10. Загальні проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним правом

Міжнародне економічне право покликане регулювати суспільні відносини між різними суб'єктами. Головним суб'єктом міжнародного економічного права є держава. Не тільки для українського, але й для будь-якого законодавства іншої країни, гармонізація з міжнародним правом передбачає їх узгодження за змістом. Нині держави світу або їхні групи функціонують в умовах інтернаціоналізації господарського життя, міжнародного поділу праці, різних можливостей у забезпеченні виробництва сировинними, енергетичними, трудовими та іншими необхідними ресурсами, монополії ряду держав на випуск окремих видів продукції та дії інших факторів, які обумовлюють необхідність міжнародного економічного співробітництва. Вихід сьогодні будь-якої держави на шлях науково-технічного прогресу, інтенсифікації національної економіки практично неможливий без активної діяльності у сфері міжнародних економічних відносин, створення найсприятливіших умов для інтегрованості національної економіки у світову, наближення її до ринкових структур розвинутих країн. Зрозуміло, що від ступеня відповідності національного законодавства будь-якої держави правовим міжнародним стандартам багато в чому залежить ефективність її міжнародного співробітництва з іншими державами та міжнародними організаціями. Міжнародне право поділяється на публічне та приватне право, властиві їм галузі, правові інститути та норми. Безумовно, це викликає певні труднощі, якщо брати до уваги, що подібного чіткого поділу як законодавчої, так і правової системи у нашій та ряді інших європейських держав не існує. Іншою проблемою є відсутність у деяких випадках процесуального механізму реалізації міжнародних принципів і норм в українському законодавстві. Крім того, варто звернути увагу на те, що під час подання до Верховної Ради України на ратифікацію міжнародних договорів не подаються одночасно, як того вимагає вказаний Закон, проекти законів про ратифікацію та зміни до законодавчих актів, які повинні забезпечувати гармонізацію національного законодавства нашої держави з міжнародним правом. Безумовно, з’ясування і практичне вирішення проблем гармонізації законодавства України з міжнародним правом є одним із важливих завдань не лише Верховної Ради України, а й інших державних органів, їх посадових осіб, наукових установ, учених. Слід зрозуміти, що побудувати досконалу національну законодавчу систему без урахування міжнародного права сьогодні практично не може жодна держава, тому що немає такої, яка б не здійснювала тією чи іншою мірою міжнародне співробітництво.

9. Співвідношення між міжнародним публічним правом, міжнародним приватним правом, міжнародним економічним правом

Міжнародне публічне право — це сукупність юридичних принципів та норм, що відображають узгоджені позиції суб'єктів і призначені для регулювання відносин між державами та іншими учасниками міжнародно-правових відносин. До його специфічних ознак слід віднести те, що воно є загальним, оскільки регулює відносини між будь-якими країнами, незалежно від їх соціально-економічного устрою, економічного та оборонного потенціалу тощо; носить координаційний характер; основними суб'єктами міжнародного права є держави, хоча останнім часом все більше зростає роль міжнародних міжурядових організацій; норми міжнародного права утворюються безпосередньо його суб'єктами, які забезпечують функціонування специфічного механізму їх реалізації. Міжнародне приватне право — це система правових норм, які покликані регулювати цивільно-правові, сімейні та трудові відносини міжнародного характеру, в яких суб’єктами переважно є іноземні юридичні особи, іноземні громадяни та особи без громадянства. У розрізі національного законодавства між цими двома галузями права чіткого поділу не існує, адже практично неможливо автоматично поділити правову систему будь-якої країни на публічне та приватне право. За найстарішою та найпоширенішою правовою системою (континентальною – для неї характерні нормативна упорядкованість, структурованість джерел, усталені демократичні правові принципи, а також наявність чіткої юридичної техніки) публічне і приватне право органічно пов’язані та постійно взаємодіють. Міжнародне економічне право являє собою сукупність принципів і норм, які регулюють різноманітні економічні відносини, що носять міжнародний характер. Цей об'єкт дуже складний за структурою тому, що він охоплює торговельні, транспортні, виробничі, валютні, кредитні, науково-технічні та інші господарські відносини. Міжнародне економічне право є підгалуззю міжнародного публічного права.