
- •131. Мета міжн.Ек. Співробітництва.
- •130. Орг.-правовий механізм міжн. Валютної с-ми.
- •129. Генеральна угода з торгівлі послугами (гатс)
- •128. Правове регулювання обкладання митом товарів та інших предметів.
- •127. Органи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
- •125. Інкотермс – правила тлумачення торг.Термінів.
- •124. Загальна х-ка діяльності Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України.
- •123. Правовий статус та діяльність Лондонського міжн. Третейського суду
- •122. Правовий статус та діяльність Арбітражного інституту торгової палати м.Стокгольму (Швеція)
- •121. Загальна характеристика законодавства України щодо інвестиційної діяльності.
- •120. (82,118) Правовий механізм арбітражного вирішення міжнародних економічних спорів.
- •119. Правовий статус Міжнародного комерційного арбітражного суду.
- •118. Арбітражний розгляд міжнародних спорів. (120,82)
- •117. Загальна х-ка законодавства, що регулює вирішення спорів у сфері зед.
- •116. Принципи зед
- •114. Укладення зовнішньоекономічних контрактів за законодавством України.
- •113. Загальна х-ка зу «Про зед».
- •111. Продовольча і с/г організація оон (фао).
- •110. Міжнародно-правовий механізм регулювання співробітництва у галузі с/г.
- •109. Організація оон з промислового розвитку (юнідо).
- •108. Міжнародно-правовий механізм регулювання співробітництва в галузі промисловості.
- •107. Правове регулювання міжнародних залізничних перевезень.
- •105. Правове регулювання міжнародних повітряних перевезень.
- •104. Правове регулювання міжнародних річкових перевезень.
- •103. Правове регулювання міжнародних морських перевезень.
- •102. Поняття та джерела міжнародного транспортного права.
- •101. Загальна х-ка Сеульської конвенції 1985 р.
- •98. Види міжнародних кредитних організацій та фондів.
- •96. Державна митна служба України, законодавство про неї.
- •95. Роль Всесвітньої митної організації.
- •94. Митний союз – одна з організаційно-правових форм міжн. Митного співроб.
- •93. Зони вільної торгівля як одна із організаційно-правових форм міжнародного митного співробітництва.
- •92. Поняття спеціальних економічних зон.
- •91.Джерела міжнародного митного права.
- •90. Митне право як складова міжнародного економічного права.
- •89. Порядок укладання договору купівлі-продажу товарів.
- •88. Види міжнародних торговельних договорів.
- •87. Поняття та значення міжнародних торговельних договорів.
- •86. Принципи міжнародної торгівлі.
- •85. Поняття права сот.
- •84. Система та джерела міжнародного торговельного права.
- •83. Міжнародне торговельне право – складова частина міжнародного економічного права.
- •82. Міжнародний арбітраж.. (118,120).
- •81. Ратифікація міжнародних економічних договорів Україною.
- •80. Засоби забезпечення вирішення спорів, що виникають за міжнародними економічними договорами.
- •79. Правові основи забезпечення виконання зобов’язань міжнародних економічних договорів.
- •78. Виконання міжнародних економічних договорів Україною.
- •77. Порядок укладання міжнародних економічних договорів за законодавством України.
- •76. Загальна х-ка Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1969 р.
- •75.Міжнародно-правове регулювання порядку укладення міжнародних економічних договорів між державами.
- •74. Види міжнародних економічних договорів.
- •73. Поняття і значення міжнародного економічного договору.
- •72. Значения проекту Кодексу поведінки тнк в сучасних умовах.
- •71. Міжнародно-правове регулювання діяльності тнк.
- •70. Тнк та їх роль в с-мі мев.
- •69. Мвф у с-мі міжнародних кредитних організацій.
- •68. Вступ України до сот: «за» і «проти».
- •66. Генеральна угода з тарифів і торгівлі. Загальна х-ка.
- •65. Регіональне об’єднання гуам.
- •64. Євразійське економічне співробітництво. Загальна х-ка.
- •63. Економічне співробітництво в рамках снд.
- •62. Загальна х-ка регіональних економічних організацій на пострадянському просторі. (63,64,65)
- •61. Мбрр – міжнародна міжурядова кредитно-фінансова організація.
- •60. Єс та його роль у с-мі міжнародних економічних відносин.
