- •1.Особливості джерел конституційного права в державах, що належать до англосаксонської системи права.
- •2.Особливості джерел конституційного права в державах, що належать до романо-германської системи права
- •3. Особливості джерел конституційного права в державах із мусульманською системою права.
- •4.Види законів, що регулюють конституційно-правові відносини в зарубіжних країнах.
- •5. Конституції зарубіжних держав: поняття, класифікація, структура.
- •6. Інституту конституційного контролю в зарубіжних державах: поняття, види, моделі організації.
- •7. Сучасні концепції прав людини і їх конституційно-правове оформлення.
- •8. Громадянство у зарубіжних державах: поняття і зміст, співвідношення із категоріями «підданство» та «національність».
- •9. Способи набуття громадянства у зарубіжних державах.
- •10. Способи припинення громадянства у зарубіжних державах.
- •12. Монархія як форма правління: сутнісні ознаки, різновиди.
- •13. Необмежена (абсолютна) та обмежена (конституційна) монархії: характерні риси.
- •14. Парламентська монархія: характерні риси.
- •15. Дуалістична монархія: характерні риси (навести приклади).
- •16. Республіка як форма правління та її різновиди.
- •17. Конституційно-правові ознаки президентської республіки.
- •18. Конституційно-правові ознаки парламентської республіки.
- •19. Конституційно-правові ознаки змішаної республіки.
- •20. Суперпрезидентська та монократична республіки.
- •21. Нетипові форми правління.
- •22. Унітарна держава, її різновиди. Поняття та види сучасних федерацій.
- •23. Поняття та види автономій. Національна і територіальна автономії, політична та адміністративна автономії: порівняльний аналіз.
- •24. Поняття та особливості регіоналістичних держав (навести приклади).
- •25. Поняття та конституційно-правові ознаки федерацій (навести 5 прикладів). Види федерацій.
- •26. Форми прямої демократії в зарубіжних державах. Референдум як форма народовладдя: поняття, сутність, види.
- •27. Поняття виборів. Види виборів за опосередкованістю волі виборців (навести приклади).
- •28. Принцип свободи виборів. Зобов’язуючий вотум (навести приклади).
- •29. Поняття та зміст виборчого права. Виборчі цензи.
- •30. Конституційно-правовий зміст поняття виборчої системи. Загальна характеристика виборчих систем.
- •31. Мажоритарна виборча система, її різновиди (навести приклади країн та органів, для формування яких вона застосовується).
- •32. Особливості пропорційної виборчої системи (навести приклади країн та органів, для формування яких вона застосовується).
- •33. Змішані виборчі системи: преференційна, система єдиного неперехідного голосу, панашаж, інші.
- •34. Поняття та сутність глави держави. Юридичні форми глави держави (навести приклади кожної форми).
- •35. Місце глави держави у системі органів державної влади сучасних республік (навести приклади).
- •36. Місце глави держави у системі органів державної влади сучасних монархій (навести приклади).
- •37. Особливості конституційно-правового статусу глави держави в умовах парламентської монархії (на прикладі сучасних держав).
- •39. Особливості конституційно-правового статусу глави держави в умовах дуалістичної монархії (на прикладі сучасних держав).
- •40. Особливості конституційно-правового статусу глави держави в умовах президентської республіки (на прикладі сучасних держав).
- •41. Особливості конституційно-правового статусу глави держави в умовах парламентської республіки (на прикладі сучасних держав).
- •42. Особливості конституційно-правового статусу глави держави в умовах змішаної республіки (на прикладі сучасних держав).
- •43. Поняття парламенту, його сутність. Вихідні засади концепції народного представництва.
- •44. Види парламентів зарубіжних країн за структурою. Зміст представництва нижньої та верхньої палат бікамерних парламентів. Види верхніх палат парламентів зарубіжних держав.
- •45. Відповідальність урядів зарубіжних держав. Інститут парламентської відповідальності уряду.
- •46. Дострокове припинення повноважень парламентів та їх палат.
- •48. Поняття уряду, його характерні риси. Види урядів.
- •50. Особливості конституційно-правового статусу уряду за умов парламентської та президентської форм правління.
- •51. Конституційно-правовий статус депутата парламенту у зарубіжних країнах.
- •52. Конституційно-правовий статус Парламенту Великобританії (порядок формування, структура, функції, повноваження, акти).
- •53. Конституційно-правовий статус Конгресу сша (порядок формування, структура, функції, повноваження, акти).
- •54. Конституційно-правовий статус парламенту Франції (порядок формування, структура, функції, повноваження, акти).
- •55. Конституційно-правовий статус парламенту Республіки Польща (порядок формування, структура, функції, повноваження, акти).
