33. Ефективність організаційних форм управління

Показники ефективності організаційної структури: - Показники кінцевих результатів діяльності організації (Обсяги випуску продукції; Підвищення прибутків; Зменшення собівартості; Економія обсягів капітальних вкладень; Якість продукції; Терміни впровадження нових технологій), - Показники, що характе­ризують зміст і організа­цію процесу управління, витрати на управлінську діяльність (- Поточні витрати на утримання апарату управління; - Витрати на експлуатацію технічних засобів, утримання споруд і приміщень; Втрати на підготовку і перепідготовку кадрів управління

Витрати на дослідницькі і проектні роботи у сфері вдосконалення управління; - Витрати на придбання й утримання оргтехніки), - Нормативні показники ефективності організа­ційної структури управління (- Продуктивність; - Економічність; - Адаптивність; - Гнучкість; - Оперативність; - Надійність), - Показники раціональності й техніко-організац. рівня структури управління (- Кількість ланок системи управління; - Рівень централізації функцій управління; - Прийнята норма керованості; - Збалансованість розподілу повноважень і від­повідальності; - Рівень спеціалізації і функціональної замкненості підсистем управління).

34. Коефіцієнти ефективності організаційної структури управління

Коефіцієнт ефективності організаційної структури управління: Кс=Ро/Ву, де Ро - кінцевий результат (ефект), отриманий від функціонування структури управління; Ву - витрати на управління (фонд заробітної пла­ти, витрати на утримання приміщень, придбання та експлуатацію засобів оргтехніки, забезпечення комунікацій та ін.). Коефіцієнт ланковості: Кл=Лі/Ло, де Лі - кількість ланок існуючої структури; Ло - оптимальна кількість ланок структури. Коефіцієнт територіальної концентрації Ктк=О/П, де О – кількість ор=-ції цтого типу у регіоні діяльності о-ції, П – площа регіону діяльності. Коефіцієнт дублювання функцій: Кдф=Кз/Кн, де Кз – кількість робіт, закріплених за кількома підрозділами, Кн – кількість робіт за затвердженим положенням (норматив., експертна). Коефіцієнт надійності системи управління: Кнсу=1-Кнр/Кзр, де Кнр - кількість нереалізованих рішень; Кзр - загальна кількість прийнятих рішень. Коефіцієнт (ступінь) централізації функцій: Кц=Рву/Рз, де Рву - кількість прийнятих рішень при виконанні певної функції на вищих рівнях управління; Рз - загальна кількість прийнятих рішень на всіх рівнях управління. Коефіцієнт ефективності використання інформації: Кеі=Іеі/Івх, де Іеі - кількість випадків ефективного використання інформації (документа, показника); Івх - обсяг інформації на вході.

35. Зміст понять «культура» і «організаційна культура»

Культура - сукупність досягнень людства у всіх сферах його існування. Теорія організації розглядає культуру як виявлення суспільної свідомості, яка відображає процес самоорганізації суспільства. Культура - суб'єктивно-об'єктивне явище. Культура є суб'єктивною, тому що людина є її творцем, хранителем, носієм і споживачем. Культура є об'єктивною як атрибут суспільства результат людської діяльності. На видимому рівні к. має форму – ритуалів, символів, міфів, легенд, мовних символів, артефактів. Організаційна культура - вияв підпорядкованості та гузгодженості функціонування соціальної організації, система сенсів, цінностей, орієнтирів, які дозволяють | забезпечити організаційну діяльність з реалізації місії та досягнення цілей організації. Організаційна культура у вузькому сенсі - культура організації (підприємства), у широкому - культура орга­нізації, яка ґрунтується на загальнолюдських цінностях і одночасно на цінностях, нормах, правилах організації. Організаційна культура - сукупність най­більш важливих припущень, що сприймаються членами організації і відображаються декларо­ваними організацію цінностями, які визна­чають орієнтири поведінки членів організації. Організ. культура вплив. на: мотивацію працівника; привабливість о-ції як роботодавця; моральність працівника та його ділова репутація; продуктивність та ефективність; якість роботи; характер між особистих та вироб. стосунків; ставлення працівників до праці; новатор. та творч. потенціал. К. будь-якого соціуму – це набуті переконання, досвід, образ мислення, які поділ. людьми, що постій. взаємодіють; Це пев. норми, які люди сприйм. безумовно.