
- •131. Мета міжн.Ек. Співробітництва.
- •130. Орг.-правовий механізм міжн. Валютної с-ми.
- •129. Генеральна угода з торгівлі послугами (гатс)
- •128. Правове регулювання обкладання митом товарів та інших предметів.
- •127. Органи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
- •125. Інкотермс – правила тлумачення торг.Термінів.
- •124. Загальна х-ка діяльності Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України.
- •123. Правовий статус та діяльність Лондонського міжн. Третейського суду
- •122. Правовий статус та діяльність Арбітражного інституту торгової палати м.Стокгольму (Швеція)
- •121. Загальна характеристика законодавства України щодо інвестиційної діяльності.
- •120. (82,118) Правовий механізм арбітражного вирішення міжнародних економічних спорів.
- •119. Правовий статус Міжнародного комерційного арбітражного суду.
- •118. Арбітражний розгляд міжнародних спорів. (120,82)
- •117. Загальна х-ка законодавства, що регулює вирішення спорів у сфері зед.
- •116. Принципи зед
- •114. Укладення зовнішньоекономічних контрактів за законодавством України.
- •113. Загальна х-ка зу «Про зед».
- •111. Продовольча і с/г організація оон (фао).
- •110. Міжнародно-правовий механізм регулювання співробітництва у галузі с/г.
- •109. Організація оон з промислового розвитку (юнідо).
- •108. Міжнародно-правовий механізм регулювання співробітництва в галузі промисловості.
- •107. Правове регулювання міжнародних залізничних перевезень.
- •105. Правове регулювання міжнародних повітряних перевезень.
- •104. Правове регулювання міжнародних річкових перевезень.
- •103. Правове регулювання міжнародних морських перевезень.
- •102. Поняття та джерела міжнародного транспортного права.
- •101. Загальна х-ка Сеульської конвенції 1985 р.
- •98. Види міжнародних кредитних організацій та фондів.
- •96. Державна митна служба України, законодавство про неї.
- •95. Роль Всесвітньої митної організації.
- •94. Митний союз – одна з організаційно-правових форм міжн. Митного співроб.
- •93. Зони вільної торгівля як одна із організаційно-правових форм міжнародного митного співробітництва.
- •92. Поняття спеціальних економічних зон.
- •91.Джерела міжнародного митного права.
- •90. Митне право як складова міжнародного економічного права.
- •89. Порядок укладання договору купівлі-продажу товарів.
- •88. Види міжнародних торговельних договорів.
- •87. Поняття та значення міжнародних торговельних договорів.
- •86. Принципи міжнародної торгівлі.
- •85. Поняття права сот.
- •84. Система та джерела міжнародного торговельного права.
- •83. Міжнародне торговельне право – складова частина міжнародного економічного права.
- •82. Міжнародний арбітраж.. (118,120).
- •81. Ратифікація міжнародних економічних договорів Україною.
- •80. Засоби забезпечення вирішення спорів, що виникають за міжнародними економічними договорами.
- •79. Правові основи забезпечення виконання зобов’язань міжнародних економічних договорів.
- •78. Виконання міжнародних економічних договорів Україною.
- •77. Порядок укладання міжнародних економічних договорів за законодавством України.
- •76. Загальна х-ка Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1969 р.
- •75.Міжнародно-правове регулювання порядку укладення міжнародних економічних договорів між державами.
- •74. Види міжнародних економічних договорів.
- •73. Поняття і значення міжнародного економічного договору.
- •72. Значения проекту Кодексу поведінки тнк в сучасних умовах.
- •71. Міжнародно-правове регулювання діяльності тнк.
- •70. Тнк та їх роль в с-мі мев.
- •69. Мвф у с-мі міжнародних кредитних організацій.
- •68. Вступ України до сот: «за» і «проти».
- •66. Генеральна угода з тарифів і торгівлі. Загальна х-ка.
- •65. Регіональне об’єднання гуам.
- •64. Євразійське економічне співробітництво. Загальна х-ка.
- •63. Економічне співробітництво в рамках снд.
- •62. Загальна х-ка регіональних економічних організацій на пострадянському просторі. (63,64,65)
- •61. Мбрр – міжнародна міжурядова кредитно-фінансова організація.
- •60. Єс та його роль у с-мі міжнародних економічних відносин.
- •59. Конференція оон з торгівлі і розвитку (юнктад) – постійний допоміжний орган оон.
