- •1. Поняття, цілі та напрями діяльності підпр-ва.
- •2.Правові основи функціонування підпр - ва.
- •Форма власності майна:
- •Належність капіталу:
- •Галузево – функціональний вид діяль-ті:
- •4. Добровільні та інституційні об єднання під-в.
- •5. Ринкове середовище господарювання під-в та організацій.
- •6. Підприємництво як сучасна форма господарювання.
- •7. Договірні взаємовідносини і партнерські звязки у підпр-кій діяльності.
- •8. Міжнародна підприємницька діяльність.
- •9. Сутність і функції процесу управління.
- •11. Організаційні структури управління підприємствами різних форм власності.
- •12. Вищі органи державного управління підприємствами та організаціями.
- •13. Поняття, класифікація, структура персоналу під-ва та інших суб’єктів господарювання.
- •14. Визначення чисельності окремих категорій працівників.
- •16. Оцінка персоналу як важливий елемент системи управління трудовим колективом.
- •17. Зарубіжний досвід формування та ефективного використання трудового потенціалу фірми.
- •18. Характеристика матеріальних активів (виробничих фондів та іншого майна).
- •19.Оцінка, класифікація і структура основних фондів.
- •20. Спрацювання, амортизація і відтворення основних фондів.
- •21. Ефективність відтворення і використання основних фондів.
- •22. Структура, нормування і використання оборотніх фондів під-ва.
- •23 Поняття нематеріальних ресурсів.
- •24. Поняття нематеріальних активів.
- •25. Оцінка вартості та амортизація нематеріальних активів.
- •26. Загальна характеристика та нормування оборотних коштів.
- •27. Ефективність використання оборотних коштів.
- •28. Поняття та структура інвестицій
- •29. Визначення необхідного обсягу та джерел фінансування виробничих інвестицій.
- •30. Формування і регулювання фінансових інвестицій.
- •31. Залучення іноземних інвестицій для розвитку та посилення ефективності діяльності суб’єктів господарювання.
- •32. Оцінка ефективності фінансових та виробничих інвестицій.
- •33. Чинники підвищення ефективності використання капітальних вкладів і фінансових інвестицій.
- •Чинники підвищення ефективності інвестицій
- •34. Інвестиційні проекти підприємств.
- •35. Загальна характеристика інноваційних процесів.
- •36. Науково-технічний прогрес (поступ), його загальні та пріоритетні напрямки.
- •37. Організаційний процес.
- •38. Оцінка ефективності технічних та організаційних нововведень.
- •39. Характеристика техніко-технологічної бази виробництва.
- •40. Організаційно-економічне управління технічним розвитком під-ва.
- •41. Лізинг як форма оновлення технічної бази виробництва.
- •42. Формування і використання виробничої потужності під-ва.
- •43. Структура та принципи організації виробничого процесу.
- •44. Організаційні типи виробництва.
- •45. Організація виробничого процесу у часі.
- •46. Методи організації виробництва.
- •47. Підготовка виробництва
- •48. Суспільні форми організації виробництва
- •49. Поняття види і значення інфраструктури.
- •50. Система технічного обслуговування під-ва.
- •51. Соціальна інфраструктура і діяльність під-ва.
- •52. Відтворення і розвиток інфраструктури.
- •53. Державне економічне регулювання діяльності суб’єктів господарювання.
- •54. Прогнозування розвитку підприємств.
- •55.Методологічні основи планування.
- •56.Стратегія розвитку під-ва та бізнес-планування.
- •57.Тактичне і оперативне планування.
- •58. Загальна характеристика продукції
- •59. Маркетингова діяльність і формування програми випуску продукції
- •60. Матеріально-технічне забезпечення виробництва
- •61. Якість і конкурентоспроможність продукції
- •62. Стандартизація та сертифікація продукції.
- •63. Державний нагляд за якістю та внутрішньовиробничий технічний контроль.
- •64. Продуктивність праці персоналу.
- •65. Система, моделі та методи мотивації трудової діяльності.
- •66. Сучасна політика оплати праці.
- •67. Застосовувані форми та системи оплати праці.
- •68. Доплати і надбавки до зарплати та організація преміювання персоналу.
- •69. Участь працівників у прибутках підприємства.
- •70. Загальна характеристика витрат на виробництво продукції. Надання послуг.
- •71. Управління витратами на підприємстві.
- •72. Сукупні витрати та собівартість продукції, послуг.
- •73. Сутність і методи калькулювання окремих виробів.
- •74. Ціни на продукцію і послуги: сутнісна характеристика, види, методи встановлення та регулювання.
- •75. Зміст і форми фінансової діяльності під-ва.
- •76. Формування, використання прибутку.
- •77. Оцінка фінансово – економічного стану підприємства.
