47. Підготовка виробництва

Виробничий процес як сукупність певних операцій і засобів їхнього здійснення залежить від обсягів продукції та її особливостей, тому зміна видів чи типорозмірів продукції, її модернізація зумовлюють відповідні зміни у виробничому процесі. Виробництву нової продукції передує комплекс робіт, який називають підготовкою виробництва. До таких робіт належать:

1. науково-дослідні роботи

2. конструкторська підготовка виробництва

3. технологічна підготовка виробництва

4. організаційно-планова підготовка виробництва

За своїм змістом технологічна підготовка виробництва включає:

А) забезпечення технологічності конструкторського виробу

Б) розробка технологічних процесів і методів контролю

В) проектування та виготовлення чи купівля технологічного оснащення

Г) наладка і впровадження запроектованих технологічних процесів.

Сучасна техніко-технологічна база підприємства дає змогу виготовляти ту саму продукцію різними способами. Проектуючи технологічний процес, слід оцінити можливі варіанти технології і вибрати з них оптимальний. Таке завдання здійснюється за типовою методикою визначення економічної ефективності технічних нововведень та інвестицій.

48. Суспільні форми організації виробництва

На різногалузевих підприємствах під впливом НТП відбуваються складні і суперечливі процеси суспільного поділу праці. Ці процеси виявляються в еволюційному розвитку суспільних форм організації виробництва. Серед них провідна роль належить концентрації виробництва, на засаді якої створюються і розвиваються інші форми його організації:

1. деконцентрація

2. спеціалізація

3. конверсія

4. кооперування

5. комбінування

6. диверсифікація

Концентрація виробництва означає його усуспільнення через збільшення розмірів підприємств, зосередження процесів виробництва робочої сили, засобів виробництва і випуску продукції на все більш великих підприємствах. У господарській практиці виокремлюють 3 основні види концентрації:

• агрегатну

• технологічну

• заводську або фабричну

Специфікація – це добре розвинута суспільна форма економіки, яка відображає процес зосередження діяльності підприємства на виготовленні певної продукції або виконанні окремих видів робіт. Виокремлюють декілька видів специфікації:

• предметна

• по детальна

• технологічна

• функціональна.

Конверсія характеризує істотне, а іноді і повне перепрофілювання частини виробництва, або всього виробничого потенціалу підприємства на виробництво іншої продукції під впливом докорінної зміни ринкового середовища або глобальних чинників розвитку економіки.

Кооперування є формою виробничих зв’язків між підприємствами, що спільно виготовляють певний вид кінцевої продукції, воно органічно зв’язано з розвитком специфікації виробництва і характеризується відносною сталістю і стійкістю зв’язків між продуцентами, а також необхідністю дотримання підприємствами-суміжниками відповідних техніко-економічних вимог головних підприємств з випуску готових до споживання виробів.

Комбінування як специфічна суспільна форма організації виробництва – це процес органічного поєднання в одному підприємстві, комбінаті багатьох виробництв, що належать до різних галузей промисловості чи народного господарства в цілому.

Диверсифікація будь-якого виробництва є однією з поширених його форм за умов розвиненої ринкової економіки і гострої конкуренції на ринку. Сутність диверсифікації полягає в одночасному розвитку багатьох технологічно непов’язаних між собою видів виробництва, у значному розширенні номенклатури та асортименту виробів, що їх виготовляє підприємство.