- •1. Поняття, цілі та напрями діяльності підпр-ва.
- •2.Правові основи функціонування підпр - ва.
- •Форма власності майна:
- •Належність капіталу:
- •Галузево – функціональний вид діяль-ті:
- •4. Добровільні та інституційні об єднання під-в.
- •5. Ринкове середовище господарювання під-в та організацій.
- •6. Підприємництво як сучасна форма господарювання.
- •7. Договірні взаємовідносини і партнерські звязки у підпр-кій діяльності.
- •8. Міжнародна підприємницька діяльність.
- •9. Сутність і функції процесу управління.
- •11. Організаційні структури управління підприємствами різних форм власності.
- •12. Вищі органи державного управління підприємствами та організаціями.
- •13. Поняття, класифікація, структура персоналу під-ва та інших суб’єктів господарювання.
- •14. Визначення чисельності окремих категорій працівників.
- •16. Оцінка персоналу як важливий елемент системи управління трудовим колективом.
- •17. Зарубіжний досвід формування та ефективного використання трудового потенціалу фірми.
- •18. Характеристика матеріальних активів (виробничих фондів та іншого майна).
- •19.Оцінка, класифікація і структура основних фондів.
- •20. Спрацювання, амортизація і відтворення основних фондів.
- •21. Ефективність відтворення і використання основних фондів.
- •22. Структура, нормування і використання оборотніх фондів під-ва.
- •23 Поняття нематеріальних ресурсів.
- •24. Поняття нематеріальних активів.
- •25. Оцінка вартості та амортизація нематеріальних активів.
- •26. Загальна характеристика та нормування оборотних коштів.
- •27. Ефективність використання оборотних коштів.
- •28. Поняття та структура інвестицій
- •29. Визначення необхідного обсягу та джерел фінансування виробничих інвестицій.
- •30. Формування і регулювання фінансових інвестицій.
- •31. Залучення іноземних інвестицій для розвитку та посилення ефективності діяльності суб’єктів господарювання.
- •32. Оцінка ефективності фінансових та виробничих інвестицій.
- •33. Чинники підвищення ефективності використання капітальних вкладів і фінансових інвестицій.
- •Чинники підвищення ефективності інвестицій
- •34. Інвестиційні проекти підприємств.
- •35. Загальна характеристика інноваційних процесів.
- •36. Науково-технічний прогрес (поступ), його загальні та пріоритетні напрямки.
- •37. Організаційний процес.
- •38. Оцінка ефективності технічних та організаційних нововведень.
- •39. Характеристика техніко-технологічної бази виробництва.
- •40. Організаційно-економічне управління технічним розвитком під-ва.
- •41. Лізинг як форма оновлення технічної бази виробництва.
- •42. Формування і використання виробничої потужності під-ва.
- •43. Структура та принципи організації виробничого процесу.
- •44. Організаційні типи виробництва.
- •45. Організація виробничого процесу у часі.
- •46. Методи організації виробництва.
- •47. Підготовка виробництва
- •48. Суспільні форми організації виробництва
- •49. Поняття види і значення інфраструктури.
- •50. Система технічного обслуговування під-ва.
- •51. Соціальна інфраструктура і діяльність під-ва.
- •52. Відтворення і розвиток інфраструктури.
- •53. Державне економічне регулювання діяльності суб’єктів господарювання.
- •54. Прогнозування розвитку підприємств.
- •55.Методологічні основи планування.
- •56.Стратегія розвитку під-ва та бізнес-планування.
- •57.Тактичне і оперативне планування.
- •58. Загальна характеристика продукції
- •59. Маркетингова діяльність і формування програми випуску продукції
- •60. Матеріально-технічне забезпечення виробництва
- •61. Якість і конкурентоспроможність продукції
- •62. Стандартизація та сертифікація продукції.
- •63. Державний нагляд за якістю та внутрішньовиробничий технічний контроль.
- •64. Продуктивність праці персоналу.
- •65. Система, моделі та методи мотивації трудової діяльності.
- •66. Сучасна політика оплати праці.
- •67. Застосовувані форми та системи оплати праці.
- •68. Доплати і надбавки до зарплати та організація преміювання персоналу.
- •69. Участь працівників у прибутках підприємства.
- •70. Загальна характеристика витрат на виробництво продукції. Надання послуг.
- •71. Управління витратами на підприємстві.
- •72. Сукупні витрати та собівартість продукції, послуг.
- •73. Сутність і методи калькулювання окремих виробів.
- •74. Ціни на продукцію і послуги: сутнісна характеристика, види, методи встановлення та регулювання.
- •75. Зміст і форми фінансової діяльності під-ва.
- •76. Формування, використання прибутку.
- •77. Оцінка фінансово – економічного стану підприємства.
- •78. Сутність характеристика та вимірювання ефективності виробництва.