- •78. Сутність характеристика та вимірювання ефективності виробництва.
- •79. Чинники зростання ефективності виробництва.
- •80. Змістово-типологічна характеристика економічної безпеки підприємства.
- •81. Аналітична оцінка рівня економічної безпеки підприємства.
- •82. Основні напрямки організації економічної безпеки за окремими функціональними складовими.
- •83. Служба безпеки підприємства.
- •84. Загальна характеристика процесу реструктуризації підприємства.
- •85. Практика здійснення та ефективність реструктуризації підприємств.
- •86. Санація (фінансове оздоровлення) суб’єктів господарювання.
- •87. Банкрутство підприємств як економічне явище.
- •88. Методичні основи визначення ймовірності банкрутства суб’єктів господарювання.
- •89. Ліквідація збанкрутілих підприємств.
20. Спрацювання, амортизація і відтворення основних фондів.
Основні фонди протягом свого тривалого функціонування зазнають фізичного (матеріального) і економічного спрацювання, а також техніко-економічного старіння.
Під фізичним (матеріальним) спрацюванням основних виробничих фондів розуміють явище втрачання ними своїх первісних техніко-експлуатаційних якостей, тобто споживної вартості, що призводить до поступового зменшення їх реальної вартості.
Техніко-екон.старіння осн.ф. – це процес знецінення діючих засобів праці до настання повного фізичного спрацювання під впливом НТП. Ступінь техніко-екон.старіння того чи іншого засобу парці можна визначити з допомогою коеф.за формулою:
Ктес=1-В1/В0*П0/П1
де В0, В1-повна вартість або ціна, застосованого і нового засобу праці,
П0, П1-відповідно продуктивність тих же засобів праці або витрати на їх експлуатаційне обслуговування.
В процесі експлуатації осн.ф. нагромаджуються засоби для відшкодування їх зносу, що утворюють амортизаційний фонд під-ва.
Амортизація – це грошове вираження зносу осн.ф., т.б. це перенесення вартості осн.ф. на вартість готової продукції.
Норма амортизації – це відношення річної суми амортизації до вартості осн.ф., виражене у відсотках.
У загальному вигляді норма амортизації або норма амортизаційних відрахувань визначається таким чином:
N=(Сб-Слік)/Сб*Тн*100%
Де Сб-балансова вартість о.ф.
Слік-ліквідаційна вартість засобів вир-ва
Тн-нормативний термін використання осн.ф.
Осн.методами нарахування амортизації є:
метод рівномірного нарахування зносу. Норма амортизації розраховується за попередньою формулою, а сума річної амортизації за формулою:
Ар=(Сперв-Слік)*N/100%
Подвійно-понижуючий метод(балансовий). Особливість цього методу полягає в тому, що при його застосувані не враховують ліквідаційну вартість о.ф. Норма амортизації обчислюється за такою формулою:
N=Сб/(Сб-Тн)*100%
Сума амортизаційних нарахувань обчислюється слідуючим чином:
А1=2*N*Cперв/100%, А2=2*Сзал/100%
Кумулятивний метод. Норма амортизаційних відрахувань:
Nакі=2*(Тап-і+1)/(Тап+1)*Тап*100%
Сума амортизаційних відрахувань
Акі=(Сперв-Слік)*Nакі
Метод прискореної амортизації
Під-во може самостійно прийняти рішення про застосування прискореної амортизації о.ф. групи 3, окрім фондів, які використовують для виготовлення продукції, ціни на яку регулюються державою за такими нормами:
1-й рік експлуатації – 15%
2-й рік експлуатації – 30%
3-й рік експлуатації – 20%
4-й рік експлуатації – 15%
5-й рік експлуатації – 10%
6-й рік експлуатації – 5%
7-й рік експлуатації - 5%
Метод одиниці продукції (одиниці послуг). Амортизацію нараховують за реальною вартістю(кількістю продукції чи послуг, що вироблена протягом року. У цьому випадку ціна кожної деталі визнач за формулою:
Сдет=(Сперв-Слік)/Qдет
Де Q- нормативна кількість виробленої продукції деталей
Фізичне спрацювання та техн.-екон. Старіння діючих знарядь праці можна усунути частково або повністю, застосовуючи різні форми відтворення.
Просте і розширене відтворення осн.виробничих фондів відбувається у безперервному процесі різних його форм, т.б. ремонту, модернізації та заміни окремих елементів засобів праці, технічного переозброєння, реконструкції і розширення діючих цехів і під-в в цілому, а також спорудження нових аналогічних виробничих об”єктів.
Осн.види ремонтів
Поточний (збереження засобів праці у придатному для продуктивного використання стані )
Капітальний (полягає у відшкодуванні нормативного фізичного спрацювання конструктивних елементів та засобів праці)
Відновний (внаслідок стихійного лиха)