- •58. Економічна і соціальна рада оон та її роль в мев.
- •57. Генеральна Асамблея оон та її роль в мев.
- •56. Структура та повноваження міжнародної організації з торгівлі какао.
- •55. Структура та повноваження міжнародної організації з торгівлі кавою.
- •54. Структура та повноваження Міжнародної організації з торгівлі пшеницею.
- •53. Структура та повноваження Організації країн-експортерів нафти (опек).
- •52. Організація економічного співробітництва і розвитку (оеср) – багатостороння міжн. Міжурядова орг.
- •51. Структура та повноваження Міжнародного фонду с/г розвитку.
- •50. Міжнародний суд оон – один з осн. Органів оон.
- •48. Співробітництво України та Ради Європи.
- •47. Членство України в оон.
- •46. Міжн. Економічні організації в с-мі оон.
- •45. Види відносин держав з міжн.Орг. (інститут членства, асоційованого членства, спостерігача).
- •44. Міжнародні ек. Орг.. З точки зору окремих видів товарів. (54,55,56)
- •43. Міжнародні економічні організації та їх класифікація.
- •42. Мео залежно від напряму міжн. Ек. Співробітництва.
- •41. Правоздатність мео.
- •40. Класифікація мев.
- •38. Імунітет держави та його значення у мев.
- •37.Регіональні міжурядові міжнародні організації (загальна х-ка). (62)
- •36. Загальна х-ка універсальних міжурядових організацій.
- •35. Концепція імунітету держави та її нормативно-правове закріплення.
- •34. Членство України в міжнародних організаціях с-ми оон.
- •33. Участь України у міжнародних організаціях як суверенного суб’єкта міжнародних відносин.
- •32. Україна як суб’єкт міжнародного економічного співробітництва.
- •31. Організаційні форми міжнародного співробітництва за участю держав.
- •30. Держава як головний суб’єкт мев.
- •29. Принцип національного режиму, сутність, значення.
- •28. Принцип найбільшого сприяння та його реалізація через закріплення у відповідних договорах та інших м.-п.А.
- •27. Принцип невід'ємного суверенітету держав над їх природними та іншими ресурсами
- •26. Принцип свободи вибору форми організації зовнішньоекономічних зв’язків та роль держави в його реалізації
- •25. Принцип юридичної рівності і недопустимості економічної дискримінації держав як загальновизнана правова норма
- •24. Характеристика спеціальних принципів міжнародного економічного права
- •23. Принцип розгляду міжнародних спорів мирними засобами.
- •22. Принцип взаємної вигоди та особливості його застосування в економічних відносинах між державами
- •21. Принцип сумлінного виконання міжнародних зобов’язань та його значення у міжнародних відносинах
- •20. Принцип невтручання та його значення для розвитку міжнародних відносин
- •19. Принцип співробітництва держав – основа розвитку міжнародних відносин
- •18. Характеристика загальних принципів міжнародного економічного права
- •17. Поняття та система принципів міжнародного економічного права
- •16. Міжнародні економічні договори – основне джерело міжнародного економічного права
- •15. Міжнародні кодекси поведінки в системі джерел міжнародного економічного права
- •14. Рішення міжнародних економічних організацій як джерела міжнародного економічного права
- •13. Міжнародно-правові звичаї, судові прецеденти як джерела міжнародного економічного права
- •12. Організаційно-правові питання щодо вступу України до Європейського союзу
- •11. Адаптація законодавства України з правом Європейського Союзу
- •10. Загальні проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним правом
- •9. Співвідношення між міжнародним публічним правом, міжнародним приватним правом, міжнародним економічним правом
- •8. Причини, що зумовлюють необхідність міжнародних економічних відносин
- •7. Правове регулювання міжнародних економічних відносин
- •6. Сутність міжнародних економічних відносин
- •5. Система міжнародного економічного права
- •4. Характеристика концепцій міжнародного економічного права
- •3. Міжнародне економічне право в системі міжнародного права
- •2. Міжнародне економічне право, як галузь права
- •1. Поняття міжнародного економічного права
23. Принцип розгляду міжнародних спорів мирними засобами.