- •59. Конференція оон з торгівлі і розвитку (юнктад) – постійний допоміжний орган оон.
- •58. Економічна і соціальна рада оон та її роль в мев.
- •57. Генеральна Асамблея оон та її роль в мев.
- •56. Структура та повноваження міжнародної організації з торгівлі какао.
- •55. Структура та повноваження міжнародної організації з торгівлі кавою.
- •54. Структура та повноваження Міжнародної організації з торгівлі пшеницею.
- •53. Структура та повноваження Організації країн-експортерів нафти (опек).
- •52. Організація економічного співробітництва і розвитку (оеср) – багатостороння міжн. Міжурядова орг.
- •51. Структура та повноваження Міжнародного фонду с/г розвитку.
- •50. Міжнародний суд оон – один з осн. Органів оон.
- •48. Співробітництво України та Ради Європи.
- •47. Членство України в оон.
- •46. Міжн. Економічні організації в с-мі оон.
- •45. Види відносин держав з міжн.Орг. (інститут членства, асоційованого членства, спостерігача).
- •44. Міжнародні ек. Орг.. З точки зору окремих видів товарів. (54,55,56)
- •43. Міжнародні економічні організації та їх класифікація.
- •42. Мео залежно від напряму міжн. Ек. Співробітництва.
- •41. Правоздатність мео.
- •40. Класифікація мев.
- •38. Імунітет держави та його значення у мев.
- •37.Регіональні міжурядові міжнародні організації (загальна х-ка). (62)
- •36. Загальна х-ка універсальних міжурядових організацій.
- •35. Концепція імунітету держави та її нормативно-правове закріплення.
- •34. Членство України в міжнародних організаціях с-ми оон.
- •33. Участь України у міжнародних організаціях як суверенного суб’єкта міжнародних відносин.
- •32. Україна як суб’єкт міжнародного економічного співробітництва.
- •31. Організаційні форми міжнародного співробітництва за участю держав.
- •30. Держава як головний суб’єкт мев.
- •29. Принцип національного режиму, сутність, значення.
- •28. Принцип найбільшого сприяння та його реалізація через закріплення у відповідних договорах та інших м.-п.А.
- •27. Принцип невід'ємного суверенітету держав над їх природними та іншими ресурсами
- •26. Принцип свободи вибору форми організації зовнішньоекономічних зв’язків та роль держави в його реалізації
- •25. Принцип юридичної рівності і недопустимості економічної дискримінації держав як загальновизнана правова норма
- •24. Характеристика спеціальних принципів міжнародного економічного права
- •23. Принцип розгляду міжнародних спорів мирними засобами.
- •22. Принцип взаємної вигоди та особливості його застосування в економічних відносинах між державами
- •21. Принцип сумлінного виконання міжнародних зобов’язань та його значення у міжнародних відносинах
- •20. Принцип невтручання та його значення для розвитку міжнародних відносин
- •19. Принцип співробітництва держав – основа розвитку міжнародних відносин
- •18. Характеристика загальних принципів міжнародного економічного права
- •17. Поняття та система принципів міжнародного економічного права
- •16. Міжнародні економічні договори – основне джерело міжнародного економічного права
- •15. Міжнародні кодекси поведінки в системі джерел міжнародного економічного права
- •14. Рішення міжнародних економічних організацій як джерела міжнародного економічного права
- •13. Міжнародно-правові звичаї, судові прецеденти як джерела міжнародного економічного права
- •12. Організаційно-правові питання щодо вступу України до Європейського союзу
- •11. Адаптація законодавства України з правом Європейського Союзу
- •10. Загальні проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним правом
- •9. Співвідношення між міжнародним публічним правом, міжнародним приватним правом, міжнародним економічним правом
- •8. Причини, що зумовлюють необхідність міжнародних економічних відносин
- •7. Правове регулювання міжнародних економічних відносин
- •6. Сутність міжнародних економічних відносин
- •5. Система міжнародного економічного права
- •4. Характеристика концепцій міжнародного економічного права
- •3. Міжнародне економічне право в системі міжнародного права
- •2. Міжнародне економічне право, як галузь права
- •1. Поняття міжнародного економічного права
84. Система та джерела міжнародного торговельного права.
