
- •Курс лекцій з дисціпліни
- •1.1. Класифікація кольорових металів та сплавів
- •1.2. Порівнююча характеристика кольорових металів
- •2.1. Властивості та використання міді
- •2.2. Класифікація і маркування сплавів на мідній основі
- •2.3. Структура, властивості та застосування латуней
- •2.4. Структура, властивості і застосування бронз
- •2.4.4. Берилієві бронзи
- •2.5. Деякі інші сплави на основі міді
- •3. Алюміній і сплави на його основі
- •3.1. Властивості і застосування алюмінію
- •3.2. Класифікація і загальна характеристика алюмінієвих сплавів
- •3.3. Деформівні алюмінієві сплави
- •3.4. Ливарні алюмінієві сплави
- •3.5 Спечені сплави на основі алюмінія
- •4. Магній і сплави на його основі
- •4.1. Властивості та застосування магнію
- •4.2. Загальна характеристика і класифікація магнієвих сплавів
- •4.3. Деформівні магнієві сплави
- •4.4. Ливарні магнієві сплави
- •6 Берилій і сплави на його основі
- •6.1. Берилій, його властивості і застосування
- •6.2. Сплави на основі берилію
- •7. Метали та сплави з низькою температурою плавлення
- •7.1. Загальна характеристика металів з низькою температурою плавлення
- •7.2. Підшипникові сплави (антифрикційні матеріали) з м’якою матрицею
- •7.2.2. Легкоплавкі підшипникові сплави з м’якою матрицею (бабіти)
- •7.3. Припої
- •7.4. Легкоплавкі сплави
- •7.5. Типографські сплави
- •7.6. Цинкові конструкційні сплави
- •7.7. Корозійно-стійкі покриття
- •8. Тугоплавкі метали та сплави
- •8.1. Загальна характеристика тугоплавких металів та сплавів
- •8.2. Специфіка використання тугоплавких металів і сплавів у
- •8.3 Благородні метали та сплави
- •9. Основи технології термічної обробки кольорових металів і сплавів
- •9.1. Загальні положення
- •9.2. Відпал кольорових металів і їх сплавів
- •9.4. Гартування зі старінням сплавів алюмінію, міді, магнію
- •Література
7.4. Легкоплавкі сплави
До них відносять звичайно сплави з температурою плавлення, нижчою за 230°С (нижчою за температуру плавлення олова). Компонентами таких сплавів є метали з низькою температурою плавлення - Pb, Sn, Sb, Bi, In, Hg. Склад таких сплавів вибирають звичайно таким чином, щоб забезпечити утворення багатофазної багатокомпонентної евтектики, яка складається з 2, 3 і більше фаз. Характеристика таких сплавів наведена в таблиці 7.4.
Таблиця 7.4 - Склад і температура плавлення легкоплавких сплавів
Марка сплаву |
Температура плавлення сплаву,С |
Вміст елементів, мас.
|
|||||
Sn |
Pb |
Zn |
Cd |
Bi |
In |
||
Л 199 |
199 |
91.1 |
- |
8.9 |
- |
- |
- |
Л 183 |
183 |
61.9 |
38.1 |
- |
- |
- |
- |
Л 141 |
141 |
50 |
30 |
- |
- |
- |
- |
Л 145 |
145 |
49.8 |
32 |
- |
18.2 |
- |
- |
Л 130 |
130 |
52 |
30 |
- |
13 |
5 |
- |
Л 96 |
96 |
18.75 |
31.25 |
- |
- |
50 |
- |
Л 68 (сплав Вуда) |
68 |
12.5 |
25 |
- |
12.5 |
50 |
- |
Л 47 |
47 |
8.3 |
22.6 |
- |
5.3 |
44.7 |
19.1 |
Легкоплавкі сплави застосовують для виготовлення різних запобіжних пробок і вставок, у якрості особливо легкоплавких припоїв, в якості матеріалу для анатомічних слепків, для фіксації металографічних зразків при їх виготовленні з метою запобігання “завалювання” їх країв і для інших цілей.
Маркують легкоплавкі сплави літерою Л і цифрою, яка показує температуру їх плавлення, яка є постійною, оскільки ці сплави є сплавами евтектичного складу.
Температуру плавлення, нижчу за 100°С, мають також сплави з додатком ртуті, які називають амальгамами, Вони є сплавами системи Sn - Pb - Bi - Hg. Чиста ртуть і сплави системи Tl - Hg мають температуру плавлення, нижчу за 0°С. Найбільш легкоплавкий з відомих в природі сплавів – це сплав з 8,5 % Tl та 91,5% Hg, який плавиться при температурі -59°С.
7.5. Типографські сплави
Їх використовують для вілливання шрифтів ручного і машинного набору. Вони повинні мати по можливості низьку температуру плавлення, достатньо високу твердість і давати як можна менший угар при переплавах.
В якості типографських сплавів використовують звичайно такі матеріали:
а) сплави на основі свинцю: систeми Pb-Sb-As, наприклад, марок МШ 1, МШ 2, МШ 3 (14-16% Sb, 1,5-4,5% As) з температурою плавлення (Тпл.) 315...325°С і твердістю НВ 23-30, марки МЛ 1 (9,5-10,5% Sb, 1-1,5% As) з Тпл=250°С, НВ 23-25; системи Pb-Sb-Sn, наприклад, марки ЛН 1 (11-12%Sb, 4,2-4,8% Sn), який має Тпл=245°С, твердість НВ 22-23;
б) сплави на основі олова: системи Sn-Al-Mg, наприклад, марки ЦШ 1 (3,5-4,5% Al, 0,02-0,06% Mg), Тпл=390°С, сплав № 3 (2,2-3% Al, 1,2-1,8% Mg), Тпл=400°С, системи Sn-Al-Cu-Mg, наприклад, сплав № 7 (4,5-5,4% Al, 3,5-4,5% Cu, 1,5-2,5% Mg), Т пл=460°С;
в) сплави на основі цинку, наприклад, цинк с невеликими домішками магнію (0,05%) і алюмінію (0,1%), який має дрібнозернисту структуру і підвищену в порівнянні з іншими типографськими сплавами твердість (НВ 55-70), але більш високу температуру плавлення (420°С); цей сплав називають мікроцинком.
Внаслідок високої вартісті типографські сплави на основі олова у дійсний час практично не застосовують. Найбільш широке застосування знаходять сплави на основі свинцю. Менш дефіцитними є сплави на основі цинку, але, як вказувалося выще, вони мають більш високу температуру плавлення і більший угар при переплавці.