- •56. Конституційно-правовий статус парламенту фрн (порядок формування, структура, функції, повноваження, акти)
- •58. Конституційно-правова природа та особливості федералізму у сша.
- •59. Конституційно-правова природа федералізму та особливості у фрн.
- •60. Конституційно-правовий статус президента сша (порядок обрання,функції, повноваження, особливості процедури імпічменту, акти).
- •61. Конституційно-правовий статус президента фрн (порядок обрання, функції, повноваження, особливості процедури імпічменту, акти)
- •Функції та повноваження
- •62. Конституційно-правовий статус президента Польщі (порядок обрання, функції, повноваження, особливості процедури імпічменту, акти).
- •63. Конституційно-правовий статус президента Росії (порядок обрання, функції, повноваження, особливості процедури імпічменту, акти).
- •65. Конституційно-правовий статус уряду Великобританії
- •66. Конституційно-правовий статус уряду Польської Республіки(порядок утворення,повноваження,функції,структура,акти,відповідальність)
- •70.Конститтуція Великобританії(поняття,структура,класифікаційна характеристика. Інститут конституційного контролю у Великобританії.
- •71. Конституція Польщі: особливості структури, прийняття, зміни, класифікаційна характеристика. Інститут конституційного контролю у Польщі.
- •72. Конституція Франції: особливості структури, прийняття, зміни,класифікаційна характеристика. Інститут конституційного контролю у Франції.
- •73. Конституція фрн: особливості структури, прийняття, зміни,класифікаційна характеристика. Інститут конституційного контролю у фрн.
- •75. Конституційні основи організації публічної влади в територіальних одиницях фрн.
- •76. Конституційні основи організації публічної влади в територіальних одиницях Польщі.
63. Конституційно-правовий статус президента Росії (порядок обрання, функції, повноваження, особливості процедури імпічменту, акти).
Президент РФ є главою держави. Він є гарантом Конституції РФ, прав і свобод людини та громадянина, він вживає заходів щодо охорони суверенітету РФ, її незалежності та державної цілісності, забезпечує узгоджене функціонування і взаємодію органів державної влади.
Порядок обрання Президента Президент РФ обирається громадянами Російської Федерації на основі загального, прямого і рівного виборчого права при таємному голосуванні. Громадяни беруть участь у виборах Президента добровільно..Президентом РФ може бути обраний громадянин РФ не молодший від 35 років, який постійно проживає у РФ не менш як десять років. Президент РФ обирається строком на чотири роки.Висування кандидата на посаду Президента належить безпосередньо виборцям, виборчим об'єднанням і виборчим блокам. Так, виборчим об'єднанням є загальноросійське виборче об'єднання, утворене згідно з установленим федеральними законами порядком, статут якого передбачає участь у виборах до органів державної влади шляхом висування кандидатів і зареєстровано Міністерством юстиції РФ.
Повноваження Президента Російської Федерації випливають з його статусу як глави держави. Вони зумовлені формою правління та політичними, економічними й іншими обставинами, за яких була прийнята Конституція. Президент РФ призначає за згодою Державної Думи Голову Уряду РФ, приймає рішення про відставку Уряду РФ; Конституція РФ не передбачає умови, за якими Президент може приймати рішення про відставку Уряду РФ; за пропозицією Голови Уряду РФ призначає на посаду і звільняє з посади заступників Голови Уряду РФ, федеральних міністрів; має право головувати на засіданнях Уряду.Президент має ряд повноважень, поєднаних з формуванням інших державних органів: подає Державній Думі кандидатуру для призначення на посаду Голови Центрального банку; ставить перед нею питання про звільнення з посади Голови Центрального банку; подає Раді Федерації кандидатури для призначення на посади суддів Конституційного Суду РФ, Верховного Суду РФ, Вищого Арбітражного суду РФ, а також кандидатуру Генерального прокурора РФ; вносить до Ради Федерації пропозицію про звільнення з посади Генерального прокурора РФ; призначає суддів інших федеральних судів (військових судів військових округів, армій, гарнізонів, флотилій); призначає та звільняє повноважних представників Президента РФ (у Державній Думі, Конституційному Суді, в суб'єктах федерації...).Президент РФ має право зупинити дію актів органів виконавчої влади суб'єктів федерації у випадках, коли вони суперечать Конституції РФ та федеральним Законам, міжнародним зобов'язанням Російської Федерації або порушують права та свободи людини і громадянина, до вирішення цього питання відповідним судом.
Президент формує Адміністрацію Президента РФ; формує та очолює Раду Безпеки РФ,); Президент затверджує військову доктрину; є Верховним Головнокомандуючим Збройних сил, призначає і звільняє вище керівництво Збройних сил, присвоює вищі військові звання.
