Гроші та проблеми самореалізації

Вивчення психології стосунків до грошей - одна з актуальних тем економічної психології. Володіння та розпоряджання грішми є – одним з необхідних компонентів економічної соціалізації людини.

Володіння грішми має вплив на поведінку людей в сфері самоствердження. За певних ситуацій гроші є єдиним засобом закріпити своє положення, свій статус в суспільстві або сприйняття самого себе, змінити «образ Я».

Вкладення грошей в нерухомість, купівлю різних речей зміцнює почуття самореалізації. Особиста власність, престижний одяг або машина, можливості проведення дозвілля, хороше та різноманітне харчування накладають певний відбиток на сприйняття однієї людини іншими.

Для самозадоволення іноді важливий сам факт володіння грошима. Людина, що має в запасі навіть невеликі гроші, почуває себе впевненіше.

Відношення людини до грошей визначається характером їх використання. Особливістю психіки є здатність узгоджувати величину заробітку з витратами. Отримуючи ту ж зарплату, одні люди так планують видатки, що вкладаються в суму заробленого, а іншим завжди її не вистачає – вони вимушені позичати гроші, додатково підробляти і ін.

Вплив вольових та мотиваційних якостей на відношення до грошей. Емпірично встановлено прояв вольових якостей (які частково є вродженими, а частково є результатом виховання) на ставлення до грошей (див. табл. 3).

Табл. 3. Вплив якостей людини на її відношення до грошей
Вольові та інші якості особистості	Відношення до грошей
Рішучість, самовладання	Відсутній комплекс неповноцінності Почуття заздрості неістотне
Рішучість, самостійність	Гроші не вважають самоціллю, головним засобом
Несамостійність, уникнення відповідальності	Почуття незахищеності Гроші є компенсатором нерозвинутих якостей
Цілеспрямованість, рішучість	Гроші як вид аутопсихотерапії Витрачання грошей відповідно до поставлених цілей
Мотив досягнення	Самоконтроль за фінансовими витратами
Афіліація	Фрустрація потреб Заклопотаність фінансовою невизначеністю
Емпатія	Відчуття провини через необдумані витрати

Гроші як атрибут ринкового суспільства беруть участь в експансії світу речей, примушуючи людей заробляти усе більше, замінювати одні речі іншими. Це породжує, як зазначав Е. Фромм, тенденцію:

• переважання пластичного, гнучкого і поверхневого мислення;

• у світі ідей - поверхневого, різноманітного, але неглибокого знання;

• у сфері формування особи - пластичного, гнучкого, «ринкового» характеру;

• на громадському рівні - усе більше домінування фрагментарного,

поверхневого спілкування, «мозаїчної» свідомості людей, що стають споживачами продуктів масової культури.

Гроші можуть бути засобом підприємницької діяльності, розгортання виробництва. У цьому випадку статус людини визначається її роллю у виробничому процесі.

Для самоствердження деяким людям важлива сама можливість заробляння великої кількості грошей, особливо не уявляючи для якої мети вони потрібні. При цьому особа не змінює стиль життя, не збільшує споживання, часто не має сім'ї, дітей.

Відчуття себе багатим або бідним чинить вплив на формування спрямованості і професійного вибору особи.

• Відсутність в дитинстві грошей у представників незаможних сімей спонукає їх вибирати професію, що обіцяє великі зарплати чи гонорари, організовувати комерційну або виробничу діяльність. Часто це робиться всупереч схильностям, задаткам, здібностям. Якщо вони «виживають», завойовують становище в суспільстві, то, як правило, у них виробляється суворий характер, не схильний до сентиментів і емпатії.

• У людини з заможної родини зовсім інші можливості вибору професійної діяльності. Теоретично вони є більш різноманітними і більше пов'язані з його особистими схильностями і перевагами. Повною мірою може проявитися спрямованість на справу (так складаються трудові династії), на розвиток господарської діяльності. Особа може навпаки відмовитись від продовження справи свої батьків: такий крок має певні ризики, бо зразу зайняти високі позиції в зовсім іншій сфері діяльності є достатньо проблематично. В кращому випадку людина може вдало реалізуватись в новій професійній сфері, а в гіршому випадку – значно впасти в соціальному статусі, промарнувати батьківські статки, регресувати (наркоманія, алкоголізм).

Коли людина потрапляє в умови тривалої відсутності грошей, нестачі їх навіть на харчування (в результаті безробіття, банкрутства, стихійних соціальних або природних лих), її психіка починає деградувати. По-перше, втрачаються трудові навички, кваліфікація, надмірно спрощується спосіб життя, зменшується коло спілкування, знижується самооцінка, збільшується невпевненість і тривожність. Людина поступово стає маргіналом. По-друге, маючи надмір зайвого часу таких людей стає легко залучити в різного роду акції оскільки «простір не терпить порожнечі», вони можуть з більшою вірогідністю стати маріонетками в чужих іграх (кримінальних, політичних).

Природно, що реальність можливостей життєвого та професійного вибору впливає на формування особистості. Згідно з представником прагматизму у філософії У.Джеймсом, особистість в широкому сенсі – це «Я» плюс капітал і готівка, зміна кожного з цих компонентів неминуче впливає на трансформацію «Я».