
- •131. Мета міжн.Ек. Співробітництва.
- •130. Орг.-правовий механізм міжн. Валютної с-ми.
- •129. Генеральна угода з торгівлі послугами (гатс)
- •128. Правове регулювання обкладання митом товарів та інших предметів.
- •127. Органи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
- •125. Інкотермс – правила тлумачення торг.Термінів.
- •124. Загальна х-ка діяльності Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України.
- •123. Правовий статус та діяльність Лондонського міжн. Третейського суду
- •122. Правовий статус та діяльність Арбітражного інституту торгової палати м.Стокгольму (Швеція)
- •121. Загальна характеристика законодавства України щодо інвестиційної діяльності.
- •120. (82,118) Правовий механізм арбітражного вирішення міжнародних економічних спорів.
- •119. Правовий статус Міжнародного комерційного арбітражного суду.
- •118. Арбітражний розгляд міжнародних спорів. (120,82)
- •117. Загальна х-ка законодавства, що регулює вирішення спорів у сфері зед.
- •116. Принципи зед
- •114. Укладення зовнішньоекономічних контрактів за законодавством України.
- •113. Загальна х-ка зу «Про зед».
- •111. Продовольча і с/г організація оон (фао).
- •110. Міжнародно-правовий механізм регулювання співробітництва у галузі с/г.
- •109. Організація оон з промислового розвитку (юнідо).
- •108. Міжнародно-правовий механізм регулювання співробітництва в галузі промисловості.
- •107. Правове регулювання міжнародних залізничних перевезень.
- •105. Правове регулювання міжнародних повітряних перевезень.
- •104. Правове регулювання міжнародних річкових перевезень.
- •103. Правове регулювання міжнародних морських перевезень.
- •102. Поняття та джерела міжнародного транспортного права.
- •101. Загальна х-ка Сеульської конвенції 1985 р.
- •98. Види міжнародних кредитних організацій та фондів.
- •96. Державна митна служба України, законодавство про неї.
- •95. Роль Всесвітньої митної організації.
- •94. Митний союз – одна з організаційно-правових форм міжн. Митного співроб.
- •93. Зони вільної торгівля як одна із організаційно-правових форм міжнародного митного співробітництва.
- •92. Поняття спеціальних економічних зон.
- •91.Джерела міжнародного митного права.
- •90. Митне право як складова міжнародного економічного права.
- •89. Порядок укладання договору купівлі-продажу товарів.
- •88. Види міжнародних торговельних договорів.
- •87. Поняття та значення міжнародних торговельних договорів.
- •86. Принципи міжнародної торгівлі.
- •85. Поняття права сот.
- •84. Система та джерела міжнародного торговельного права.
- •83. Міжнародне торговельне право – складова частина міжнародного економічного права.
- •82. Міжнародний арбітраж.. (118,120).
- •81. Ратифікація міжнародних економічних договорів Україною.
- •80. Засоби забезпечення вирішення спорів, що виникають за міжнародними економічними договорами.
- •79. Правові основи забезпечення виконання зобов’язань міжнародних економічних договорів.
- •78. Виконання міжнародних економічних договорів Україною.
- •77. Порядок укладання міжнародних економічних договорів за законодавством України.
- •76. Загальна х-ка Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1969 р.
- •75.Міжнародно-правове регулювання порядку укладення міжнародних економічних договорів між державами.
- •74. Види міжнародних економічних договорів.
- •73. Поняття і значення міжнародного економічного договору.
- •72. Значения проекту Кодексу поведінки тнк в сучасних умовах.
- •71. Міжнародно-правове регулювання діяльності тнк.
- •70. Тнк та їх роль в с-мі мев.
- •69. Мвф у с-мі міжнародних кредитних організацій.
- •68. Вступ України до сот: «за» і «проти».
- •66. Генеральна угода з тарифів і торгівлі. Загальна х-ка.
- •65. Регіональне об’єднання гуам.
- •64. Євразійське економічне співробітництво. Загальна х-ка.
- •63. Економічне співробітництво в рамках снд.
- •62. Загальна х-ка регіональних економічних організацій на пострадянському просторі. (63,64,65)
- •61. Мбрр – міжнародна міжурядова кредитно-фінансова організація.
- •60. Єс та його роль у с-мі міжнародних економічних відносин.
- •59. Конференція оон з торгівлі і розвитку (юнктад) – постійний допоміжний орган оон.
- •58. Економічна і соціальна рада оон та її роль в мев.
- •57. Генеральна Асамблея оон та її роль в мев.
- •56. Структура та повноваження міжнародної організації з торгівлі какао.
- •55. Структура та повноваження міжнародної організації з торгівлі кавою.
- •54. Структура та повноваження Міжнародної організації з торгівлі пшеницею.
- •53. Структура та повноваження Організації країн-експортерів нафти (опек).
- •52. Організація економічного співробітництва і розвитку (оеср) – багатостороння міжн. Міжурядова орг.
- •51. Структура та повноваження Міжнародного фонду с/г розвитку.
- •50. Міжнародний суд оон – один з осн. Органів оон.
- •48. Співробітництво України та Ради Європи.
- •47. Членство України в оон.
- •46. Міжн. Економічні організації в с-мі оон.
- •45. Види відносин держав з міжн.Орг. (інститут членства, асоційованого членства, спостерігача).
- •44. Міжнародні ек. Орг.. З точки зору окремих видів товарів. (54,55,56)
- •43. Міжнародні економічні організації та їх класифікація.
- •42. Мео залежно від напряму міжн. Ек. Співробітництва.
- •41. Правоздатність мео.
- •40. Класифікація мев.
- •38. Імунітет держави та його значення у мев.
