Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ne_prody1_pechat.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
426.5 Кб
Скачать

18. Класифікація і система позначень лакофарбових товарів

У основі класифікації лакофарбових покриттів лежать такі ознаки: вид лакофарбового матеріалу, зовнішній вигляд поверхні і умови експлуатації. Оліфи - переважно перероблені рослинні олії. Їх застосовують для одержання лакофарбових покриттів як самостійно, так і в суміші з фарбовими пігментами і різноманітними смолами. Натуральні оліфи – виробляють переважно з висихаючих рослинних олій, головним чином лляної і конопляної. Напівнатуральні оліфи – продукти глибокої термічної і хімічної переробки рослинних олій й інших рідких жирів, містять сикативи і деяку кількість розчинників. Лаками назив розчини смол в органічних розчинниках. Після висихання вони утворюють на поверхні виробів, що покриваються ними, тверді, прозорі і блискучі плівки, що виконують захисні і декоративні функції. Масляні (масляно-смоляні) лаки, Смоляні лаки, Асфальтобітумні лаки. Фарби – суспензії пігментів плівкоутворювальних речовин або їх розчинів. До складу фарби, крім плівкоутворювальної речовини і пігментів можуть входити наповнювачі, пластифікатори, розчинники й ін. Фарби підрозділяють на групи: 1. Олійні 2. Емалеві фарби 3. Водно-емульсійні фарби 4. Казеїнові фарби 5. Клейові барвисті сполуки (фарби) 6. Силікатні фарби.

У основу к-ції і системи позначення покладена хімічна природа плівкоутворювальної речовини і призначення матеріалу стосовно умов експлуатації. Оліфи – МА, а при введенні в них каніфолі – КФ. Найбільш поширені лакофарби мають такі позначення: гліфталеві – ГФ, пентафталеві – ПФ, поліефірні ненасичені - ПЕ, фенольні – ФЛ, сечовині СЧ, кремнійорганічні КО, епоксидні ЕП, поліакрилові АК, полівінілхлоридні і перхлорвінілові ХВ, нітроцелюлозні – НЦ. Повні позначення складаються з 5 груп знаків: 1-вид лакофарбового складу: лак, фарба, емаль, емульсійна фарба. 2- вид плівкоутворювальної речовини: фарби на натуральних і комбінованих оліфах. 3- призначення фарбового складу:зовнішніх, внутрішніх робіт. 4-порядковий номер, присвоєний матеріалу 5-колір фарби.

-----------------------------------------------

19. Споживні властивості лакофарбових товарів.

До загальних властивостей лакофарбових складів належать вязкість, концентрація, швидкість висихання, покривна здатність, токсичність.

Вязкість рідини, що містить плівкоутворювальну речовину, не повинна бути надто високою, щоб не утруднювати роботу малярським пензлем. При підвищенні вязкості лакофарбовий склад погано розливається та не повністю заповнює пори та нерівності поверхні, що погіршує адгезію покриття.

Сильно впливає на ф-х та механічні влас-ті покриття концентрація плівкоутворювальної речовини. Вона повинна бути достатньою, бо тільки тоді досягається необхідна товщина та тривкість плівки.

Швидкість висихання ЛФ складів визначається швидкістю випару летючих розчинників або швидкістю хімічних процесів, які протікають у плівкоутворювачі під дією кисню повітря тепла, каталізаторів та речовин для затвердіння. Розрізняють 2 види висихання: від пилу та повне висихання. Основні властивості ЛФ покриттів хар-ся їх механічними та декоративними властивостями, адгезійною спроможністю, стійкістю до впливу навколтишнього середовища.

Механічну тривкість покриттів оцінюють за розмірами твердості, гнучкості (еластичності), тривкості на удар, стійкості до стирання. Покриття за декоративсними влас-ми пов.відповідати функціональному призначенню та умовам експлуатації. Декоративні влас-ті покриттів хар-ся кольором, блиском, фактурою та класом. За ступенем блиску: матові, глянсові, напівматові, напівглянсові.

1 клас покриття – однорідна гладка та блискуча поверхня без видимих дефектів. Однорідні візерунчаті та рельєфні покриття належать до 2 класу. Більшість товарів народного споживання мають покриття 1 класу.

Адгезія оцінюється тривкістю прилипання ЛФ покриття до поверхні виробу. Найбільш важлива властивість покриття, що залежить від ступеня змочування поверхні виробу ЛФ складом та адсорбції його поверхнею, від розміру сил взаємодії між плівкою та поверхнею виробу.

Стійкість до впливу оточуючого середовища є найважливішою властивістю ЛФП. Її оцінюють за стійкістю до впливу вологи, світла, низьких та високих температур.

-----------------------------------------------

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]