127. Органи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Кожна країна самостійно формує систему та структуру державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності на її території, метою якого є: захист власних економічних інтересів та законних інтересів суб´єктів зовнішньоекономічної діяльності; створення рівних можливостей для суб´єктів зовнішньоекономічної діяльності; розвиток усіх видів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та всіх напрямів використання доходів і здійснення інвестицій; заохочення конкуренції та ліквідація монополізму в сфері зовнішньоекономічної діяльності. Забезпечення будь-якої діяльності в будь-якій сфері здійснюється через систему відповідних органів. Не є винятком у цьому плані і зовнішньоекономічна діяльність. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» визначає систему державних органів, які покликані здійснювати функції державного регулювання у зазначеній сфері. До таких органів належать законодавчий орган — Верховна Рада України, а також ряд органів виконавчої влади — Кабінет Міністрів України, Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції України, Державна митна служба України, Антимонопольний комітет України та ін. Найвищим органом, що здійснює державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності, є Верховна Рада України. До компетенції Верховної Ради України належить: — прийняття, зміна та скасування законів, що стосуються зовнішньоекономічної діяльності; — затвердження головних напрямів зовнішньоекономічної політики України; — розгляд, затвердження та зміна структури органів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності; — укладання міжнародних договорів відповідно до законів України про міжнародні договори та приведення чинного законодавства України у відповідність до правил, встановлених цими договорами; — встановлення спеціальних режимів зовнішньоекономічної діяльності на території України; — затвердження списків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню або забороняється.

Що стосується Кабінету Міністрів України як вищого органу в системі органів виконавчої влади у нашій державі, то він: вживає заходів щодо здійснення зовнішньоекономічної політики України відповідно до законів України; здійснює координацію діяльності міністерств, державних комітетів та відомств України з регулювання зовнішньоекономічної діяльності; координує роботу торговельних представництв України в іноземних державах; приймає нормативні акти управління з питань зовнішньоекономічної діяльності у випадках, передбачених законами України; проводить переговори й укладає міжурядові договори України з питань зовнішньоекономічної діяльності у випадках, передбачених законами України про міжнародні договори України, забезпечує виконання міжнародних договорів України з питань зовнішньоеконо­мічної діяльності всіма державними органами управління, підпорядкованими Кабінету Міністрів України, та залучає до їх виконання інших суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності на договірних засадах; відповідно до своєї компетенції, визначеної законами України, вносить на розгляд Верховної Ради України пропозиції про систему міністерств, державних комітетів і відомств — органів оперативного державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, повноваження яких не можуть бути вищими за повноваження Кабінету Міністрів України, які вона має згідно з законами України; забезпечує складання платіжного балансу, зведеного валютного плану України; здійснює заходи щодо забезпечення раціонального використання коштів Державного валютного фонду України.

Важлива роль відводиться Національному банку України, який здійснює зберігання і використання золотовалютного резерву нашої держави та інших державних коштовностей, які забезпечують платоспроможність України. Він представляє інтереси України у відносинах з центральними банками інших держав, міжнародними банками та іншими фінансово-кредитними установами та укладає відповідні міжбанківські угоди. Суттєвого значення набуває діяльність Міністерства економіки України та з питань європейської інтеграції. Воно забезпечує проведення єдиної зовнішньоекономічної політики при здійсненні суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності виходу на зовнішній ринок, координацію їх зовнішньоекономічної діяльності, в тому числі відповідно до міжнародних договорів України. Відповідні функції виконують інші державні органи, зокрема Державна митна служба України (здійснює митний контроль в Україні згідно з чинними законами України), Антимонопольний комітет України (здійснює контроль за додержанням суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності антимонопольного законодавства) та Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (здійснює оперативне державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні згідно із законодавством України; приймає рішення про порушення і проведення антидемпінгових, антисубсидиційних або спеціальних розслідувань та застосування відповідно антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів). Певні повноваження покладені на органи місцевого самоврядування та їх виконавчі органи.

126. Загальна характеристика «Маракешського пакету» 1994 р. Следующий многосторонний раунд по модификации ГАТТ 1947 г. состоялся в апреле 1994 г. в Марракеше, на котором ГАТТ 1947 г. получило дальнейшее развитие и стало действовать как ГАТТ 1994 г., представляющее собой дополненный и углубленный вариант ГАТТ 1947 г., более адекватно отвечающий требованиям современных инвестиционных отношений.

В ходе этого раунда был принят пакет Марракешских соглашений 1994 г., которые предусматривали не только совершенствование ГАТТ, но и создание ВТО. Государства при вступлении в ВТО обязаны подписать данные соглашения. ГАТТ 1994 г. являлось неотъемлемой частью Соглашения о создании 15 апреля 1994 г. Всемирной торговой организации и регламентировало наиболее существенные аспекты торговых, в том числе инвестиционных, отношений. В частности, Соглашением ГАТТ 1994 г. предусмотрен национальный правовой режим как основа международного экономического сотрудничества. У 1994 року було прийнято пакет Марракешских угод, пов’язаних з модифікацією ГАТТ. Цим пакетом було засновано так звана СОТ – Світову організацію торгівлі. Це - загальна організаційна структура у взаємних торговельних відносинах. Сферою її діяльності стають різні торгові угоди, і пов'язані із нею документи юридичного характеру, наприклад, Генеральну угоду з тарифів і торгівлі (ГАТТ).