- •1. Поняття, цілі та напрями діяльності підпр-ва.
- •2.Правові основи функціонування підпр - ва.
- •Форма власності майна:
- •Належність капіталу:
- •Галузево – функціональний вид діяль-ті:
- •4. Добровільні та інституційні об єднання під-в.
- •5. Ринкове середовище господарювання під-в та організацій.
- •6. Підприємництво як сучасна форма господарювання.
- •7. Договірні взаємовідносини і партнерські звязки у підпр-кій діяльності.
- •8. Міжнародна підприємницька діяльність.
- •9. Сутність і функції процесу управління.
- •11. Організаційні структури управління підприємствами різних форм власності.
- •12. Вищі органи державного управління підприємствами та організаціями.
- •13. Поняття, класифікація, структура персоналу під-ва та інших суб’єктів господарювання.
- •14. Визначення чисельності окремих категорій працівників.
- •16. Оцінка персоналу як важливий елемент системи управління трудовим колективом.
- •17. Зарубіжний досвід формування та ефективного використання трудового потенціалу фірми.
- •18. Характеристика матеріальних активів (виробничих фондів та іншого майна).
- •19.Оцінка, класифікація і структура основних фондів.
- •20. Спрацювання, амортизація і відтворення основних фондів.
- •21. Ефективність відтворення і використання основних фондів.
- •22. Структура, нормування і використання оборотніх фондів під-ва.
- •23 Поняття нематеріальних ресурсів.
- •24. Поняття нематеріальних активів.
- •25. Оцінка вартості та амортизація нематеріальних активів.
- •26. Загальна характеристика та нормування оборотних коштів.
- •27. Ефективність використання оборотних коштів.
- •28. Поняття та структура інвестицій
- •29. Визначення необхідного обсягу та джерел фінансування виробничих інвестицій.
- •30. Формування і регулювання фінансових інвестицій.
- •31. Залучення іноземних інвестицій для розвитку та посилення ефективності діяльності суб’єктів господарювання.
- •32. Оцінка ефективності фінансових та виробничих інвестицій.
- •33. Чинники підвищення ефективності використання капітальних вкладів і фінансових інвестицій.
- •Чинники підвищення ефективності інвестицій
- •34. Інвестиційні проекти підприємств.
- •35. Загальна характеристика інноваційних процесів.
- •36. Науково-технічний прогрес (поступ), його загальні та пріоритетні напрямки.
- •37. Організаційний процес.
- •38. Оцінка ефективності технічних та організаційних нововведень.
- •39. Характеристика техніко-технологічної бази виробництва.
- •40. Організаційно-економічне управління технічним розвитком під-ва.
- •41. Лізинг як форма оновлення технічної бази виробництва.
- •42. Формування і використання виробничої потужності під-ва.
- •43. Структура та принципи організації виробничого процесу.
- •44. Організаційні типи виробництва.
- •45. Організація виробничого процесу у часі.
- •46. Методи організації виробництва.
- •47. Підготовка виробництва
- •48. Суспільні форми організації виробництва
- •49. Поняття види і значення інфраструктури.
- •50. Система технічного обслуговування під-ва.
- •51. Соціальна інфраструктура і діяльність під-ва.
- •52. Відтворення і розвиток інфраструктури.
- •53. Державне економічне регулювання діяльності суб’єктів господарювання.
- •54. Прогнозування розвитку підприємств.
- •55.Методологічні основи планування.
- •56.Стратегія розвитку під-ва та бізнес-планування.
- •57.Тактичне і оперативне планування.
- •58. Загальна характеристика продукції
- •59. Маркетингова діяльність і формування програми випуску продукції
- •60. Матеріально-технічне забезпечення виробництва
- •61. Якість і конкурентоспроможність продукції
- •62. Стандартизація та сертифікація продукції.
- •63. Державний нагляд за якістю та внутрішньовиробничий технічний контроль.
- •64. Продуктивність праці персоналу.
- •65. Система, моделі та методи мотивації трудової діяльності.
- •66. Сучасна політика оплати праці.
- •67. Застосовувані форми та системи оплати праці.
- •68. Доплати і надбавки до зарплати та організація преміювання персоналу.
- •69. Участь працівників у прибутках підприємства.
- •70. Загальна характеристика витрат на виробництво продукції. Надання послуг.
- •71. Управління витратами на підприємстві.
- •72. Сукупні витрати та собівартість продукції, послуг.
- •73. Сутність і методи калькулювання окремих виробів.
- •74. Ціни на продукцію і послуги: сутнісна характеристика, види, методи встановлення та регулювання.
- •75. Зміст і форми фінансової діяльності під-ва.
- •76. Формування, використання прибутку.
- •77. Оцінка фінансово – економічного стану підприємства.
- •78. Сутність характеристика та вимірювання ефективності виробництва.
