Методи ухвалення рішень з маркетингових питань

Для покращення якості управлінських рішень використовуються методи, такі як:

• Мозковий штурм – 5-9 експертів протягом 1 години працюють над творчим розв’язанням конкретної економічної задачі. При цьому дотримуються правил (вільно висловлювати ідеї, пропозиції; не критикувати партнерів; пропонувати якомога більше ідей; обмінюватися враженнями та намагатися поєднати запропоновані ідеї в найбільш економічно вдалі рішення).

• Синектика – пошук ідей нових товарів та послуг на основі використання аналогій з інших сфер життя. Процедура роботи нагадує мозковий штурм, при цьому експерти застосовують: прямі аналогії (яким чином розв’язуються схожі задачі), особиста аналогія (увійти в образ об’єкта), символічна аналогія (запропонувати словесно-όбразне визначення проблеми), фантастична аналогія (висловлюватися від імені фантастичного, казкового персонажу). Уяву можна стимулювати показом зображень – слайдів, ілюстрацій, макерів, з їх наступним обговоренням, аналізом, дофантазовуванням.

• Морфологічний аналіз – виділення найважливіших параметрів об’єкта, з подальшим вивченням всіх можливих їх співвідношень, поєднань, комбінацій. Процедура така: а) проблема описується в загальних рисах; б) проблема розділяється на кілька частин – параметрів (форма товару, упаковка, матеріал, вартість); в) кожний параметр записують у лівому стовпці таблиці, а в правому – послідовно їх нетипові поєднання; г) відбір декількох рішень, які є найбільш вдалими.

• Теорія ігор – прогнозування можливої реакції конкурентів, партнерів, клієнтів, влади на зміну бренду, цін, пропозицій (асортименту товарів чи послуг), запровадження інновацій, об’єднання з іншими економічними суб’єктами (злиття, співпраця, залучення інвестицій).

Використання описаних методів дозволяє успішно розв’язувати наукові, винахідницькі, інноваційні, господарські проблеми, виявляти та узгоджувати інтереси різноманітних корпоративних груп, формувати належну культуру економічно-управлінського мислення співпрацівників.

Етапи становлення економічної психології

Витоки історії економічної психології можна знайти, передусім, в працях знаменитих економістів, соціологів, в яких оформилася теорія раціональної «економічної людини», мета діяльності якої – в отриманні якомога більшої вигоди, доходу («економічний егоїзм»).

Адам Сміт (1723-1790), засновник економіки як самостійної науки, заклав основу теоретичних уявлень про «економічну людину» як егоїстичного, раціонального, схильного до обміну індивіда.

Дж. Бентам (1748-1832) сформулював принцип максимізації задоволення і мінімізації страждання як основний закон людської поведінки.

К. Маркс (1818-1883) розвивав ідею про провідну роль умов життя і праці у формуванні людини, її ідентичності.

Джон Кейнс (1883-1946) - автор теорії макроекономіки. Його основний психологічний закон:

Схильність до споживання в суспільстві підвищується у міру зростання прибутків, але зменшення доходів не відразу позначається на зниженні споживання, що пояснюється дією інертності звичок, традицій.

Ідея «економічної людини» тривалий час домінувала в економіці та економічній соціології, приймаючи усі нові форми. Ця концепція не переглядалась до тих пір, поки сферу економіки досліджували економісти.

З початку ХХ ст. виник психологічний напрям в дослідженні економіки. Серед психологів проблеми економіки одним з перших почав вивчати французький психолог Габріель Тард, котрий написав працю «La Psychologic Economique» (1902). На його думку економічна психологія має справу з психологічними причинами економіки, економічної теорії.

Німецький психолог, засновник психотехніки Г. Мюнстерберг (1863-1916) займався емпіричними, у тому числі експериментальними, дослідженнями в сфері психології праці, реклами, написав книгу «Психологія і економічне життя» (1912).

Американський психолог угорського походження Джордж Катона (1901-1981) був першим, що зосередив свою увагу присутності психологічних феноменів в економічних явищах і процесах. Він увів в загальну економічну теорію такі поняття, як «відношення до чогось…», «настрій» і «очікування». У США він вважається батьком економічної психології. Він перший почав систематично застосовувати психологічну теорію і методи для дослідження економічних проблем. Дж. Катона сформулював одну з базових ідей економічної психології:

Купівля залежить не лише від здатності (економічній можливості) зробити покупку, але і від бажання її зробити (психологічної готовності).

У книзі «Психологічна економіка» (1975) він описав співвідношення та взаємодію психології та економіки. Головне завдання у використанні психології для економічних досліджень полягає, на думку Дж. Катони, у виявленні і аналізі психологічних тенденцій, що лежать в основі економічних процесів, які впливають на економічні вчинки, рішення і поведінку. На думку дослідника, економіка без психології не може успішно досліджувати найважливіші економічні процеси, також як і психологія без економіки не має можливості досліджувати найбільш важливі аспекти людської поведінки.

Дж. Катона запропонував загальну модель, що включає основні групи чинників економічної поведінки, котра, незважаючи на усю її спрощеність і біхевіористський крен визначає місце психічних процесів як проміжних змінних, що опосередковують вплив зовнішніх умов на економічну поведінку.