- •37.Регіональні міжурядові міжнародні організації (загальна х-ка). (62)
- •36. Загальна х-ка універсальних міжурядових організацій.
- •35. Концепція імунітету держави та її нормативно-правове закріплення.
- •34. Членство України в міжнародних організаціях с-ми оон.
- •33. Участь України у міжнародних організаціях як суверенного суб’єкта міжнародних відносин.
- •32. Україна як суб’єкт міжнародного економічного співробітництва.
- •31. Організаційні форми міжнародного співробітництва за участю держав.
- •30. Держава як головний суб’єкт мев.
- •29. Принцип національного режиму, сутність, значення.
- •28. Принцип найбільшого сприяння та його реалізація через закріплення у відповідних договорах та інших м.-п.А.
- •27. Принцип невід'ємного суверенітету держав над їх природними та іншими ресурсами
- •26. Принцип свободи вибору форми організації зовнішньоекономічних зв’язків та роль держави в його реалізації
- •25. Принцип юридичної рівності і недопустимості економічної дискримінації держав як загальновизнана правова норма
- •24. Характеристика спеціальних принципів міжнародного економічного права
- •23. Принцип розгляду міжнародних спорів мирними засобами.
- •22. Принцип взаємної вигоди та особливості його застосування в економічних відносинах між державами
- •21. Принцип сумлінного виконання міжнародних зобов’язань та його значення у міжнародних відносинах
- •20. Принцип невтручання та його значення для розвитку міжнародних відносин
- •19. Принцип співробітництва держав – основа розвитку міжнародних відносин
- •18. Характеристика загальних принципів міжнародного економічного права
- •17. Поняття та система принципів міжнародного економічного права
- •16. Міжнародні економічні договори – основне джерело міжнародного економічного права
- •15. Міжнародні кодекси поведінки в системі джерел міжнародного економічного права
- •14. Рішення міжнародних економічних організацій як джерела міжнародного економічного права
- •13. Міжнародно-правові звичаї, судові прецеденти як джерела міжнародного економічного права
- •12. Організаційно-правові питання щодо вступу України до Європейського союзу
- •11. Адаптація законодавства України з правом Європейського Союзу
- •10. Загальні проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним правом
- •9. Співвідношення між міжнародним публічним правом, міжнародним приватним правом, міжнародним економічним правом
- •8. Причини, що зумовлюють необхідність міжнародних економічних відносин
- •7. Правове регулювання міжнародних економічних відносин
- •6. Сутність міжнародних економічних відносин
- •5. Система міжнародного економічного права
- •4. Характеристика концепцій міжнародного економічного права
- •3. Міжнародне економічне право в системі міжнародного права
- •2. Міжнародне економічне право, як галузь права
- •1. Поняття міжнародного економічного права
119. Правовий статус Міжнародного комерційного арбітражного суду.
Міжнародний комерційний арбітраж є однією з кількох форм вирішення конфліктів, що можуть утворюватись внаслідок укладання міжнародних комерційних угод. Використання арбітражу зросло за останні десятиріччя разом зі значним збільшенням об'ємів міжнародної торгівлі, і, як наслідок, кількості спорів, що виникають між комерційними партнерами.
Термін «міжнародний комерційний арбітраж» використовується у кількох значеннях. Перш за все цим терміном позначають механізм розв'язання спорів, які виникають в результаті зовнішньоекономічних угод. По-друге, терміном «міжнародний комерційний арбітраж» позначають орган, створений для розгляду таких спорів, він може бути як постійно діючим арбітражним інститутом, так і створеним спеціально для розгляду конкретного спору, або так званий арбітраж ad hoc. Третє значення терміну «міжнародний комерційний арбітраж» - склад арбітражу: декілька арбітрів (зазвичай три) або один арбітр.
Отже, міжнародний комерційний арбітраж - це правовий механізм розв'язання спорів, слухання яких проходять за зачиненими дверима та у відповідності з арбітражною угодою, укладеною між двома або більше сторонами, за якою сторони погодились, що рішення, винесене складом арбітражу згідно праву або, якщо сторони передбачили інше, на інших підставах, після справедливих слухань буде обов'язковим для сторін. Таке рішення буде остаточним. Історія розвитку міжнародного комерційного арбітражу нараховує декілька століть. Ідеї врегулювання комерційних спорів стільки ж років, скільки і самій комерції.
Арбітражний порядок врегулювання міжнародних комерційних спорів має ще декілька істотних переваг по відношенню до судового. Розгляд спору в міжнародному комерційному арбітражі носить виключно демократичний характер. Свобода вибору складу арбітражного суду є однією із найбільших переваг арбітражу у порівнянні з судовим порядком розгляду спорів. Сторони мають можливість прийняти до уваги особистість арбітра, його професійну кваліфікацію, знання та досвід роботи. Звичайні суди не надають такої можливості. Сторони в разі звернення до міжнародного комерційного арбітражу можуть обрати місце проведення арбітражу та мову арбітражного розгляду, вони можуть встановити частково або повністю саму арбітражну процедуру, а також виключити спір з-під дії права та вирішити його по справедливості. Підсумовуючи, слід наголосити, що перспективи розвитку міжнародного комерційного арбітражу в світі є досить значними. Як показує історичний досвід, арбітражі набувають свого стрімкого розвитку в країнах, де економічна ситуація є стабільною, торговельні зв'язки та звичаї є сталими, бізнес здійснюється в цивілізованих формах, а суб'єкти підприємницької діяльності мають високий рівень правосвідомості та правової культури. Всі ці ознаки поступово стають реальність і для України, що й зумовлює поступовий вступ України до правових систем, які використовують міжнародний комерційний арбітраж як один із дієвих інструментів розв'язання правових конфліктів у комерційній сфері.