- •79. Чинники зростання ефективності виробництва.
- •80. Змістово-типологічна характеристика економічної безпеки підприємства.
- •81. Аналітична оцінка рівня економічної безпеки підприємства.
- •82. Основні напрямки організації економічної безпеки за окремими функціональними складовими.
- •83. Служба безпеки підприємства.
- •84. Загальна характеристика процесу реструктуризації підприємства.
- •85. Практика здійснення та ефективність реструктуризації підприємств.
- •86. Санація (фінансове оздоровлення) суб’єктів господарювання.
- •87. Банкрутство підприємств як економічне явище.
- •88. Методичні основи визначення ймовірності банкрутства суб’єктів господарювання.
- •89. Ліквідація збанкрутілих підприємств.
49. Поняття види і значення інфраструктури.
Результати підприємницької діяльності визначаються рівнем організації не тільки виробничих процесів але й все більшого значення набувають питання раціональної організації допоміжних та обслуговуючих процесів, тобто розвитку інфраструктури під-ва. Інфраструктура – це сукупність складових частин якого-небудь об’єкту, які мають підпорядкований допоміжний характер та забезпечують умови для нормальної роботи об’єкта в цілому. Інфраструктура під-ва – це комплекс цехів, господарств та служб під-ва, які забезпечують необхідні умови для функціонування під-ва. Інфраструктура під-ва поділяється на: виробничу інфраструктуру (допоміжні та обслуговуючі цехи і госп-ва, комунікаційні мережі, засоби збору та обробки інформації, природоохоронні споруди); соціальну інфраструктуру (заходи громадського харчування, установи охорони здоров’я, спортивні споруди, дитячі дошкільні заклади, заклади освіти, заклади культури та відпочинку, житлово-комунальне господарство); капітальне будівництво.
Виробнича інфраструктура під-ва – сукупність підрозділів, які прямо не беруть участь у створенні основної профільної продукції під-ва, але своєю діяльністю сприяють роботі основних цехів, створюючи необхідні для цього умови.
50. Система технічного обслуговування під-ва.
Для нормального розвитку під-ва і перебігу виробничого процесу необхідними умовами є: підтримання у робочому стані машин і устаткування; своєчасне забезпечення робочих місць сировиною, матеріалами, інструментами; живлення агрегатів енергією, а також виконання транспортних операцій.
В рамках системи технічного обслуговування виробництва виконуються такі функції: ремонт технологічного, енергетичного, транспортного та іншого устаткування, а також догляд за ним та налагодження; забезпечення робочих місць інструментом; переміщення вантажів та виконання вантажно-розвантажувальних робіт; забезпечення підрозділів під-ва електричною і тепловою енергією, паром газом, стиснутим повітрям; забезпечення цехів сировиною, основними та допоміжними матеріалами, паливом, зберіганням напівфабрикатів власного виготовлення та готової продукції.
До системи технічного обслуговування входять: ремонтне господарство ( відділ головного механіка, ремонтно-механічний цех, ремонтно-будівельний цех, цехові ремонтні бази); інструментальне госп-во (інструментальний відділ, інструментальний цех, інструментальний центральний склад, цехові інструментально-роздавальні комори); транспортне госп-во (транспортно-технологічний відділ, транспортні цехи за видами транспорту); електричне госп-во (відділ головного енергетика, електросилове, теплосилове, газове, пічне і слабкострумкове госп-во); складське госп-во (матеріальні склади, виробничі склади, збутові склади (склади готової продукції).
51. Соціальна інфраструктура і діяльність під-ва.
Виробництво – це комплексний процес створення матеріальних благ невід’ємною складовою якого є люди та взаємовідносини між ними, тому під-во становить не лише економічну а і соціальну підсистему суспільства. Соціальна інфраструктура – це сукупність підрозділів під-ва. Які забезпечують задоволення соціально-побутових та культурних потреб робітників під-ва. Соціальна інфраструктура складається з підрозділів громадського харчування, охорони здоров’я, дитячих дошкільних закладів, закладів світи, житлово-комунального госп-ва, організації відпочинку, заняття фізичною культурою та спортом. Управління дія-стю підрозділів соціальної інфраструктури здійснює заступник директора під-ва з кадрових та соціальних питань.
Рішення питань соціального розвитку колективу під-ва є одним із найважливіших факторів підвищення ефективності вир-ва. З метою задоволення соц. Потреб працівників на під-ві складається план соціального розвитку. В цьому плані як правило передбачаються заходи спрямовані на удосконалення санітарно-гігієнічних умов праці. В плані соц. розвитку передбачають також заходи, що сприяють розвитку трудової та творчої активності робітників. План соціального розвитку під-ва має бути узгоджений з місцевими територіальними планами, і в цьому його особливість, оскільки значення і можливості тих чи інших питань виходять за межі окремого під-ва.