
- •Передмова
- •Тема 1. Предмет і метод мікроекономіки
- •1.1. Поняття мікроекономіки як науки
- •1.2. Функції мікроекономіки
- •1.3. Мікросистема, її об’єкти і суб’єкти
- •1.4. Обмеженість ресурсів та проблема вибору
- •Тема 2. Теорія граничної корисності і поведінки споживача
- •2.1. Корисність. Закон спадної граничної корисності
- •2.2. Уподобання споживача. Криві байдужості
- •2.3. Гранична норма заміни. Окремі випадки кривих байдужості
- •2.4. Бюджетне обмеження споживача
- •Тема 3. Аналіз поведінки споживача
- •3.1. Реакція споживача на зміну доходу
- •3.2. Реакція споживача на зміну ціни. Ефекти заміщення та доходу
- •3.3. Взаємодія ефектів заміщення та доходу
- •3.4. Прийняття рішень у ситуаціях з ризиком
- •Тема 4. Попит і пропонування, їх взаємодія
- •4.1. Попит і закон попиту
- •4.2. Пропозиція та закон пропозиції
- •4.3. Взаємодія попиту і пропозиції. Ринкова рівновага
- •4.4. Вплив змін попиту та пропозиції на ринкову рівновагу
- •4.5. Поняття про надлишок споживача і надлишок виробника
- •4.6. Еластичність попиту за ціною
- •4.7. Еластичність пропозиції
- •4.9. Регулювання цін державою
- •4.10. Запровадження податків
- •Тема 5. Фірма як мікроекономічний суб’єкт. Мета виробництва
- •5.1. Прибуток як мета діяльності фірми
- •5.2. Теорія виробництва. Поняття виробничої функції
- •5.3. Виробнича функція з одним змінним фактором
- •5.4. Двофакторна виробнича функція. Ізокванта. Заміна факторів виробництва
- •Тема 6. Витрати і результати виробництва
- •6.1. Економічні витрати
- •6.2. Витрати виробництва у короткостроковому періоді
- •6.3. Витрати виробництва у довгостроковому періоді
- •6.4.Ізокости
- •6.5. Рівновага виробника
- •6.6. Симетричність теорій споживання та виробництва
- •Тема 7. Фірма на конкурентному ринку.
- •7.1. Загальне правило максимізації прибутку
- •7.2. Реакція конкурентної фірми на зміну ціни
- •7.3. Короткострокова крива пропонування фірми і галузі.
- •7.4. Вибір фірмою обсягу виробництва і рівновага конкурентного ринку у довгостроковій перспективі
- •Тема 8. Монопольний ринок
- •8.1. Характерні риси чистої монополії
- •8.2. Визначення ціни та обсягу виробництва за монополії
- •8.3. Монопольна влада. Цінова дискримінація
- •8.4. Економічні наслідки монополії. Державне регулювання монополії
- •Тема 9. Олігополістичний ринок
- •9.1. Олігополія її суть та основні ознаки
- •9.3. Поведінка фірми щодо ціни та випуску на олігополістичному ринку
- •9.4. Оцінка економічної ефективності олігополістичного ринку
- •Тема 10. Монополістична конкуренція
- •10.1. Характерні риси монополістичної конкуренції
- •10.2. Визначення ціни та обсягу виробництва за монополістичної конкуренції
- •10.3. Наслідки диференціації продукту
- •10.4. Роль реклами
- •I0.5. Суспільна ціна монополістичної конкуренції
- •Тема 11. Теорія ринків ресурсів
- •11.1. Особливості формування попиту на фактори виробництва
- •11.2 Пропонування і рівновага на ринку праці
- •11.2 Пропонування і рівновага на ринках капіталу і землі
- •Тема 12. Ефективність конкурентної ринкової системи
- •12.1. Ефективність за Парето та соціальний оптимум.
- •12.2. Ефективність обміну і розподілу ресурсів
- •12.3. Неспроможність ринку і державне регулювання
2.2. Уподобання споживача. Криві байдужості
Сьогодні у мікроекономічній науці для аналізу споживчої поведінки людей успішно використовують ординалістський (порядковий) підхід, який не передбачає кількісного вимірювання корисності. Згідно з цим підходом споживач спроможний впорядкувати різні набори благ за ступенем їх привабливості для себе відповідно до власної системи уподобань (переваг). В основі порядкового підходу лежать такі припущення, які інакше називають аксіомами уподобань:
аксіома порівнянності — людина спроможна з двох наборів благ вибрати привабливіший для себе (або кращим є набір А, або набір Б, або вони еквівалентні);
аксіома транзитивності — людина спроможна встановити порядок своїх переваг (якщо набір А кращий за Б, а набір Б кращий за В, то А кращий за В):
аксіома недосяжності насичення — за інших однакових умов споживач завжди надає перевагу більшій кількості блага над меншою його кількістю.
Графічно уподобання індивідів зручно відображати за допомогою кривих байдужості. Крива байдужості показує усі можливі комбінації двох благ X та Y, які забезпечують споживачеві однаковий рівень задоволення (загальної корисності). Сукупність кривих байдужості, кожна з яких відповідає певному рівневі корисності, називають картою кривих байдужості (рис. 2.2). Криві байдужості мають низку важливих властивостей:
криві байдужості не перетинаються;
криві байдужості є спадними;
криві байдужості є увігнутими до початку координат;
що далі від початку координат розташована крива байдужості, то вищому рівневі загальної корисності вона відповідає.
Рис. 2.2. Карта кривих байдужості
2.3. Гранична норма заміни. Окремі випадки кривих байдужості
Важливою характеристикою уподобань індивіда є його схильність замінювати одне благо іншим. Гранична норма заміни (MRSxy) - кількість одного блага, від якої споживач відмовиться задля одержання додаткової одиниці іншого блага за збереження сталого рівня загальної корисності. Графічно гранична норма заміни визначається нахилом кривої байдужості:
(рис.2.3).
Рис. 2.3. Гранична норма заміни
З рисунка видно, що зі збільшенням кількості одного блага відносно іншого гранична норма заміни знижується.
Вигляд кривих байдужості визначається уподобаннями споживача і залежить саме від його схильності до заміни одного блага іншим. Для значної більшості товарів та послуг ці криві є монотонне спадними, подібними до зображених на рис. 2.2. Інакше виглядають криві байдужості для пар благ, які часто називають спорідненими: взаємозамінюваних та взаємодоповнюваних товарів.
Товари називають взаємозамінюваними (замінниками, субститутами), якщо вони задовольняють одну і ту ж потребу. Для абсолютних замінників MRSxy - const (споживачеві байдуже, який з цих товарів придбати), і криві байдужості є прямими лініями (рис. 2.4). Взаємодоповнюваними називають товари, які споживають разом. Криві байдужості у випадку абсолютної доповнюваності двох товарів (наприклад, правий та лівий черевики) зображено на рис. 2.5.
Рис. 2.4. Криві байдужості для абсолютних замінників
Рис. 2.5. Криві байдужості для абсолютно взаємодоповнювальних товарів
Якщо споживач абсолютно байдужий до одного з двох товарів (нейтральне благо), криві байдужості матимуть вигляд прямих ліній, паралельних одній з осей (рис. 2.6). Якщо збільшення кількості деякого блага є небажаним для людини (благо з від'ємною корисністю або антиблаго), то криві байдужості будуть висхідними (рис. 2.7).
Рис. 2.6. Криві байдужості для пари „корисне благо — нейтральне благо"
Рис. 2.7. Криві байдужості для пари „антиблаго — благо"