У випадку агресії або загрози агресії вводить на території Росії або в окремих її місцевостях воєнний стан ,вводить на всій території Росії або в окремих її місцевостях надзвичайний стан.
Президент відповідно до Конституції РФ і федеративних законів визначає основні напрями зовнішньої політики. Він як глава держави представляє Російську Федерацію в міжнародних зносинах, веде переговори та підписує міжнародні договори, здійснює керівництво зовнішньою політикою; приймає вірчі та відкличні грамоти акредитованих при ньому дипломатичних представників.
До компетенції Президента входять питання громадянства, надання політичного притулку, нагородження державними нагородами, присвоєння почесних звань, здійснення помилування.
У випадках, коли Президент не може виконувати свої обов'язки, їх тимчасово виконує голова Уряду РФ.
Конституція РФ передбачає, що Президент РФ припиняє виконання повноважень у разі його відставки, стійкої нездатності за станом здоров'я здійснювати належні йому повноваження.
В соответствии с современным законодательством России, отрешение от должности Президента регулируется ст. 93 Конституции. Оно предусматривает выдвижение обвинения Государственной Думой в государственной измене или совершении иного тяжкого преступления, должно сопровождаться заключением Верховного Суда Российской Федерации о наличии в действиях Президента признаков преступления и заключением Конституционного Суда Российской Федерации о соблюдении установленного порядка выдвижения обвинения. Решение об отрешении главы государства от должности принимает Совет Федерации.
Решение Государственной Думы о выдвижении обвинения и решение Совета Федерации об отрешении Президента от должности должны быть приняты двумя третями голосов от общего числа в каждой из палат по инициативе не менее одной трети депутатов Государственной Думы и при наличии заключения специальной комиссии, образованной Государственной Думой. Решение Совета Федерации об отрешении Президента Российской Федерации от должности должно быть принято не позднее чем в трехмесячный срок после выдвижения Государственной Думой обвинения против Президента. Если в этот срок решение Совета Федерации не будет принято, обвинение против Президента считается отклоненным.
Акти президента РФ: Укази(акти нормативного характеру, рішення, що містять в собі загальні правила поведінки) та розпорядження(акти організаційно-оперативного характеру).
64. Конституційно-правовий статус монарха Великобританії(функції,повноваження,допоміжні органи).
Будучи конституційною монархією, Великобританія формально управляється монархом, який юридично наділений широкими повноваженнями Монарх виступає як гарант стабільності у держ і сусп. Відповідно до конституц угоди Монарх лише репрезентує державу,але не править. Має королівські прерогативи,що поділ на особисті та політичні. Особисті: 1.пр. на атрибут монаршої влади(корона,мантія,трон,скіпетр і держава,титул);2.пр. на утримання за рахунок держ.бюджету; 3. пр. мати королівський двір і власність; 4. Пр. на королів.імунітет-особа недоторканна,не підлягає крим,адмін.,цив,політ відповідальності. Політичні має лише номінально «сплячі повноваження». Монарх їх використовує за порадою з Уряду та Премєр-мін. Їх поділ у галузі внутр. та зовнішн політики. Внутр: а) у сфері управління-пр. формувати уряд, керувати збройними силами,управляти власністю корони;б)у судовій- базується на принципі «Монарх –джерело справедливості»,тому правосуддя здійснюється від імені монарха;в) у законодавчій сфері-право абсолютного вето(з 1707р.не користується ним),пр. скликати та розпускати Палату громад,право відкривати чергову сесію Парлам. У зовнішній політиці: -Монарх є главою Британської Співдружності, -оголошує війну та укладає мир, -уклад міжнародні угоди, -визнає зарубіжні держави.. Таємна рада(дорадчий орган) при монархові, згідно з Конституцією, допомагає йому управляти країною. До нього входять міністри Кабінету,судді Апеляційного суду,архієпископи англіканської церкви,спікер Палати громад та ін.вищі посадові особи. Таємна рада може утворювати різні комітети,напр, Судовий комітет,що є апеляційною інстанцією для для церковних судів,трибуналів різних профспілок. Усі законодавчі, виконавчі і судові органи формально одержують свою владу від монарха. Фактично країною управляє уряд, а точніше прем'єр-міністр, у підпорядкуванні якого перебуває і парламент. Таємна рада існує дотепер, але монарх не є "господарем" навіть цього органу; його склад формується без урахування монаршої волі. Фактично повноваження монарха здійснюються урядом, а випадки, коли монархи втручалися в прийняття рішень, нечисленні. Діє кастильська система престолонаслідування, тобто королівський трон передається за спадщиною старшому сину останнього Монарха,за неявності - старшій доньці.
