Вплив грошей на формування особистості Сприйняття грошей в дитячому та підлітковому віці

Дослідження доводять (О. Дейнека, О. Дворкіна та ін.), що саме гроші стають для людини одним з інструментів її соціальної адаптації, компенсатором незбалансованих стосунків з державою, засобом автономності, компонентом образу «Я».

Загальна психологія вивчає людину саму по собі або у взаємодії з іншими людьми. Проте в реальному житті людина знаходиться ще, принаймні, в двох сферах – духовній і предметній. Особистість взаємодіє з світом речей, що сприймається свідомістю людей в усій сукупності своїх особливостей. У предметному світі відображається вкладена праця, ціна і вартість, суб’єктивна корисність, функціональність, естетика, символізм.

Наявність різних речей у різних людей встановлює між ними певну субординацію, яка сприймається людьми природно, люди прагнуть зайняти в ній вищі щаблі. Цій ієрархії більшість не чинить опір, винятком є опір або кримінального світу, або правоохоронних та контролюючих державних структур.

Гроші є узагальненою формалізованою стороною речового світу.

Більшість дітей вже з 4 – 6-річного віку розуміють призначення грошей, знають, що, маючи їх, можна щось купити, що може змінити їх роль серед однолітків.

Внаслідок економічної соціалізації розрізняють етапи формування відношення до грошей (див. табл.2.)

Табл.2. Вікові етапи формування ставлення до грошей
Вік (років)	Уявлення і поняття
4 – 6	Елементарні поняття про гроші і покупки
6 – 8	Розвиток понять про грошову систему і усвідомлення взаємозв'язків між грошима і роботою
8 – 9	Розуміння цінності грошей, розуміння понять багатство і бідність
10 – 12	Більше поглиблене економічне розуміння, уміння будувати економічні стосунки (купувати, продавати, позичати)
12 – 15	Знання про функції грошей наближаються до дорослих

Уявлення про гроші у дітей з різних країн формуються згідно міри їх залучення до дорослого життя. Діти, які проживають в бідних країнах раніше засвоюють поняття вигоди, оскільки раніше залучаються до праці, продажу.

Є висновки закордонних досліджень, в яких вивчалось ставлення дітей різних соціальних груп до грошей (І. Ньюсан, А. Фенем, і П. Томас):

• На противагу однолітків з сімей «середнього класу» діти з робітничих сімей активніше витрачають кишенькові гроші.

• Діти з сімей «середнього класу» частіше намагаються складати гроші про запас (навіть у банку), або на конкретні речі.

• Батьки з сімей «середнього класу» дають дітям фіксовану суму грошей на кишенькові витрати і починають це робити з більше раннього віку, ніж в робітничих сім'ях.

• Через витрати кишенькових грошей діти засвоюють традиційну модель грошової поведінки соціального прошарку, до якого належать їх батьки.

Проте інші дослідники стверджують, що на розуміння світу грошей більше, ніж батьки, впливає середовище - школа, однолітки, учителі.

Дослідники рекомендують батькам давати можливість своїм дітям самим витрачати видані кишенькові гроші, самостійно планувати свої витрати, заохочувати відкладати і заробляти гроші. Власний бюджет дозволяє дитині гармонізувати вплив батьків, однолітків, школи.

Однак діти нерідко наслідують грошову поведінку, яка склалась в їх батьків. Вони нерідко витрачають гроші по схожій моделі, що і батьки (купують багато дешевих речей або збирають гроші на дорогі речі).

У будь-якій групі відношення людей складаються відповідно до їх статусу, власності, особистого вкладу в існування групи. Стосунки дітей визначаються їх особистою власністю. Поява нових речей змінює положення дитини чи підлітка в групі.

В дитячому і підлітковому віці з’являються гендерні відмінності в ставленні до грошей. Так хлопці більш виважено контролюють свій бюджет, ніж дівчата.

У поведінці молоді збільшується роль грошової мотивації.

Відбивається на вихованні дітей сімейна ситуація, коли один з батьків або не працює (наприклад, мати працює, а батько безробітний), або приносить значно меншу суму грошей до загального бюджету. Такі обставини не можуть не спричиняти фрустрацію, деформувати сімейні фінансові стосунки.

Результати психологічних досліджень виявляють, що індивідуальні психологічні якості дітей і підлітків, позначаються на їх ставленні до грошей.

• Діти з високою самооцінкою надають менше значення чинникам престижу, грошам, а діти з низькою самооцінкою ховаються за гроші, прагнуть з їх допомогою зміцнити своє положення хоч би у власних очах.

• Високий самоконтроль виражається в сильнішому фінансовому самоконтролі (витрачання грошей мають більш усвідомлений характер).

• Тривожність знаходить віддзеркалення в занепокоєнні з приводу витрат, економії і надмірному фантазуванні на тему грошей.