2.2. Уподобання споживача. Криві байдужості
Сьогодні у мікроекономічній науці для аналізу споживчої поведінки людей успішно використовують ординалістський (порядковий) підхід, який не передбачає кількісного вимірювання корисності. Згідно з цим підходом споживач спроможний впорядкувати різні набори благ за ступенем їх привабливості для себе відповідно до власної системи уподобань (переваг). В основі порядкового підходу лежать такі припущення, які інакше називають аксіомами уподобань:
аксіома порівнянності — людина спроможна з двох наборів благ вибрати привабливіший для себе (або кращим є набір А, або набір Б, або вони еквівалентні);
аксіома транзитивності — людина спроможна встановити порядок своїх переваг (якщо набір А кращий за Б, а набір Б кращий за В, то А кращий за В):
аксіома недосяжності насичення — за інших однакових умов споживач завжди надає перевагу більшій кількості блага над меншою його кількістю.
Графічно уподобання індивідів зручно відображати за допомогою кривих байдужості. Крива байдужості показує усі можливі комбінації двох благ X та Y, які забезпечують споживачеві однаковий рівень задоволення (загальної корисності). Сукупність кривих байдужості, кожна з яких відповідає певному рівневі корисності, називають картою кривих байдужості (рис. 2.2). Криві байдужості мають низку важливих властивостей:
криві байдужості не перетинаються;
криві байдужості є спадними;
криві байдужості є увігнутими до початку координат;
що далі від початку координат розташована крива байдужості, то вищому рівневі загальної корисності вона відповідає.
Рис. 2.2. Карта кривих байдужості
2.3. Гранична норма заміни. Окремі випадки кривих байдужості
Важливою характеристикою уподобань індивіда є його схильність замінювати одне благо іншим. Гранична норма заміни (MRSxy) - кількість одного блага, від якої споживач відмовиться задля одержання додаткової одиниці іншого блага за збереження сталого рівня загальної корисності. Графічно гранична норма заміни визначається нахилом кривої байдужості:
(рис.2.3).
Рис. 2.3. Гранична норма заміни
З рисунка видно, що зі збільшенням кількості одного блага відносно іншого гранична норма заміни знижується.
Вигляд кривих байдужості визначається уподобаннями споживача і залежить саме від його схильності до заміни одного блага іншим. Для значної більшості товарів та послуг ці криві є монотонне спадними, подібними до зображених на рис. 2.2. Інакше виглядають криві байдужості для пар благ, які часто називають спорідненими: взаємозамінюваних та взаємодоповнюваних товарів.
Товари називають взаємозамінюваними (замінниками, субститутами), якщо вони задовольняють одну і ту ж потребу. Для абсолютних замінників MRSxy - const (споживачеві байдуже, який з цих товарів придбати), і криві байдужості є прямими лініями (рис. 2.4). Взаємодоповнюваними називають товари, які споживають разом. Криві байдужості у випадку абсолютної доповнюваності двох товарів (наприклад, правий та лівий черевики) зображено на рис. 2.5.
Рис. 2.4. Криві байдужості для абсолютних замінників
Рис. 2.5. Криві байдужості для абсолютно взаємодоповнювальних товарів
Якщо споживач абсолютно байдужий до одного з двох товарів (нейтральне благо), криві байдужості матимуть вигляд прямих ліній, паралельних одній з осей (рис. 2.6). Якщо збільшення кількості деякого блага є небажаним для людини (благо з від'ємною корисністю або антиблаго), то криві байдужості будуть висхідними (рис. 2.7).
Рис. 2.6. Криві байдужості для пари „корисне благо — нейтральне благо"
Рис. 2.7. Криві байдужості для пари „антиблаго — благо"