
- •1. Система наук про організацію
- •2. Закони організації
- •3. Принципи організації
- •4. Етапи розвитку організації
- •5. Збереження рівноваги організації та її цілісності
- •6. Організаційні теорії
- •7. Еволюція теоретичних концепцій організації
- •8. Основні моделі організацій
- •9. Сучасна організаційна парадигма
- •10. Сутність поняття організації
- •11. Внутрішнє середовище організації.
- •12. Методи дослідження внутрішнього середовища організації
- •13. Чинники зовнішнього середовища організації.
- •14. Характеристики зовнішнього середовища.
- •15. Методи дослідження зовнішнього середовища.
- •16. Формування системних уявлень.
- •17. Системний підхід ( погляд).
- •18. Будова систем.
- •19. Соціальна організація
- •20. Організаційний порядок
- •21. Організаційна діяльність.
- •22. Принципи управління.
- •23. Оптимізація управління.
- •24. Методи управління.
- •25. Природно-наукові засади синергетики
- •26.Синергетична концепція самоорганізації.
- •27. Гнучкість організації
- •28. Збалансованість організації
- •29. Організаційна форма управління (офу)
- •30. Види ос. Порівняння адаптивних та традиційних форм управ.
- •31. Методологія проектування організаційних форм управління
- •32. Технологія проектування організацій. Форм управління.
- •33. Ефективність організаційних форм управління
- •34. Коефіцієнти ефективності організаційної структури управління
- •35. Зміст понять «культура» і «організаційна культура»
- •36. Компоненти організ. Культури. Детермінанти.
- •37. Моделі організаційної культури
- •38. Орг. Культур поділ..
- •39. Порівняння япон. Та європей. Менталітету
- •40. Типологія орг. К-р.
- •41. Сучасна українська організаційна культура
26.Синергетична концепція самоорганізації.
Об'єктами досліджень є відкриті системи у не рівноважному стані, які характеризуються інтенсивним обміном речовиною і енергією між підсистемами і між системою і оточенням. Розрізняють процеси організації і самоорганізації. Їх загальною ознакою є зростання порядку, (яке обумовлено процесами, протилежними встановленню термодинамічної рівноваги, незалежно від впливу зовнішнього середовища). Результатом самоорганізації є виникнення, взаємодія і взаємоспівдія (напр. кооперація) більш складних в інформаційному сенсі об'єктів, ніж елементи зовнішнього середовища, з яких вони виникають. Система та її складові є динамічними утвореннями. Спрямованість процесів самоорганізації обумовлена внутрішніми властивостями підсистем в їхньому індивідуальному і колективному виявленні, а також діями з боку зовнішнього середовища. Поведінка підсистем і системи у цілому істотним чином характеризується спонтанністю, акти поведінки не є жорстко детермінованими. Організація на відміну від самоорганізації може характеризуватися, наприклад, утворенням стабільних статистичних структур. Процеси самоорганізації відбуваються у середовищі поряд з іншими процесами, які можуть мати протилежну спрямованість і бути здатними в окремі фази існування системи як домінувати над процесами самоорганізації, так і поступатися ним. Одночасно система у цілому може характеризуватися сталою тенденцією, коливаннями до еволюції, або до деградації і руйнування. Згідно з концепцією самоорганізації головною метою управління організацією є створення життєво стійкої організації, команди людей, які об'єднані ідеєю, а дохід, захоплення ринку є другорядними, похідними, і самі «додаються» у ході еволюції. Види процесів самоорганізації: - Процеси виникнення якісно нового цілісного утворення з певної сукупності об'єктів певного рівня; - Процеси, які підтримують певний рівень організації з урахуванням внутрішніх і зовнішніх умов її функціонування; - Процеси вдосконалення організацій, які здатні накопичувати і використовувати попередній досвід. Принципи самоорганізації: - П. від'ємного зворотного зв'язку, що показує, як підтримується порядок, який вимикає спонтанно; - П. позитивного зворотного зв'язку, згідно з яким прогресивні зміни, що виникають у системі не придушуються, а накопичуються і збільшуються. Традиційне управління ґрунтується на лінійному уявлені про функціон. системи, її бажаного результату. Управління не ліній. системою може бути ефективним, якщо воно узгоджене з внутріш. властивостями системи, тобто є резонансними. Якщо підбурювати систему в необхід. час і необхід. місці, вона буде розгортувати все багатство своїх форм і своїх структур. «Фрактальна фабрика» (Х.-Ю. Варнєке) сутність визначається не її зовніш. ознаками, а її внутріш. цінностями, організаційною культурою. Важливіша вимога – здатність всіх до підприємського мислення. Негерія – явище, коли результат діяльності об’єднується у систему елементів зменшуючи активний внесок (суму результатів, що опосередкована кож. елементом окремо: Кн=Ен/∑Еі, де Ен – повний ефект системи з виявленою негерією; Еі – ефект, що забезпеч. і-тим компонентом.