Ботанічна пам’ятка природи загальнодержавного значення « Чортова гора »

Створена в 1975 році. Розташована у Рогатинському районі, між

селами Бабинці і Пуків, площа 13 га. Своєрідна назва цієї пам’ятки природи пов’язана з давньою легендою. Ніби-то колись чорт перносив гору до Рогатина, щоб завалити нею місто. Проте заспівали півні і чорт змушений був кинути гору, та так і залишив її за кілька кілометрів від Рогатина. І справді, Чортова гора зовсім відокремлено височіє над навколишніми полями. За своїм рельєфом – це трапецієвидний горб, висотою до 450 м н. р. м. і досить крутими схилами – 20-30 градусів. Рослинний покрив Чортової гори надзвичайно багатий та різноманітний, охоплює як реліктову степову рослинність, так і лучні та лісові види рослин.

Ботанічна пам’ятка природи загальнодержавного значення « Урочище Масьок »

Створена в 1975 році на площі 10 га. Розташована неподалік від с. Острівець Городенківського району, та приурочена до великої улоговини зі стрімкими кам’янистими схилами з виходами гіпсів й заболоченим дном. На сухих, нешироких гіпсових горбах та кам’янистих відслоєннях збереглись степова та наскельна рослинність, характерна для унікальних придністровських степів. На більш вирівняних та знижених місцях розвинувся лучний та болотний рослинний покрив. Все рослинне розмаїття цього своєрідного природного комплексу сягає до 300 видів рослин, з яких багато реліктових, рідкісних та зникаючих.

До території пам’ятки природи « Масьок » прилягає заповідне урочище, що так і зветься, - «Біля Маська». Ця степова ділянка з виступами вапняку, карстовими лійками, або «явертебами» , що охороняється з 1993

року, дуже цінна у флористичному відношенні. Рослинність представлена реліктовими степовими угрупуваннями з участю таких рідкісних видів рослин, як ясинець білий, ковила волосиста, очиток шестирядний, лещиця дністровська та інші.

На землі залишилось небагато місць, які зберегли свій первісний вигляд. Записи на сторінках Червоної книги засвідчують сумні факти скорочення чисельності рослин і тварин. Зникнення того чи іншого виду фори або фауни, типового ландшафту чи унікальних витворів природи - втрата не лише для науки, а й для всього людства. Адже властивості притаманні кожному виду рослин і тварин. передавалися з покоління в покоління. Саме вони дали їм можливість пристосуватися до умов навколишнього середовища і зайняти своє місце у тісно сплетеному ланцюгу життя. Зникає один якийсь вид - втрачається шанс використати якщо не тепер, то в майбутньому його неповторні властивості, випадає ланка з ланцюга живої природи.

Вчені визначили сукупність всіх видів рослинного і тваринного світу терміном « генофонд » - це золота скарбниця життя. Слово «заповідник», «заповіт», «завіт» споріднені не лише морфологічно. Вони пройняті турботою про майбутнє. Головне завдання заповідних об’єктів – зберегти і передати прийдешнім поколінням багатство природи.

Це завдання особливо актуальне для Івано-Франківської області, територія, якої зазнала значного антропогенного впливу, а невідповідність використання природно-ресурсного потенціалу екологічним вимогам загострили екологічну ситуацію. Ми є свідками значних змін, які відбувалися в природі внаслідок діяльності людини. Екстенсивне природокористування, нехтування екологічними принципами у сфері промислового, аграрного і лісогосподарського виробництва, осушення боліт, вирубування лісів,

розорювання заплав і схилових земель сприяли збільшенню антропогенного і техногенного навантаження, що призвело до руйнування природних комплексів ( ландшафтів ), деградації багатьох їх складових, зменшення чисельності видів рослин і тварин. У зв’язку з цим, проблема збереження природного середовища, невиснажливого використання природних ресурсів, охорони генетичного, видового, біологічного і ландшафтного різноманіття як основи забезпечення збалансованого ( сталого) розвитку набула винятково важливого значення. Без її вирішення неможливий подальший розвиток суспільства, забезпечення здоров’я людей, збереження історичної і культурної спадщини.

Список використаної літератури:

1. Природно-заповідні території та об’єкти Івано-Франківщини: Приходько М.М., Парпан В.І., - Івано-Франківськ, 2000р.

2. www.ukrreferat.com

3. www.wikipedia.org

20