
- •1. Предмет вивчення дисципліни рпс.
- •2. Підходи до визначення поняття «розміщення продуктивних сил».
- •3. Основні наукові засади, теорії та моделі розміщення продуктивних сил.
- •4. Оптимальне та раціональне рпс, основні відміни.
- •5. Основні відміни між закономірностями та принципами рпс.
- •6. Закономірності ефективного рпс та територіального поділу праці.
- •7. Закономірності економічної цілісності регіону, регіональної інтеграції господарства та територіальної комплексності продуктивних сил.
- •8. Закономірності територіальної концентрації продуктивних сил та зближення рівнів соц.-економ. Розвитку регіонів.
- •9. Сутність принципів раціональності та оптимальності розміщення продуктивних сил.
- •10. Сутність принципів комплексності, збалансованості та пропорційності в розміщенні продуктивних сил.
- •11. Принципи розміщення підприємств згідно з раціональними формами суспільної організації виробництва
- •12. Принципи урахування міжнародного тпп та збереження екологічної рівноваги.
- •13. Принцип обмеженого централізму.
- •14.Територіальна організація та територіальна структура продуктивних сил, основні відміни понять.
- •15. Основні форми територіальної структури продуктивних сил
- •16.Територіальний поділ праці та його різновиди.
- •17. Сутність коефіцієнтів загального рівня спеціалізації та міжрайонної товарності.
- •1) Загальний рівень спеціалізації регіону:
- •20. Основні види евц та їх представленість в Україні.
- •21.Територіальні виробничі комплекси та їх типи. Основні твк в Україні.
- •22. Портово-промислові комплекси та їх типи. Головні ппк України і світу.
- •23.Науково-технологічні зони та парки, технополіси. Світовий досвід організації та напрями розвитку в Україні.
- •24. Сутність поняття факторів рпс.
- •25.Сировинний та паливно-енергетичний фактори рпс. Матеріало-, електро- та паливомісткі виробництва.
- •26.Порівняльна характеристика водного та трудового факторів рпс. Водомісткі та працемісткі виробництва.
- •27.Споживчий і транспортний фактори рпс. Основні вир.Для яких вони найважливіші.
- •28.Фактор науково-технічного прогресу та зміни його значенням з часом для розміщення підприємств окремих галузей.
- •29.Фактор ринкової кон’юнктури. Специфіка впливу на розміщення підприємств окремих галузей.
- •30.Сутність фактору економіко-географічного положення території для рпс. Рівні економіко-географічного положення.
- •31.Екологічний фактор та зміни його значення з часом для розміщення підприємств окремих галузей.
- •32.Вільні економічні зони у світі та проблеми їх створення в Україні.
- •33. Типи перспективних та наявних вільних економічних зон України.
- •34.Економічне районування як засіб просторової організації продуктивних сил.
- •35. Сучасна мережа економічних районів України та принципи їх виділення.
- •36. Депресивні регіони України та шляхи їх розвитку
- •37.Спеціалізація господарства та митна інфраструктура Донецького економічного району.
- •38.Спеціалізація господарства та митна інфраструктура Придніпровського економічного району.
- •39.Спеціалізація господарства та митна інфраструктура Північно-Східного економічного району.
- •40.Спеціалізація господарства та митна інфраструктура Столичного економічного району.
- •41.Спеціалізація господарства та митна інфраструктура Причорноморського економічного району.
- •42.Спеціалізація господарства та митна інфраструктура Карпатського економічного району.
- •43.Спеціалізація господарства та митна інфраструктура Подільського економічного району.
- •44.Спеціалізація господарства та митна інфраструктура Центрального економічного району.
- •45.Спеціалізація господарства та митна інфраструктура Північно-Західного економічного району.
24. Сутність поняття факторів рпс.