Міжнародне торгове право є системою принципів і норм, що регулюють відносини у сфері міжнародної торгівлі. Міжнародне торговельне право є підгалуззю міжнародного економічного права. У деяких підручниках з міжнародного торговельного права це поняття вживається в набагато ширшому значенні, принципи і норми міжнародного публічного права злиті з принципами і нормами міжнародного приватного права. Інакше кажучи, міжнародне торговельне право розглядається або як дисципліна, що створена двома зазначеними гілками права, або як така, що стоїть на межі між ними. Система міжнародного торговельного права складається з окремих інститутів. У них визначені поняття і система міжнародного торговельного права; правові принципи здійснення міжнародної торгівлі; система органів, які виконують функції управління міжнародною торгівлею; міжнародні організації у галузі міжнародної торгівлі, міжнародні торговельні договори та угоди; міжнародно-правове регулювання угод у галузі зовнішньої торгівлі; міжнародно-правовий режим торговельних портів; міжнародно-правовий режим морських, залізничних, річкових і повітряних торговельних шляхів; міжнародно-правові засоби розгляду торговельних спорів.
Як і будь-яке право, міжнародне торговельне право має свої джерела : міжнародні договори і, зокрема, міжнародні торговельні договори;
міжнародні торговельні звичаї, в яких відтворена практика міжнародних торговельних відносин; - судові прецеденти міжнародних арбітражів і судів; - національне законодавство країни, якщо воно за згодою держав використовується для регулювання міжнародних торговельних відносин; - міжнародно-правові акти міжнародних організацій. Найпоширенішим і основним джерелом права в цій галузі правового регулювання є міжнародний торговельний договір.
83. Міжнародне торговельне право – складова частина міжнародного економічного права.
При розгляді системи міжнародного економічного права зверталася увага на те, що його Особлива частина об’єд¬нує систему правових норм і принципів, які регулюють міжнародну торгівлю, міжнародні валютні відносини, міжнародні перевезення та інші важливі напрями міжнародного економічного співробітництва. Отже, міжнародне торговельне право — це система норм і принципів, яка регулює відносини, що виникають у галузі міжнародної торгівлі, і є складовою міжнародного економічного права. Якщо міжнародне економічне право — галузь міжнародного права, то міжнародне торговельне право — його підгалузь.
82. Міжнародний арбітраж.. (118,120).
81. Ратифікація міжнародних економічних договорів Україною.
Загальноекономічні міжнародні договори, договори про участь у міждержавних об’єднаннях (організаціях), зокрема і в міжнародних економічних організаціях, є предметом ратифікації. Пропозиції щодо ратифікації міжнародного договору України (згідно зі ст. 9) подаються Міністерством закордонних справ України протягом шести місяців з дня його підписання: а) стосовно міждержавних договорів — Президентові України; б) стосовно міжурядових договорів — Кабінету Міністрів України. Підготовка пропозицій щодо ратифікації міжнародних договорів України здійснюється міністерством, іншим центральним органом виконавчої влади, визначеним відповідальним за укладання міжнародного договору України. Міністерство або інший центральний орган виконавчої влади готує пропозиції щодо ратифікації міжнародного договору України і подає їх Міністерству закордонних справ України протягом двох місяців з дня його підписання. Міністерство закордонних справ України подає зазначені пропозиції Президентові України або Кабінету Міністрів України. Президент України або Кабінет Міністрів України розглядають пропозиції щодо ратифікації міжнародного договору України і приймають рішення про внесення на розгляд Верховної Ради України в порядку законодавчої ініціативи проекту закону про ратифікацію міжнародного договору України. Якщо на ратифікацію подається міжнародний договір, виконання якого потребує прийняття нових або внесення змін до чинних законів України, проекти таких законів подаються на розгляд Верховній Раді України разом з проектом закону про ратифікацію і приймаються одночасно. Державні органи на вимогу Верховної Ради України або її комітетів надають додаткову інформацію, що стосується проекту закону про ратифікацію міжнародного договору України. Верховна Рада України розглядає внесений Президентом України або Кабінетом Міністрів України проект закону про ратифікацію міжнародного договору і приймає відповідне рішення. Закон визначає порядок вирішення питань, пов’язаних із затвердженням міжнародних договорів України, які не потребують ратифікації. Воно здійснюється Президентом України відповідно до ст. 12 Закону у формі указу і поширюється на міждержавні договори та міжурядові договори, якщо такі договори встановлюють інші правила, ніж ті, що містяться в актах Президента України.