123. Правовий статус та діяльність Лондонського міжн. Третейського суду

Міжнародний третейський суд як один із засобів розв'язання спорів передбачений Декларацією про принципи міжнародного права, прийнятою в 1970 р., та Манільською декларацією про мирне розв'язання міжнародних спорів. Міжнародний арбітраж передбачають Пакт Ліги арабських держав, Статут Організації американських держав та ін. У більшості зарубіжних країн діяльність третейських судів врегульовано на нормативному рівні. Законодавчо закріплено сферу компетенції судів, межі розгляду спорів, особливості виконання рішень третейських судів. У багатьох державах закріплено обов'язковість звернення до арбітражу. І лише після вичерпання всіх способів по-засудового врегулювання сторони можуть звернутися до суду.

Англія є країною-лідером у вирішенні як національних, так і міжнародних спорів. Лондонський міжнародний арбітражний суд (ЛМАС) — визнана організація, що стоїть в одному ряду з Міжнародною торговою палатою в Парижі та Американською арбітражною асоціацією в СІНА. ЛМАС — найстаріший орган третейського суду, створений 1892 року. Це служба міжнародного вирішення спорів за всіма аспектами як відповідно до його власних Правил, так і відповідно до Правил UNCITRAL, що застосовуються в будь-якій системі законодавства в будь-якій країні світу.

Це тристороння організація, заснована Лондонською торговою палатою, Корпорацією міста Лондона, Інститутом арбітрів. Управляється Інститутом арбітрів. Місцезнаходження — Міжнародний арбітражний центр у Лондоні. ЛМТС відкритий у 1892 році як Лондонська Арбітражна палата з ініціативи Муніципального союзу лондонського Сіті. Перейменований в Лондонський Третейський суд в 1903 році, а згодом знову у 1981 р. - у Лондонський Міжнародний Третейський суд LCIA. 1896 року LCIA був зареєстрований в якості компанії з обмеженою відповідальністю. Третейський суд LCIA у такому вигляді, який він має зараз, був створений в 1985 році, як головний орган LCIA. Арбітражний регламент LCIA з роками постійно переглядався і доповнювався у відповідності з вимогами міжнародного комерційного співтовариства, міжнародних адвокатів і арбітрів, і врешті-решт набув форми Регламенту 1985 р. 1 липня 2010 року Лондонський Міжнародний Третейський суд оголосив про призначення нових членів суду, включаючи і нового президента LCIA. Очолив суд професор Бостонського університету Вільям Парк. Основні принципи діяльності LCIA : Максимальна гнучкість домовленостей з процедурних питань для сторін і трибуналів. Швидкість і ефективність призначення арбітрів. Засоби зниження затримок та протидії зволікань. Відмова від права на оскарження. Витрати обчислюються без урахування суми суперечки. Надання трибуналу права самостійного вирішення питання про свою юрисдикцію.

122. Правовий статус та діяльність Арбітражного інституту торгової палати м.Стокгольму (Швеція)

Під міжнародним комерційним арбітражем розуміють позасудовий метод розгляду спорів, заснований на угоді сторін про передачу справи складу арбітражу. На відміну від судової процедури, в арбітражному розгляді сторони вільні у визначенні багатьох параметрів процесу. Зокрема, вони можуть узгодити між собою кількість арбітрів, місце й мову розгляду справи. Крім того, сторони можуть домовитися про право, застосовуване до суті спору.

Одним із найстаріших і досить успішних арбітражів сучасності вважається Арбітражний інститут Торгової палати м. Стокгольма (ТПС), відомий як «Міжнародний арбітражний суд Стокгольма», що є самостійним підрозділом згаданої палати. Заснований ще 1917 року, наразі це єдиний центр розгляду арбітражних спорів у Швеції й один із найбільших арбітражів, котрі спеціалізуються на розгляді інвестиційних спорів. Багатонаціональні принципи формування складу Стокгольмського арбітражу й вільний вибір арбітрів сторонами (до речі, це стосується й України) забезпечує дотримання вимог незалежності та неупередженості під час розгляду спорів, що знижує майже до нульової позначки рівень корупції у міжнародних арбітражах і забезпечує надзвичайну затребуваність останніх.