- •79. Чинники зростання ефективності виробництва.
- •80. Змістово-типологічна характеристика економічної безпеки підприємства.
- •81. Аналітична оцінка рівня економічної безпеки підприємства.
- •82. Основні напрямки організації економічної безпеки за окремими функціональними складовими.
- •83. Служба безпеки підприємства.
- •84. Загальна характеристика процесу реструктуризації підприємства.
- •85. Практика здійснення та ефективність реструктуризації підприємств.
- •86. Санація (фінансове оздоровлення) суб’єктів господарювання.
- •87. Банкрутство підприємств як економічне явище.
- •88. Методичні основи визначення ймовірності банкрутства суб’єктів господарювання.
- •89. Ліквідація збанкрутілих підприємств.
52. Відтворення і розвиток інфраструктури.
Формування виробничої і соціальної інфраструктури здійснюється в процесі капітального будівництва. Капітальне будівництво – це процес створення нових, реконструкції, розширення та технічного переозброєння діючих об’єктів виробничої і соціальної інфраструктури. Для цього процесу характерні довго тривалість виробничого циклу, значна різноманітність об’єктів будівництва, а також здійснення виробничого процесу на місці функціонування основних фондів. Основу планування капітального будівництва складають розрахунки введення в дію виробничих потужностей, основних фондів і кошторисної вартості будівництва. Конкретизація завдань плану капітального будівництва і доведення їх до виконавців здійснюється за допомогою титульних списків об’єктів. Початковим етапом капітального будівництва є його проектування. Проектування виробничих об’єктів складається з декількох стадій: передпроектна стадія → технічний проект → робочі креслення. Капітальне будівництво може здійснюватися двома способами: 1)підрядним, тобто методом ведення робіт постійно діючими підрядними та будівельними організаціями, які виконують роботи для різних замовників за договорами підряду; 2)господарським, тобто методом ведення робіт безпосередньо самим забудовником власними силами та засобами.
53. Державне економічне регулювання діяльності суб’єктів господарювання.
Будь-яка держава виконує низку функцій і першочерговою, визначальною є функція регулювання економіки, тобто ступінь втручання держави в процеси формування стратегії і тактики розвитку народного господарства в цілому, а також його окремих ланок. Метою державного регулювання економіки є досягнення найбільш ефективного економічного, соціального, наукового і культурного розвитку країни. Основними принципами державного регулювання економіки слід вважати: 1)мінімальне втручання державних органів у екон.процеси; 2)вплив відповідних владних структур на розвиток соц-екон.процесів за допомогою встановлювальних державою екон.регуляторів і нормативів. Методами держ.регулювання є: 1)фінансово-економічні; 2)адміністративні.
Основними функціями державного регулювання економіки є: 1) Забезпечення сприятливої правової бази та суспільної атмосфери; 2) Визначення глобальної стратегії розвитку країни та індикативне макроекономічне планування; 3) Узгодження і стимулювання пріоритетних напрямків інноваційних процесів та інвестиційної діяльності; 4) Перерозподіл ресурсів, стабілізація економіки та соціальний захист населення; 5) Моніторинг та регулювання процесів охорони і відтворення навколишнього природного середовища.
54. Прогнозування розвитку підприємств.
Прогнозування – це передбачення, тобто спроба визначити стан якогось явища чи процесу в майбутньому. Прогнозування розвитку під-ва або організації – це наукове обґрунтування можливих кількісних і якісних змін його стану в майбутньому, а також альтернативних способів і строків досягнення очікуваного стану. Процес прогнозування базується на слідуючи принципах: цілеспрямованість, системність, наукова обґрунтованість, багаторівневий опис, інформаційна єдність, адекватність об’єктивним закономірностям розвитку, послідовне вирішення невизначеності, альтернативність.
Система методів прогнозування формується через фіксацію можливих і структурованих за певними ознаками методів розробки прогнозів. Залежно від джерел інформації, технології Ії обробки та одержаних результатів екон.методи прогнозування поділяються на дві групи: фактографічні, евристичні.
Фактографічні методи прогнозування базуються на використанні фактичних матеріалів, що детально характеризують зміни в часі всієї сукупності чи окремих показників об’єкта прогнозування. Основними в цій групі є методи: екстраполяції, функцій, кореляційно-регресійних моделей.
Евристичні методи прогнозування передбачають здійснення прогнозних розробок за допомогою логічних прийомів і методичних правил теоретичних досліджень. Конкретні методи прогнозування цієї групи охоплюють дві підгрупи: інтуїтивні, аналітичні. До першої підгрупи відносять методи експертної оцінки і “мозкової атаки”. До другої підгрупи відносять методи морфологічного аналізу, побудови “дерева-цілей”, інформаційного моделювання і оптимізації.