Фактори розміщення – вся сукупність аргументів стосовно яких роль функції відігріє вибір місця розміщення об’єктів. Y = F(X) де У – територія, а інше фактори. Фактор – це історичний чинник. Ступінь придатності певної території залежить від певної кількості факторів. Основні фактори РПС:сировинний, енергетичний, водний, трудовий, науково-технічного прогресу,ринкової кон’єктури, споживчий, транспортний, екологічний, економіко географічне положення.У теорії РПС фактор розміщення є одним з центральних понять. При зміні складу факторів повинні змінюватися і місця розташування об’єктів. Розрізняють такі групи факторів, які включають:
– природні – якісну і кількісну характеристики родовищ корисних копалин, енергетичних, водних, лісових, земельних ресурсів, природно-кліматичні й природно-транспортні умови;
– екологічні – природоохоронні та конструктивні заходи з метою ощадного використання природних ресурсів і забезпечення сприятливих умов для життєдіяльності людини;
– технічні – досягнутий і можливий рівень техніки та технології;
– економічні – вартість капіталовкладень, строки будівництва, ефективність виробництва, призначення та якість продукції, виробничі зв’язки, економіко-географічне і транспортне положення та ін.;
– соціально-демографічні – чисельність населення і його розміщення, кількісну та якісну оцінку трудових ресурсів і забезпеченість ними виробництва у розрізі областей і районів, стан виробничої і соціальної інфраструктури. ФАКТОРИ:
Сировинний. Його часто-густо називають фактором матеріаломісткості, хоча сировина й матеріали – не одне й те саме. Але у практичному аналізі витрати на сировину й матеріали об’єднують; у такому випадку кажуть про матеріаломісткість виробництва. Це чималі витрати й у більшості галузей промисловості складають понад половину всіх вкладень.
Звичайно ступінь матеріаломісткості визначається від ношенням витрат на сировину до обсягу виробленої продукції.
Паливно-енергетичний.Цей фактор, за характером впливу на розміщення виробництва, близький до сировинного, бо паливо, як і багато інших видів сировини, теж мінеральний ресурс. Виробництва, що зазнають сильного впливу паливно-енергетичного фактора, називаються енергомісткими. Вони поділяються на електромісткі й паливомісткі.
Водний фактор. Вплив цього фактора, як і попередніх двох, основується на використанні природних ресурсів. Як правило, йдеться про прісну воду, що споживається у процесі виробництва. Вода річок та озер, які використовуються для водного транспорту, хоча і є ресурсом, – звичайно не вважається складовою частиною водного фактора.
Трудовий. Його дія пов’язана з демографічним потенціалом країни (реґіону) і залежить від чисельності трудових ресурсів, їхньої кваліфікації, статево-вікової структури. Треба зазначити, що з розвитком науково-технічного прогресу, який супроводжується зростанням наукомісткості та ускладненням виробництва, роль трудового фактора збільшується.Вплив трудового фактора визначається обсягом витрат праці на виробництво одиниці продукції.
НТП. Зміни у технології та організації виробництва, якщо вони мають кардинальний характер, можуть істотно вплинути на розміщення продуктивних сил. На території деяких країн і реґіонів може виникнути виробництво, яке раніше було тут неефективним..
Ринкової кон’юнктури. Конкретні умови відтворення товарів, послуг, робочої сили становлять поняття ринкової кон’юнктури. Фактори кон’юнктури визначають рух цін, цінних паперів, розмірів виробництва, зайнятості. Кон’юнктура ринку – конкретні умови реалізації суспільного продукту. Вона здійснюється у співвідношеннях між наявними на ринку матеріальними цінностями та послугами й потребою у них. Якщо попит перевищує пропозицію, створюються стимули для розвитку виробництва. У протилежному разі з’являється необхідність скорочувати виробництво. Кон’юнктура залежить від місткості ринку, яка, у свою чергу, визначається обсягом виробництва та його спеціалізацією, рівнем купівельної спроможності населення.
Споживчий. Дія цього фактора виявляється у наближенні виробництва до місць споживання готової продукції.
Транспортний. Цей фактор є одним з найважливіших, бо він посилює дію попередніх факторів: його складова у структурі витрат нерідко дуже висока. Залежно від розмірів транспортних витрат розміщення виробництва тяжіє або до сировини, або до споживача. Частка транспортних витрат на одиницю вантажу залежить від його вартості й способу транспортування.
Економіко-географічного положення. Розташування кожного об’єкта народного господарства у просторі зумовлене впливом низки причин і закономірностей. Економіко-географічним положенням (ЕГП) об’єкта називається сукупність його відношень до інших економіко-географічних об’єктів, що лежать поза ним. Таким чином, об’єкт характеризується не лише розташуванням на певній території, але й системою зв’язків з іншими об’єктами.