрема творчі професії - співаки, актори, художники, спортсмени);

• Девіантна (деструктивна, кримінальна) – здійснюється з порушенням норм моралі, законодавства.

У реальному житті немає жорстких кордонів між видами соціально-економічної поведінки, а існують їх поєднання.

В економічній поведінці можуть активізуватися професійні здібності людини. Це відбувається не завжди, а в разі реальної необхідності та можливості їх застосування, забезпечуючи певний рівень досягнення життєво важливих цілей. Застосовуючи свої професійні здібності, людина орієнтується на оптимальний баланс між витратами і їх компенсаціями, на баланс між найважливішими потребами і способами їх задоволення. Стандартні форми та алгоритми поведінки спрямовані на підтримку стійких зв'язків обміну й рівноваги людини з соціально-виробничим середовищем.

Економічна поведінка в більшості випадків регламентується соціально-трудовими та юридичними нормами і правилами.

Економічна поведінка є конкретною формою реалізації професійної активності, збігається зі змістом трудової діяльності, як фіксованої системи циклічно повторюваних операцій, виконавських дій, поведінкових стереотипів, мисленнєвої активності, що відображають структуру трудового процесу.

Розрізняються фізичну та розумову трудову діяльність. В одному випадку переважає інтелектуальна праця (інші компоненти виконують допоміжну роль), в іншому — матеріально-практична праця.

О.В.Ромашов запропонував класифікацію видів трудової поведінки (табл. 1).

Табл.1 Класифікація видів трудової поведінки О. В. Ромашова.

	Підстави для класифікації	Види трудової поведінки
1	Суб'єкти поведінки	Індивід / колектив
2	Наявність (відсутність) взаємодії	Передбачає взаємодію / не передбачає взаємодію
3	Виробнича функція	Виконавська / управлінська
4	Ступінь формалізації	Внормована в офіційних документах / не внормована
5	Ступінь відповідності прийнятим нормам	Вимагає чіткого дотримання нормативів / допускає відхилення від нормативів
6	Характер мотивації	Ціннісна / ситуативна
7	Виробничі результати і наслідки	Формальні (неочевидні) / реальні (очевидні); Позитивні / негативні
8	Сфера здійснення поведінки	Власне трудовий процес / побудова відносин на виробництві, створення трудової атмосфери
9	Ступінь мобілізації трудового потенціалу	Не вимагають мобілізації трудового потенціалу / вимагають мобілізації усіх можливостей трудового потенціалу
10	Результати з погляду людської долі	Трудове життя відповідає бажаним зразкам / не відповідає