Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЕКОНОМ.ПСИХ.Курс лекцій.2013.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
841.73 Кб
Скачать

Запитання:

  • Дайте тлумачення поняття «поведінка споживача» та які головні підходи до тлумачення ролі споживача в ринковій системі (Т. Веблен Ф.Найт)?

  • У яких формах проявляється влада ринку над особою?

  • Розкрийте сутність функціональних та не функціональних чинники споживчого вибору.

  • Охарактеризуйте типові ефекти споживчої поведінки: «Ефект тимчасових переваг при купівлі», «Ефект оберненої залежності», «Ефект загального вагону», «Ефект «індивідуаліста», «Ефект Веблена», «Ефект «ціна-якість».

  • Розкрийте особливості необіхевіористської моделі споживацької поведінки Ф.Котлера.

  • Розкрийте сутність установочних моделей споживацької поведінки Андріасена, Ховарда Шеса.

  • Розкрийте роль вражень (про фірму та від акту придбання) у моделі споживацької поведінки Нікосіа.

  • Розкрийте роль індивідуальних властивостей споживачів та вплив ситуації в моделі споживацької поведінки Бетмана.

  • Який вплив чинять індивідуальні якості покупця (цілеспрямованість, наполегливість, самостійність, рішучість, самовладання, емпатія) на його споживчий вибір?

  • Дайте характеристику типів споживачів в класифікації на основі методики VALS 1: споживачі, які керуються потребами (виживаючі, терплячі); споживачі, які керуються внутрішніми чинниками (індивідуалісти, ризикуючі, соціально стурбовані).

  • Дайте характеристику типів споживачів в класифікації на основі методики VALS 1: споживачі, які керуються зовнішніми чинниками (переконані, наслідуючі, досягаючі успіху); споживачі, які керуються «інтегрованими» чинниками (інтегровані).

  • Охарактеризуйте особові чинники поведінки споживачів (життєвий цикл сім'ї, культурні чинники, суспільний клас).

  • Дайте характеристику методів вивчення споживчих установок.

  • Дайте характеристику методів вивчення рівня задоволення очікувань споживачів.

Тема 7. Класифікація професій, професіографія в кадровому менеджменті Основні поняття професійного відбору

Професійний відбір — це система психологічної оцінки професійної придатності, яка складається з заходів, які допомагають в пошуку людей, що найбільше підходять за своїми якостями до специфіки й умов праці цього виду діяль­ності.

Завдяки професійному відбору здійснюється допуск людей до відповідного виду діяльності або професій­ного навчання, що передбачає:

  • Оцінювання професійної придатності – рівня відповідності людини до вимог професії (професіоцентричний підхід);

  • Оцінювання відповідності певної професії до конкретної людини (антропоцентричний підхід);

Професіонально значущі якості — це індивідуально-особові властивості, які істотно позначаються на успішній професійній діяльності. Вони впливають і на засвоєння професійних знань, набуття умінь і навиків.

Виділяють так звані «професійно значущі якості» особистості, які в одному випадку виявляться професійно-цінними, а в іншому заважатимуть успішній роботі. Потрібно враховувати, що ті чи інші якості не можна розглядати окремо. «Професійно значущі якості» є системою, комплексом, де ціле не рівно сумі всіх його елементів.

Завдяки так званим компенсаторним механізмам бракуюча якість може компенсуватися більш серйозним розвитком суміжної якості або цілого набору якостей.

Виділяють п'ять основних блоків якостей індивіда:

  • Фізична та розумова дієздатність: інтелектуальні здібності, гнучкість психіки, самоконтроль, ініціативність.

  • Характерологічні якості - ставлення до праці, професії, інтереси і схильності.

  • Спеціальні здібності - такі особисті якості, які важливі для даної роботи, професії.

  • Професійні якості – знання, навики, уміння і досвід.

  • Суспільні якості — моральний вигляд людини як члена суспільства.

Якщо враховувати всі ці якості, навряд чи знайдеться людина, яка повністю б була придатна до тієї чи іншої професійної діяльності. Принаймні, до моменту включення в професійну підготовку і професійну діяльність. Тому говорити про абсолютну профпридатність не можна. Завжди знайдеться щось, що не відповідає необхідним вимогам.

Виділяють умовні ступені профпридатності, на які можна орієнтуватися при підборі персоналу:

  • Повна непридатність до конкретної професії. Така непридатність може бути тимчасовою — наприклад, при соматичному захворюванні, прогноз перебігу якого сприятливий. Непридатність може бути і практично непереборною — в тому випадку, якщо відхилення у фізичному здоров'ї стійкі і ніяк не сумісні з даною професією. Протипоказання можуть торкатися і психологічних особливостей людини. Так, деякі особливості протікання нервових процесів можуть зумовити повну професійну непридатність (наприклад, до роботи пілотом).

  • Придатність до тієї або іншої професії, групи професій. Головна характеристика цього ступеня — відсутність явних протипоказань, тобто людина може виконувати дану роботу, але ефективність її не є гарантованою.

  • Відповідність конкретної людини конкретній сфері діяльності. Тут не тільки немає протипоказань, але і присутні певні індивідуальні якості, які необхідні для успішного виконання даного виду діяльності.

  • Покликання. В усіх основних елементах структури діяльності є явні ознаки відповідності людини її вимогам.

При підборі персоналу доцільно орієнтуватися на другий і третій ступінь придатності. Перша відкидається із зрозумілих причин: працівник, який, у принципі, непридатний до певного виду діяльності, навряд чи буде корисним. Четвертий ступінь, безумовно, вітається, але чи багато знайдеться кандидатів, ідеально відповідних конкретній посаді? Якщо орієнтуватися на цей ступінь, то пошук співробітника може тривати протягом років. Тут прагнення до ідеалу себе не виправдовує.

Тому більш продуктивним буде пошук співробітників, які в більшому або меншому ступені підходять для даної діяльності. Таким чином, слід виходити з того, що кандидат на вакантну посаду явно не може на 100% відповідати передбачуваній діяльності.

Окрім цього, навіть при самому кваліфікованому і ретельному підборі ніхто не застрахований від помилок. Отже, доцільно віддати перевагу тому претендентові, який відповідає вимогам більше, ніж інші кандидати.