63. Конституційно-правовий статус президента Росії (порядок обрання, функції, повноваження, особливості процедури імпічменту, акти).

Президент РФ є главою держави. Він є гарантом Конституції РФ, прав і свобод людини та громадянина, він вживає заходів щодо охорони суверенітету РФ, її незалежності та державної цілісності, забезпечує узгоджене функціонування і взаємодію органів державної влади.

Порядок обрання Президента Президент РФ обирається громадянами Російської Федерації на основі загального, прямого і рівного виборчого права при таємному голосуванні. Громадяни беруть участь у виборах Президента добровільно..Президентом РФ може бути обраний громадянин РФ не молодший від 35 років, який постійно проживає у РФ не менш як десять років. Президент РФ обирається строком на чотири роки.Висування кандидата на посаду Президента належить безпосередньо виборцям, виборчим об'єднанням і виборчим блокам. Так, виборчим об'єднанням є загальноросійське виборче об'єднання, утворене згідно з установленим федеральними законами порядком, статут якого передбачає участь у виборах до органів державної влади шляхом висування кандидатів і зареєстровано Міністерством юстиції РФ.

Повноваження Президента Російської Федерації випливають з його статусу як глави держави. Вони зумовлені формою правління та політичними, економічними й іншими обставинами, за яких була прийнята Конституція. Президент РФ призначає за згодою Державної Думи Голову Уряду РФ, приймає рішення про відставку Уряду РФ; Конституція РФ не передбачає умови, за якими Президент може приймати рішення про відставку Уряду РФ; за пропозицією Голови Уряду РФ призначає на посаду і звільняє з посади заступників Голови Уряду РФ, федеральних міністрів; має право головувати на засіданнях Уряду.Президент має ряд повноважень, поєднаних з формуванням інших державних органів: подає Державній Думі кандидатуру для призначення на посаду Голови Центрального банку; ставить перед нею питання про звільнення з посади Голови Центрального банку; подає Раді Федерації кандидатури для призначення на посади суддів Конституційного Суду РФ, Верховного Суду РФ, Вищого Арбітражного суду РФ, а також кандидатуру Генерального прокурора РФ; вносить до Ради Федерації пропозицію про звільнення з посади Генерального прокурора РФ; призначає суддів інших федеральних судів (військових судів військових округів, армій, гарнізонів, флотилій); призначає та звільняє повноважних представників Президента РФ (у Державній Думі, Конституційному Суді, в суб'єктах федерації...).Президент РФ має право зупинити дію актів органів виконавчої влади суб'єктів федерації у випадках, коли вони суперечать Конституції РФ та федеральним Законам, міжнародним зобов'язанням Російської Федерації або порушують права та свободи людини і громадянина, до вирішення цього питання відповідним судом.

Президент формує Адміністрацію Президента РФ; формує та очолює Раду Безпеки РФ,); Президент затверджує військову доктрину; є Верховним Головнокомандуючим Збройних сил, призначає і звільняє вище керівництво Збройних сил, присвоює вищі військові звання.

У випадку агресії або загрози агресії вводить на території Росії або в окремих її місцевостях воєнний стан ,вводить на всій території Росії або в окремих її місцевостях надзвичайний стан.

Президент відповідно до Конституції РФ і федеративних законів визначає основні напрями зовнішньої політики. Він як глава держави представляє Російську Федерацію в міжнародних зносинах, веде переговори та підписує міжнародні договори, здійснює керівництво зовнішньою політикою; приймає вірчі та відкличні грамоти акредитованих при ньому дипломатичних представників.

До компетенції Президента входять питання громадянства, надання політичного притулку, нагородження державними нагородами, присвоєння почесних звань, здійснення помилування.

У випадках, коли Президент не може виконувати свої обов'язки, їх тимчасово виконує голова Уряду РФ.

Конституція РФ передбачає, що Президент РФ припиняє виконання повноважень у разі його відставки, стійкої нездатності за станом здоров'я здійснювати належні йому повноваження.

В соответствии с современным законодательством России, отрешение от должности Президента регулируется ст. 93 Конституции. Оно предусматривает выдвижение обвинения Государственной Думой в государственной измене или совершении иного тяжкого преступления, должно сопровождаться заключением Верховного Суда Российской Федерации о наличии в действиях Президента признаков преступления и заключением Конституционного Суда Российской Федерации о соблюдении установленного порядка выдвижения обвинения. Решение об отрешении главы государства от должности принимает Совет Федерации.

Решение Государственной Думы о выдвижении обвинения и решение Совета Федерации об отрешении Президента от должности должны быть приняты двумя третями голосов от общего числа в каждой из палат по инициативе не менее одной трети депутатов Государственной Думы и при наличии заключения специальной комиссии, образованной Государственной Думой. Решение Совета Федерации об отрешении Президента Российской Федерации от должности должно быть принято не позднее чем в трехмесячный срок после выдвижения Государственной Думой обвинения против Президента. Если в этот срок решение Совета Федерации не будет принято, обвинение против Президента считается отклоненным.

Акти президента РФ: Укази(акти нормативного характеру, рішення, що містять в собі загальні правила поведінки) та розпорядження(акти організаційно-оперативного характеру).

64. Конституційно-правовий статус монарха Великобританії(функції,повноваження,допоміжні органи).

Будучи конституційною монархією, Великобританія формально управляється монархом, який юридично наділений широкими повноваженнями Монарх виступає як гарант стабільності у держ і сусп. Відповідно до конституц угоди Монарх лише репрезентує державу,але не править. Має королівські прерогативи,що поділ на особисті та політичні. Особисті: 1.пр. на атрибут монаршої влади(корона,мантія,трон,скіпетр і держава,титул);2.пр. на утримання за рахунок держ.бюджету; 3. пр. мати королівський двір і власність; 4. Пр. на королів.імунітет-особа недоторканна,не підлягає крим,адмін.,цив,політ відповідальності. Політичні має лише номінально «сплячі повноваження». Монарх їх використовує за порадою з Уряду та Премєр-мін. Їх поділ у галузі внутр. та зовнішн політики. Внутр: а) у сфері управління-пр. формувати уряд, керувати збройними силами,управляти власністю корони;б)у судовій- базується на принципі «Монарх –джерело справедливості»,тому правосуддя здійснюється від імені монарха;в) у законодавчій сфері-право абсолютного вето(з 1707р.не користується ним),пр. скликати та розпускати Палату громад,право відкривати чергову сесію Парлам. У зовнішній політиці: -Монарх є главою Британської Співдружності, -оголошує війну та укладає мир, -уклад міжнародні угоди, -визнає зарубіжні держави.. Таємна рада(дорадчий орган) при монархові, згідно з Конституцією, допомагає йому управляти країною. До нього входять міністри Кабінету,судді Апеляційного суду,архієпископи англіканської церкви,спікер Палати громад та ін.вищі посадові особи. Таємна рада може утворювати різні комітети,напр, Судовий комітет,що є апеляційною інстанцією для для церковних судів,трибуналів різних профспілок. Усі законодавчі, виконавчі і судові органи формально одержують свою владу від монарха. Фактично країною управляє уряд, а точніше прем'єр-міністр, у підпорядкуванні якого перебуває і парламент. Таємна рада існує дотепер, але монарх не є "господарем" навіть цього органу; його склад формується без урахування монаршої волі. Фактично повноваження монарха здійснюються урядом, а випадки, коли монархи втручалися в прийняття рішень, нечисленні. Діє кастильська система престолонаслідування, тобто королівський трон передається за спадщиною старшому сину останнього Монарха,за неявності - старшій доньці.