57. Генеральна Асамблея оон та її роль в мев.

Генеральна Асамблея ООН — головний дорадчий, директивний та представницький орган Організації Об'єднаних Націй, створений у 1945 р. згідно із статутом ООН. Генеральна асамблея Складається з 192 членів ООН і є форумом для багатостороннього обговорення всього спектру міжнародних питань, викладених у Статуті. Вона також грає велику роль в процесі встановлення та кодифікації норм міжнародного права. Відповідно до ст. 13 Статуту ООН Генеральна Асамблея передбачає організацію досліджень і прийняття рекомендацій, спрямованих на сприяння міжнародному співробітництву, зокрема в економічній сфері. Питання економічного співробітництва посідають важливе місце у діяльності Генеральної Асамблеї ООН. Уже на її 16-й сесії, що відбулась у 1961 р., була прийнята резолюція «Міжнародна торгівля як важливий інструмент економічного розвитку», в якій уперше було порушено питання про скликання в межах ООН міжнародної економічної конференції. А на 17-й сесії (1962 р.) за ініціативою колишнього СРСР були прийняті рекомендації щодо проведення міжнародної торговельної конференції. У 1963 р. 18-та сесія Генеральної Асамблеї ООН розглянула питання нормалізації і розвитку міжнародної торгівлі. Завдяки активній позиції цього органу у 1964 р. у Женеві була скликана І Конференція ООН з торгівлі і розвитку, яка відіграла надзвичайно важливу роль в організації та здійсненні міжнародної торгівлі.

Активна діяльність Генеральної Асамблеї щодо організації еко­номічного співробітництва характерна і для сучасного періоду.

56. Структура та повноваження міжнародної організації з торгівлі какао.

Міжнародна організація з какао була створена у 1972 р. на підставі відповідної міжнародної угоди. Ця угода була переукладена в 1975, 1980, 1987, 1993 рр. Членами цієї угоди є 16 країн-експортерів і 21 країна-імпортер, а також Європейське співтовариство.

Наприкінці червня 2010 року в женевському Палаці націй проходила Конференція ООН з какао, яка виробила нову міжнародну угоду з цього товару, що займає важливе місце в експорті країн, що розвиваються.

Як відомо, першу міжнародну угоду між країнами-виробниками і країнами-споживачами було укладено в 1972 році. Для її практичного здійснення тоді ж була створена Міжнародна організація з какао (Мокка) з секретаріатом в Лондоні. Після закінчення терміну дії угоди вона замінювалася новою, більш повно відповідала інтересам країн-учасниць і положенню на світовому ринку какао. У результаті нині діюча угода 2001 року є по рахунку шостою і закінчується в 2012 році. Явно завчасна підготовка нової угоди викликана тим, що процес її ратифікації займає досить тривалий період. У цьогорічній конференції брали участь всі країни-учасниці чинної угоди. Це 14 країн, що розвиваються - експортерів какао: Кот-д'Івуар, Гана, Нігерія, Камерун, Еквадор, Того, Папуа - Нова Гвінея, Домініканська Республіка, Бразилія, Венесуела, Габон, Тринідад і Тобаго, Малайзія, а також 29 країн-імпортерів - всі 27 членів Європейського союзу, Росія і Швейцарія. На ці країни-учасниці припадає понад 80% світового виробництва і 60% світового споживання какао. Крім того, у конференції взяли участь 14 країн - нечленів Мокка, у тому числі Китай, Індонезія, Таїланд, Мексика, Куба, ПАР, Алжир, Марокко. Найбільший в світі імпортер і споживач какао - Сполучені Штати - в ній участі не брав. Серед міжурядових організацій, що брали участь у конференції на правах спостерігачів, можна відзначити продовольчу та сільськогосподарську організацію ООН (ФАО) і Міжнародний торговий центр СОТ - ЮНКТАД.