45. Організація виробничого процесу у часі.

Організація виробничого процесу у часі характеризується способами поєднання операцій технологічного процесу, структурою та тривалістю виробничого циклу. Виробничий цикл – це інтервал від початку до закінчення процесу виготовлення продукції, тобто час, протягом якого залучені у виробництво предмети праці перетворюються на готову продукцію.

Виробничий цикл поділяється на час виробництва і час перерв.

Час виробництва поділяється на:

• тривалість технологічних операцій;

• тривалість допоміжних операцій;

• тривалість природних процесів.

Час перерв складається з перерв у робочий час та перерв у неробочий час.

Виробничий цикл можна обчислювати як для окремих деталей, вузлів або виробів, так і для цілих партій.

Визначення циклу здійснюється за складовими його елементами. Основною складовою виробничого циклу є тривалість технологічних операцій, яка становить технологічний цикл.

Технологічний цикл обробки партії предметів на одній операції: ,

де Тm – технологічний цикл в хвилинах,

n – кількість предметів у партії;

t – тривалість обробки одного предмета;

М – кількість робочих місць на яких виконується операція.

Технологічний цикл партії предметів, які обробляються на кількох операціях залежать від того, як поєднується виконання операцій над предметами партії. Існують 3 способи поєднання операцій технологічного процесу, тобто 3 способи передачі предметів:

1. послідовний

2. паралельний

3. паралельно-послідовний

Послідовне поєднання операцій полягає в тому, що наступна операція починається тільки після закінчення обробки цих предметів партії на попередній операції.

Технологічний цикл обчислюється за такою формулою:

,

де m – кількість операцій технологічного процесу.

Послідовне поєднання операцій застосовується в одиничному та серійному виробництвах.

Паралельне поєднання операції характеризується тим, що кожний предмет праці після закінчення попередньої операції відразу передається на наступну операцію і обробляється.

Технологічний цикл при паралельному поєднанні операцій визначається за формулою:

Паралельне поєднання операцій застосовується у масовому та велико серійному виробництвах. Паралельно-послідовне поєднання, яке ще називають змішаним, відрізняється тим, що обробка предметів праці на наступні операції починається до закінчення обробки всієї партії на попередній, але за умови, що партія оброблялась на кожній операції безперервно.

Технологічний цикл при паралельно-послідовному поєднанні операцій визначається за такою формулою:

викладена методика обчислення виробничого циклу виходить з того, що готовий виріб одержують у наслідок послідовного виконання операцій над тим самим предметом праці. Проте більшість виробів у дискретному виробництві складається з багатьох деталей, вузлів, агрегатів, які виготовляються певною мірою послідовно. Для такої продукції виробничий цикл обчислюється графо-аналітичним методом.

46. Методи організації виробництва.

Виробничий процес здійснюється в часі і просторі. Просторова організація виробничого процесу передбачає розміщення робочих місць і їхніх груп на території підприємства і забезпечує пересування предметів по операціям за найкоротшими маршрутами. Поєднання двох аспектів у часі і просторі здійснюється з застосуванням відповідного методу організації виробництва. Є 2 методи організації виробництва:

не потоковий

потоковий.

Не потоковому методові властиві такі ознаки. На робочих місцях обробляються різні за конструкцією і технологією предметі праці, бо кількість їх є невеликою і недостатньою для завантаження устаткування. Робочі місця розміщуються за однотипними технологіями, групами без певного зв’язку з послідовністю виконання операцій. Крім цього предмети праці переміщуються в процесі обробки за складними маршрутами у наслідок чого є великі перерви між операціями.

Потоковий метод застосовується переважно в одиничному і серійному виробництвах за умов одиничного виробництва. Не потоковий метод здійснюється переважно у формі одинично-технологічного. У серійному виробництві цей метод набирає форми партіонно-технологічного або предметно-групового. Кількість устаткування в не потоковому виробництві обчислюється окремо для кожної групи однотипних технологічно-взаємозамінних верстатів.

,

де М – кількість верстатів (машин) у технологічній групі;

n – кількість найменувань предметів, які обробляються наданому устаткуванні;

Ni – кількість предметів і-го найменування, які обробляються за розрахунковий період;

ti – норма часу на обробку і-того предмету (год);

Тр – плановий фонд часу роботи одиниці устаткування за розрахунковий період (год);

Кн. – коефіцієнт виконання норм часу.

Для не потокових методів характерне послідовне, рідко послідовно-паралельне, поєднання операцій. Не потокове виробництво широко використовується в промислових дискретних процесах.

Потокове виробництво – це високо ефективний метод організації виробничого процесу. Потокове виробництво має такі ознаки:

1. за групою місць закріплюється обробка або складання предмета одного найменування.

2. робочі місця розміщуються послідовно за ходом технологічного процесу

3. технологічний процес має високу коопераційну диференціацію, тобто на кожному робочому місці виконується одна або кілька схожих операцій.

4. предмети праці передаються з операції на операцію поштучно або невеликими транспортними партіями згідно з ритмом роботи.

Потокові методи застосовуються для виготовлення продукції в значних обсягах і протягом тривалого часу, тобто в масовому і велико серійному виробництві.

Основною структурною ланкою потокового виробництва є потокова лінія, тобто технологічно та організаційно виокремлена група робочих місць, яка виготовляє один або кілька подібних типорозмірів виробів. Потокові лінії бувають різними, тому їх класифікують за певними ознаками:

• за номенклатурою виробів потокові лінії поділяють на одно- і багатопредметні.

• За ступенем безперервності процесу потокові лінії поділяються на безперервні та перервні.

• За способом підтримування ритму відрізняють рівні з регламентованим і вільним ритмом

• Залежно від місця виконання операцій лінії поділяють на лінії з робочим конвеєром і конвеєром із зняттям предметів для їхньої обробки.

• За способом переміщення виокремлюють конвеєри з безперервним та пульсуючим рухом.

На підставі аналізу продукції, її обсягу, стану технологічного процесу, можливостей його вдосконалення, маси і габаритів виробу вибирається певний різновид потокової лінії та обчислюються основні її параметри:

1. такт , де Тр – плановий фонд часу роботи лінії за розрахунковий період (хв.), N – обсяг виробництва продукції за той самий період в натуральному вимірі

2. ритм , де n_m – транспортні партії.

3. кількість робочих місць

4. довжина робочих зон , де L – відстань між центрами двох суміжних виробів на конвеєрі.

5. швидкість руху конвеєра.

Потокове виробництво є високоефективним. Його ефективність виявляється у високій продуктивності праці, скороченні виробничого циклу і незавершеного виробництва, а також кращому використанню основних фондів.