
- •Курс лекцій з дисціпліни
- •1.1. Класифікація кольорових металів та сплавів
- •1.2. Порівнююча характеристика кольорових металів
- •2.1. Властивості та використання міді
- •2.2. Класифікація і маркування сплавів на мідній основі
- •2.3. Структура, властивості та застосування латуней
- •2.4. Структура, властивості і застосування бронз
- •2.4.4. Берилієві бронзи
- •2.5. Деякі інші сплави на основі міді
- •3. Алюміній і сплави на його основі
- •3.1. Властивості і застосування алюмінію
- •3.2. Класифікація і загальна характеристика алюмінієвих сплавів
- •3.3. Деформівні алюмінієві сплави
- •3.4. Ливарні алюмінієві сплави
- •3.5 Спечені сплави на основі алюмінія
- •4. Магній і сплави на його основі
- •4.1. Властивості та застосування магнію
- •4.2. Загальна характеристика і класифікація магнієвих сплавів
- •4.3. Деформівні магнієві сплави
- •4.4. Ливарні магнієві сплави
- •6 Берилій і сплави на його основі
- •6.1. Берилій, його властивості і застосування
- •6.2. Сплави на основі берилію
- •7. Метали та сплави з низькою температурою плавлення
- •7.1. Загальна характеристика металів з низькою температурою плавлення
- •7.2. Підшипникові сплави (антифрикційні матеріали) з м’якою матрицею
- •7.2.2. Легкоплавкі підшипникові сплави з м’якою матрицею (бабіти)
- •7.3. Припої
- •7.4. Легкоплавкі сплави
- •7.5. Типографські сплави
- •7.6. Цинкові конструкційні сплави
- •7.7. Корозійно-стійкі покриття
- •8. Тугоплавкі метали та сплави
- •8.1. Загальна характеристика тугоплавких металів та сплавів
- •8.2. Специфіка використання тугоплавких металів і сплавів у
- •8.3 Благородні метали та сплави
- •9. Основи технології термічної обробки кольорових металів і сплавів
- •9.1. Загальні положення
- •9.2. Відпал кольорових металів і їх сплавів
- •9.4. Гартування зі старінням сплавів алюмінію, міді, магнію
- •Література
3.5 Спечені сплави на основі алюмінія
Ця група сплавів може бути розділена на три види:
1) спечені алюмінієві порошки (САП);
2) спечені алюмінієві сплави (САС);
3) гранульовані сплави.
Спечені алюмінієві порошки (САП).
САП частіше всього є сплавами системи Al - Al2O3. Їх отримують холодним брикетуванням алюмінієвої пудри (размір часток біля 1 мкм), вакуумним відпалом (дегазація) і подальшим спіканням під тиском. Після спікання і деформації отримують двофазний сплав, в якому дисперсні частки оксиду алюмінія рівномірно розподідені в алюмінієвій матриці. Вміст Al2O3 складає 5...8 % (об’ємних). Сплави типу САП (САП-1, САП-2 і ін.) володіють високою міцністю (в = 300-450 Н/мм2), достатньою пластичністю (=2-8 %), високою жароміцністю при тривалому нагріванні до 500°С (у сплава САП-1 жароміцність при 500°С 100= 450 Н/мм2). Знеміцнення в них, яке обумовлюється рекристалізацією, не відбувається майже до температури плавлення алюмінію внаслідок присутністі часток окису алюмінія.
Спечені алюмінієві сплави (САС).
Ці сплави також отримують з порошків відповідного складу шляхом їх пресування, відпалу у вакуумі і спікання. Структурний і фазовий склад таких сплавів залежить від складу порошків, які використовують. САС - це переважно сплави спеціального призначення.
Гранульовані сплави.
Гранульовані сплави загалом подібні САС, за винятком того, що вихідним матеріалом для їх отримання є більш крупні частинки (гранули) розміром від кількох мкм до кількох мм. Гранульовані сплави отримують шляхом компактування з гранул, відлитих з надвисокою швидкістю кристалізації в умовах охолодження зі швидкістю 103-106 град./с (наприклад, при розпиленні рідкого металу струменем нейтрального газу).
Гранули і готові напівфабрикати (вироби) характеризуються дрібнозернистою структурою, мінімальною ліквацією, метастабільним станом, що обумовлене великим пересиченням твердих розчинів внаслідок високої швидкості охолодження. В процесі технологічних операцій гарячого компактування сплавів (температура процесу – 400...450°С) з пересиченого твердого розчину виділяються дисперсні частки інтерметалідних зміцнюючих фаз (Al6Mn, Al7Cr, Al3Zr та ін.), які підвищують температуру рекристалізації, збільшують міцність сплавів при звичайних і підвищених температурах. У ряда сплавів при підвищенні вмісту перехідних металів межа міцності може досягати 800 Н/мм2. В якості вихідного материалу для таких гранульованих сплавів можуть слугувати “стандартні” алюмінієві сплави, наприклад, дуралюміни.
4. Магній і сплави на його основі
4.1. Властивості та застосування магнію
Магній - метал сріблястого кольору. Mg не володіє поліморфізмом. Має гексагональну щільноупаковану кристалічну гратку з параметрами (періодами) а=0,3202 нм, с=0,5199 нм. Магній має низьку густину (1,74 г/см3), невисоку температуру плавлення (649°С), атомну масу 24,305 і порядковий номер 12 у періодичній системі. Як вихолить з даних таблиці 1.2, теплопровідність магнія в 1,5, а електропровідність - в 1,6 рази нижчі, ніж у алюмінія. Магній характеризується також доброю оброблюваністю різанням і здатністю сприймати ударні і гасити вібраційні навантаження.
В залежності від вмісту домішок встановлені наступні марки магнію: Мг 96 (до 0,04% домішок), Мг 95 (до 0,05% домішок), Мг 90 (до 0,10% домішок). Такі домішки, як Fe, Si, Ni, Cu знижують і без того низькі пластичність і корозійну стійкість. До недоліків магнию відносяться його інтенсивне окислення при нагріванні і спалахування на повітрі при температурі, вищої за 623°С, і навіть самоспалахування порошку, дрібної стружки, тонкої смуги на повітрі при звичайних температурах, виділення при цьому великої кількості теплоти і випромінювання сліпучо-яскравого світла, що становить велику небезпеку.
Чистий магній характеризується невисокими механічними властивостями:
Стан в, Н/мм2 т, Н/мм2 , % НВ
Литий 110-120 20-30 6-8 30
Холоднодеформований (штаби) 260 - 9 -
Після відпалу для усунення наклепу 190 98 15-17 40
Низька пластичність магнию при 20-25°С пояснюється розвитком процесів ковзання в кристалах з гексагональною щільноупакованою граткою переважно у площинах базису. Підвищення температури деформації призводить до збільшення кількості площин ковзання і двійникування і підвищенню пластичності. Тому обробку тиском магнію здійснюють при температурі 350-450°С.
Чистий магній внаслідок низьких механічних властивостей як конструкційний матеріал практично не використовується. Основні галузі його використання: виробництво сплавів на його основі, піротехніка, хімічна промисловість (каталізатор і компонент органічного синтезу), чорна та кольорова металургія (легування, модифікування, розкислення).