Види підприємницьких ризиків:

• виробничий ризик, пов'язаний з можливістю невиконання суб'єктом економічної діяльності своїх зобов'язань відносно контракту чи договору з іншим суб'єктом економічної діяль­ності;

• інноваційний ризик, пов'язаний з можливістю втрат, що виникають при фінансуванні підприємцем виробництва нових товарів і послуг, які, можливо, не знайдуть очікува­ного попиту на ринку;

• комерційний ризик, пов'язаний з реалізацією товарів, вироб­лених або куплених підприємцем;

• фінансовий ризик (кредитний), пов'язаний з можливістю невиконання підприємцем своїх фінансових зобов'язань перед інвестором;

• технічний ризик, пов'язаний з організацією виробництва і проведенням превентивних заходів з впровадженням і засвоєнням нової техніки і технології;

• ринковий ризик, пов'язаний з можливим коливанням рин­кових відсоткових ставок як національної грошової одиниці, так і закордонних курсів валют.

Творчість (інноваційність)

Економічна і соці­альна ефективність підприємництва ставиться у залежність від дій підприємців, які покликані залучати ресурси і заповнювати ринкові простори (ніші), які залишилися б невикористаними значно більшими і забюрократизованими організаціями. інновацію (від лат.— впровадження у практику нового) розгляда­ють як діяльність, спрямовану на створення і поширення нових видів виробів, технологій, організаційних форм

Кожній стадії сучасного інноваційного процесу в підприєм­ництві (розробка нововведення - реалізація нововведення - зростання виробництва - стабілізація - оновлення або зане­пад) відповідає особлива підприємницька стратегія або їх поєднання. Вибір стратегії залежить від конкретної стадії роз­витку підприємницької організації, специфіки зовнішнього ото­чення.

Соціологи і психологи вибір тієї чи іншої стратегії пов'я­зують здебільшого з особою підприємця, з його здатністю «взяти» на себе інноваційний тип підприємницької поведінки. У загаль­них рисах такий тип поведінки визначають:

• висока готовність до подолання різних перепон у реалізації нововведень;

• стійка здат­ність працювати в екстремальних ситуаціях підвищеного ризику та невизначеності;

• особисте вміння нейтралізувати консерва­тивні стереотипи, опозиційні настрої, егоїстичні та корпоративні інтереси у виробничій організації.

До значущих особистісних рис суб'єкта інноваційної поведінки належить управлінська майстерність у мобілізації всіх чинників виробництва, зокрема й залучення всіх однодумців у свою команду; постійний пошук можливостей.

Інноваційна поведінка пов'язана з трансформацією ідей у новий або вдосконалений продукт, технологічний процес або в новий підхід до соціальних послуг.

Основи бізнес-планування

В умовах ринкової системи господарювання жодний суб’єкт господарювання не може працювати прибутково без ретельно розробленого плану. Бізнес-план - це відправний пункт усієї планової та виконавчої його діяльності, активний інструмент управління суб’єктом господарювання,

Бізнес-план - це письмовий документ, в якому сформульована сутність підприємницької ідеї, засоби її реалізації, а також окупності та приросту майбутнього вкладення капіталу (цінностей), де обумовлено ринкові, товарні, виробничі, організаційні, фінансові, управлінські та інші аспекти, можливі ризики, результати, наслідки та перспективи. Він визначає оптимальні за часом і найменш ризиковані шляхи реалізації підприємницького проекту.

Значення бізнес-плану полягає в тому, що він:

• дає можливість обґрунтувати організацію справи в обраній сфері;

• дозволяє визначити життєздатність суб’єкта господарювання в умовах конкуренції;

• містить орієнтир, як повинно розвиватись підприємство, тобто даються основні напрямки його розвитку з урахуванням поставлених цілей;

• є інструментом отримання фінансової підтримки.

Бізнес-план виконує дві найважливіші функції: 1) зовнішню — ознайомлення різних представників ділового світу із сутністю та основними аспектами реалізації конкретної підприємницької ідеї; 2) внутрішню (життєво важливу для діяльності самого підприємства) — опрацювання механізму самоорганізації, тобто цілісну, комплексну систему управління реалізацією підприємницького проекту.

Бізнес-план розробляється для:

• кредиторів, щоб оцінити можливість надання кредитів підприємству, ступінь ліквідності та ризику проектів, рівень якості управління;

• інвесторів, щоб зацікавити вкладенням капіталу в перспективні проекти;

• власників, співвласників, засновників, щоб оцінити можливості та перспективи суб’єкта господарювання, встановити і відстежувати цілі та завдання, визначити потребу в ресурсах (фінансових, матеріальних, трудових), перевірити свої ідеї на доцільність і реалістичність;

• менеджерів, робітників підприємства, щоб уяснити ідеї та практично впровадити їх у життя, сформувати згуртований колектив на виконання завдань.

Розробка бізнес-плану вимагає визначення не тільки стратегічних напрямків і цілей діяльності, а й оперативних дій для досягнення певної мети. Він дає змогу аналізувати, контролювати й оцінювати успішність діяльності в процесі реалізації підприємницького проекту, виявляти відхилення від плану та своєчасно корегувати напрямки розвитку бізнесу.

Існують різні способи розробки цього документа, зокрема:

• самостійна підготовка суб’єктом господарювання бізнес-плану;

• колективний спосіб, що базується на спільних зусиллях власника — керівника та колег-фахівців;

• звернення до послуг консалтингової фірми або іншої сторонньої організації.