Під принципом прийнято розуміти керівні ідеї, основоположні засади або правила здійснення якоїсь діяльності. Міжнародна економічна діяльність базується на принципах, які виражаються у нормах міжнародного права, а потім розвиваються і набувають відповідного специфічного змісту у такій його галузі, як міжнародне економічне право. Ці принципи, знаходячи своє закріплення у міжнародно-правових актах, і визначають закономірності правового регулювання міжнародних відносин і міжнародних економічних відносин, відбивають з урахуванням практики тенденції і потреби їх оптимального і прогресивного розвитку. До основних (загальних) принципів міжнародного економічного права слід віднести принципи міжнародного права. Міжнародне економічне право є галуззю міжнародного права, тому і принципи міжнародного права є загальними принципами для міжнародного економічного права:
1) Принцип мирного співіснування.
2) Принцип суверенної рівності держав. 3) Принцип співробітництва держав. 4) Принцип невтручання. 5) Принцип сумлінного виконання міжнародних зобов'язань. 6) Принцип взаємної вигоди. 7) Принцип розгляду міжнародних спорів мирними засобами. Принцип розгляду міжнародних спорів мирними засобами зобов’язує державу вирішувати всі свої міжнародні спори з іншими державами у такий спосіб, щоб не піддавати загрозі міжнародний мир, безпеку і справедливість. Держави повинні прагнути до швидшого і справедливого розв’язання своїх міжнародних спорів, з допомогою переговорів, обстежень, посередництва, примирення, арбітражу, судового розгляду, звернення до регіональних органів або іншими мирними засобами на свій вибір. Держави повинні узгодити такі мирні засоби, які відповідали б обставинам і характеру спору. Вони повинні утримуватися від будь-яких дій, які можуть погіршити становище настільки, що буде створена загроза підтриманню міжнародного миру і безпеки. Мирні спори розв’язуються на основі суверенної рівності держав і відповідно до принципів свободи вибору засобів мирного розв’язання спорів.
22. Принцип взаємної вигоди та особливості його застосування в економічних відносинах між державами
Під принципом прийнято розуміти керівні ідеї, основоположні засади або правила здійснення якоїсь діяльності. Міжнародна економічна діяльність базується на принципах, які виражаються у нормах міжнародного права, а потім розвиваються і набувають відповідного специфічного змісту у такій його галузі, як міжнародне економічне право. Ці принципи, знаходячи своє закріплення у міжнародно-правових актах, і визначають закономірності правового регулювання міжнародних відносин і міжнародних економічних відносин, відбивають з урахуванням практики тенденції і потреби їх оптимального і прогресивного розвитку.
До основних (загальних) принципів міжнародного економічного права слід віднести принципи міжнародного права. Міжнародне економічне право є галуззю міжнародного права, тому і принципи міжнародного права є загальними принципами для міжнародного економічного права:
1) Принцип мирного співіснування.
2) Принцип суверенної рівності держав. 3) Принцип співробітництва держав. 4) Принцип невтручання. 5) Принцип сумлінного виконання міжнародних зобов'язань.6) Принцип взаємної вигоди. 7) Принцип розгляду міжнародних спорів мирними засобами. Принцип взаємної допомоги – один із загальновизнаних принципів міжнародного права, яким найчастіше керуються у міжнародних економічних відносинах. Цей принцип тісно пов’язаний з таким принципом, як суверенна рівність держав. Адже лише в межах рівності можна врахувати взаємні інтереси, досягти обопільної вигоди. Тому в Хартії 1974 р. ці принципи розглядаються як такі, що взаємно доповнюють один одного. Недодержання цього принципу у міжнародних економічних відносинах спричиняє дискримінацію, нерівноправність і нееквівалентність обміну, врешті-решт призводить до політичної й економічної залежності, особливо ще недостатньо розвинутих країн.
Водночас не слід вважати якимось відступом від принципу взаємної вигоди встановлення, як виняток, для країн, що розвиваються, певних пільг, режиму найбільшого сприяння. Йдеться про так звані преференції, які застосовуються лише щодо тих країн, яким їх надано, і не поширюються на інші країни, навіть якщо вони користуються режимом найбільшого сприяння.
Принцип взаємної вигоди закріплений у багатьох міжнародно-правових актах: Принципах міжнародних торговельних відносин і торговельної політики, які сприяють розвитку, прийнятих на І Конференції з торгівлі і розвитку в 1964 р., Декларації про встановлення нового міжнародного економічного порядку, прийнятій на VI спеціальній сесії Генеральної Асамблеї ООН у 1974 р., Хартії економічних прав та обов’язків держав, Заключному акті загальноєвропейської наради.