Біографічним метод

Як видно з назви, цей метод дослідження особи або групи людей базується на аналізі життєвого шляху, фактів біографії. Біографічний метод, як і автобіографія, відтворює атмосферу реального життя людини, є джерелом знань про його духовний розвиток, етапах пройденого життєвого шляху.

Біографічний метод — цей синтетичний опис людини як особи і суб'єкта діяльності. В даний час він є єдиним методом, що дозволяє вивчити особу в процесі розвитку, динаміку життєвого шляху.

Зі всіх вищеперелічених методів він є самим трудомістким і малоефективним. Недоліки цього методу — описовість і схильність минулого помилкам пам'яті. Проте він може дати ряд цінних відомостей про претендента, тому не згадати про нього не можна.

Суть методу проста: зібравши інформацію про життя кандидата, фахівець інтерпретує і аналізує її, намагаючись відповісти на наперед поставлені питання. Доцільно заготовити формалізовану біографічну анкету, яка включатиме наступні розділи:

• Дані життєвого шляху.

• Ступені соціалізації (дитячий сад, школа, вуз і т. д.).

• Середовище розвитку (місця проживання, учбові заклади і т. д).

• Інтереси і улюблені заняття в різні періоди життя.

• Стан здоров'я (у тому числі перенесені захворювання).

Обробка результатів припускає складання таблиці особового розвитку. Інтерпретація результатів передбачає аналіз:

• соціальної ситуації розвитку особи;

• емоційних переживань а різні періоди розвитку;

• ціннісних орієнтації, спрямованості інтересів, тенденцій, середовища спілкування, соціальної активності особи;

• основних конфліктів і рушійних ця розвитку особи.

У результаті ми одержуємо достатньо повний портрет кандидата.

Тестування

Психологічні тести. Мета — оперативно отримати об’єктивну інформацію про міру розвитку тих якостей, які суттєво впливають на професійну спроможність працівника та його поведінку в організації.

Тестування може бути психофізіологічним, психологічним, професійним.

Після проведення співбесіди, коли отримано основну інформацію, що стосується переважно знань і умінь кандидата, доцільно провести психологічне тестування. Цей метод відбору дозволяє з'ясувати, чи володіє кандидат в достатній мірі тими індивідуально-психологічними якостями, які необхідні для успішного виконання даної роботи.

Тестування — це експериментальний метод психодіагностики, який застосовується в емпіричних дослідженнях, а також метод вимірювання і оцінки різних психологічних якостей і станів людини.

Вимоги, що пред'являються до тестів:

• Соціокультурна адаптованість тесту — якщо тест запозичений з іншої культури, слід привести у відповідність тестові завдання і оцінки до особливостей культури суспільства, де даний тест використовується.

• Простота формулювань і однозначність тестових завдань: в словесних і інших завданнях тесту не повинно бути таких моментів, які можуть по-різному сприйматися і розумітися людьми.

• Оперативність тестової процедури: повний час виконання завдань психодіагностичного тесту не повинен перевищувати 1,5-2 години, оскільки понад цей час людині важко зберегти свою працездатність на достатньо високому рівні.

• Наявність тестових норм для даного тесту: мають бути репрезентативні середні показники по даному тесту, з якими можна порівнювати показники кандидата на посаду, оцінюючи рівень розвитку тих чи інших його психологічних якостей.

Переваги тестів: об'єктивність, відносна простота застосування, економія часу. Тест достатньо швидко дає потрібну інформацію.

Недоліки тестів: багато хто може обманути тест. Наявність шкал брехні в деяких методиках не гарантує стовідсотково вірного результату. Часто випробовувані схильні давати соціально схвалювані відповіді замість того, щоб відповідати, як йде справа в реальності. Результати багатьох методик часто можуть змінюватися залежно від ситуації.

Тому тестування як метод відбору не повинне виходити на перший план, це завжди допоміжний метод. Якщо результати співбесіди і результати тестування суперечать один одному, доцільно при ухваленні рішення покладатися на результати бесіди.

Скажімо, претендент проявив себе на співбесіді як відкрита, вельми комунікабельна людина, а за наслідками тесту ми бачимо, що він схилений до інтроверсії. В даному випадку краще відкинути результат тестування і орієнтуватися на отримане при бесіді враження. Випробовуваний міг неправильно зрозуміти питання тесту, міг помилитися в заповненні бланка, міг не зовсім вірно засвоїти інструкцію до тесту і т.п. Причин спотворення кінцевого результату може бути багато.

Проте тестування залишається одним з провідних методів відбору персоналу. Якщо грамотно складена батарея методик, самі методики виконані із строгим дотриманням всіх правил і рекомендацій розробників, не допущені помилки в розрахунках і інтерпретації, тест цілком може дати достатньо об'єктивну і вірну інформацію про кандидата.