73. Поняття і значення міжнародного економічного договору.

Міжнародний договір є основним джерелом міжнародного права. Це, зокрема, зафіксовано у Статуті ООН та Статуті Міжнародного суду 00Н. Договір покликаний чітко і у визначеній формі відбивати угоду між суб'єктами міжнародного права про ство­рення обов'язкових для них правил, тобто міжнародно-правових норм, що регламентують встановлення, зміну чи припинення їх взаєм­них прав і обов'язків. Усі міжнародні договори незалежно від кіль­кості їх учасників є джерелами міжнародного права. Посилюється значення міжнародного договору як головного джерела міжнарод­ного права. Це, зокрема, визнано у Віденській конвенції (1969 р.) про право міжнародних договорів. Міжнародний економічний договір є різновидом міжнародного публічного договору. Міжнародний економічний договір — це добровільна угода між двома або більшою кількістю суб'єктів міжнародного права, відповідно до якої встановлюються, змінюються чи припиняються їх взаємні права та зобов'язання. Міжнародні економічні договори мають надзвичайно важливе значення як для економіки країн, що беруть у них участь, так і для світового господарства в цілому. В умовах зростаючої взаємозалежності різних країн, цілих регіонів виникає гостра потреба економічного співробітництва. У свою чергу, економічне співробітництво позитивно сприяє вирішенню питання про сумісність національних економік різних країн. Адже саме тут виникають проблеми, пов’язані, приміром, із стандартизацією та уніфікацією в промисловості, сільському господарстві, науці і техніці.

72. Значения проекту Кодексу поведінки тнк в сучасних умовах.

Розробка Кодексу поведінки ТНК є важливим кроком в напрямку м/н-правового регулюв. діял-ті ТНК. Проект Кодексу має 6 частин (1 – преамбула і цілі; 2 – визначння і сфера застосув; 3 – діял-ть ТНК (заг і політ положення; економ, фін, соц положення; надання гласності інф-ції); 4 – режим ТНК; 5 – міжурядове співроб-во; 6 – здійснення кодексу поведінки). Проект Кодексу містить принципи діял-ті ТНК, зокрема: повага суверенітету країн базування, підпопядкув вимогам цих країн, утримання від практики корупції, дотримання положень, що стос-ся охорони навк середовища; відмова займатися діял-тю політ хар-ру тощо). Проект Кодексу характ-ся деякими розбіжностями, в основному щодо визначення ТНК. Країни, що розвив, та соціаліст країни запропонували таке визнач: "ТНК – це підпр-во, яке має свої відділення у двох і більше країнах, незал від юрид форми і галузі їх діял-ті. З точки зору зах країн, ТНК – це будь-яке держ, приватне або змішане підпр-во. Це означає, що ТНК можуть бути створені в країнах з різною соц-політ системою. Дискусії відбувалися і з інших питань. Зах країни намагаються легалізувати діял-ть ТНК, надати їм нац режим. Країни, що розвив виступають проти преференц режиму для ТНК або на такі ж самі стимули і пільги, що надаються нац підприємствам.За дотриманням норм Кодексу повинна здійснювати нагляд спец комісія ООН, а також Центр ООН по ТНК. У проекті Кодексу сформульовані принципи діяльності ТНК, які мають прогресивний характер. До них, зокрема, належать такі: повага суверенітету країн, в яких вони здійснюють свою діяльність; підпорядкування законам цих країн; врахування економічних цілей і завдань політики, що проводиться в цих країнах; повага до соціально-культурних цілей, цінностей і традицій країн, в яких вони здійснюють свою діяльність; невтручання у внутрішні справи; відмова займатися діяльністю політичного характеру; утримання від практики корупції; дотримання законів і постанов, що стосуються обмеженої ділової практики, утримання від її застосування; дотримання положень, що стосуються передачі технологій та охорони навколишнього середовища.