- •1.2. Технічні характеристики споживачів електроенергії
- •1.3. Вибір схеми електропостачання, роду струму та величину напруги
- •2.2. Вибір силових трансформаторів
- •2.3. Розрахунок кабельної мережі напругою до 1кВ
- •2.8. Розрахунок відхідного фідеру на утп До основного захисту відносяться :максимально-струмовий , нулевий , від втрати керування ,від шкідливих утечок на землю .
- •2.9. Розрахунок освітлення
- •2.10. Розрахунок та будова заземлення
- •2.11.Загальні енергетичні показники електрозабезпечення
- •2.12. Техніка безпеки та протипожежні заходи
1.3. Вибір схеми електропостачання, роду струму та величину напруги
Головними споживачами електроенергії на шахті є асинхронні двигуни. Це визначає необхідність використання змінного струму.
Для живлення споживачів прийняті величини напруги:
а) 6 кВ - для живлення підземних підстанцій (центральних, штрекових, блокових, тягових, водовідливу);
б) 380 В – для живлення асинхронних двигунів і освітлювальних трансформаторів;
в) 127 В – для освітлювальних мереж відкаточних виробок і камер;
г) 36 В –для освітлювальних мереж очисних забоїв і ходових підняттєвих.
Для живлення контактної мережі використовують постійний струм напругою 275В.
Величини напруг взяті у зв’язку з вимогами ПУЕ (правила улаштування електричних установок).
Для електропостачання споживачів в підземних виробках використовують дві схеми:
1) електропостачання споживачів через стовбур шахти;
2) електропостачання через шурф або свердловину.
Кожна схема повинна забезпечувати безперервність живлення усіх споживачів першої категорії.
Використовується схема електропостачання через стовбур, коли глибина покладів корисних копалень більше 300м, а при покладі корисних копалень до 300 м і значному віддалені добувних дільниць від стовбуру ( 2 – 3 км.) примінюють схему електропостачання через шурф або свердловину.
Найбільш поширеним способом електропостачання горизонту шахти є постачання електричної енергії через стовбур шахти. Електропостачання через стовбур шахти здійснюється від ГПП двома кабелями, які прокладені по стовбуру і підключені до шин ЦПП.
2.Розрахункова частина
2.1. Розрахунок електронавантаження
Визначаю розрахункову потужність дільничої трансформаторної підстанції 4 методом коефіцієнту попиту.
Для кожної групи споживачів визначаю коефіцієнти попиту і середньозважені коефіцієнти потужності, дані навантажень заносимо в таблицю № 2.
Визначаємо розрахункову активну потужність кожної групи споживачів за формулою:
кВт,
(2.1)
де Кс – коефіцієнт попиту; Кс взятий з [Л5] (додаток 2.1.)
–
сумарна
номінальна потужність для кожної групи
споживачів.
Для лебідки 30ЛС:
Рр.=4*30*0,3=36 кВт.
Аналогічно визначаємо активні розрахункові потужності інших груп споживачів і заносимо в табл. № 2.
За відомими значеннями cosφ знаходимо відповідні їм значення tgφ, та заносимо до табл. № 2.
Визначаємо для кожної групи споживачів розрахункову реактивну потужність за формулою:
Qp=Pp*tgφ квар, (2.2)
Для дебідки 30ЛС:
Qp=36*1,02=36,72 квар.
Аналогічно знаходимо розрахункові реактивні потужності для інших груп споживачів і заносимо їх до табл. № 2.
Визначаємо сумарну розрахункову активну потужність всіх споживачів:
ΣPp=Pp1 + Pp2 + ... + Ppn кВт (2.3)
Визначаємо сумарну розрахункову реактивну потужність всіх споживачів:
ΣQp=Qp1 + Qp2 + ... + Qpn квap (2.4)
Таблиця №2. Електронавантаження споживачів.
Споживачі |
Кількість |
Pн, кВт |
ΣРн,кВт |
Кс |
Cosφ |
tgφ |
Pp, кВт |
Qp, кваp |
30ЛС |
4 |
30 |
120 |
0,3 |
0,7 |
1,02 |
36 |
36,72 |
17ЛС |
1 |
17 |
17 |
0,3 |
0,7 |
1,02 |
5,1 |
5,202 |
ВМ-3М |
3 |
5,5 |
16,5 |
0,8 |
0,8 |
0,75 |
13,2 |
9,9 |
ВДПУ |
2 |
18,5 |
37 |
0,7 |
0,8 |
0,75 |
25,9 |
19,425 |
АШЛ |
4 |
11 |
44 |
0,4 |
0,7 |
1,02 |
17,6 |
17,952 |
ТСШ-4 |
4 |
4 |
16 |
1 |
1 |
- |
16 |
- |
НКР |
2 |
5,9 |
11,8 |
0,55 |
0,6 |
1,33 |
6,49 |
8,63 |
Всього |
|
|
|
|
|
|
120,29 |
93,095 |
Визначаємо повну розрахункову потужність всіх споживачів дільничої підстанції 4 за формулою:
Sp=Ку.м.
,
кВА (2,5)
де Ку.м. – коефіцієнт участі в максимумі навантаження, приймаю Ку.м. = 0,8, взятий з [ Л5 ] (додаток 2.2.)
Sp=0,8120,292+93,0932=121,68 kBA.
Аналогічно виконуємо розрахунок електронавантаження біляствольного двору та заносимо розрахунки у таблицю №3.
Таблиця №3. Електронавантаження у біляствольному дворі.
Споживачі електроенергії |
ΣРн, кВт |
Кс |
Cosφ |
tgφ |
Pp=ΣРн∙Кс, кВт |
Qp= tgφ∙Pp, квар |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
Перекидач |
60 |
0,7 |
0,7 |
1,02 |
42 |
42,84 |
Насос зумпфа |
45 |
0,7 |
0,7 |
1,02 |
31,5 |
32,13 |
Всього |
|
|
|
|
73,5 |
74,97 |
Визначаємо повну розрахункову потужність біляствольного двору:
Sp=0,8
=84
kBA.
Аналогічно виконуємо розрахунок електронавантаження горизонту шахти, та заносимо розрахунки в таблицю №4:
Таблиця №4. Електронавантаження горизонту шахти.
Група споживачів |
ΣРн, кВт |
U, B |
Kc |
Cosφ |
tgφ |
Pp=Kc∙ΣРн, кВт |
Qp= tgφ∙Pp, квар |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
Головний водовідлив |
1200 |
6000 |
0,9 |
0,84 |
0,7 |
1080 |
756 |
ДТП№1 |
105 |
660 |
0,7 |
0,8 |
0,75 |
73,5 |
55,125 |
ДТП№2 |
245 |
660 |
0,6 |
0,7 |
1,02 |
147 |
149,94 |
ДТП№3 |
760 |
660 |
0,7 |
0,7 |
1,02 |
532 |
542,64 |
Біляствольний двір |
- |
660 |
0,7 |
0,7 |
1,02 |
73,5 |
74,97 |
Освітлення |
24 |
127 |
1 |
1 |
- |
24 |
- |
ДТП№4 |
- |
660 |
- |
- |
- |
120,29 |
93,093 |
Всього |
|
|
|
|
|
2059,29 |
1671,768 |
Визначаємо повні розрахункові потужності для дільничих підстанцій.
Для ДТП №1
Sp=0,8
=73,5
кВА.
Для ДТП №2
Sp=0,8
=168
кВА.
Для ДТП №3
Sp=0,8
=608
кВА.
Визначаємо повну розрахункову потужність на шинах центральної підземної підстанції:
Sp=0,8
=2116,4
кВА.
