Тема 2. Основи фінансового та управлінського обліку за кордоном

2.1. Об'єктивна необхідність поділу бухгалтерського обліку на фінансовий та управлінський

За кордоном бухгалтерський облік прийнято поділяти на дві частини: фінансовий облік і управлінський облік. Цей поділ не є самоціллю, а випливає з необхідності інформаційного забезпечення зовнішніх та внутрішніх споживачів в умовах ринку.

Турбота про збереження таємниці секретів виробництва, технології, формування собівартості та прибутковості окремого виду продукції, яка виробляється - примусила підприємців створити два автономні підрозділи бухгалтерії.

Перший підрозділ – фінансова бухгалтерія обліковує засоби підприємства за їх видами і джерелами, поточні витрати і доходи підприємства, розрахунки з дебіторами і кредиторами, банками, з державою по податках, з акціонерами чи іншими третіми особами. За даними цієї бухгалтерії в кінці року складається обов'язкова для публікації звітність, яка дає загальну уяву про фінансовий стан підприємства і результати його діяльності за звітний рік.

Другий підрозділ - експлуатаційна (калькуляційна) бухгалтерія обліковує виробничі витрати у місцях їх виникнення і по видах виробів, виявляє та відображає на рахунках відхилення витрат виробничих ресурсів від стандартних норм і кошторисів, визначає (калькулює) собівартість окремих видів продукції, підсумовує результати від реалізації продукції за видами виробів і способами продажу, здійснює облік і контроль залишків і руху ТМЦ в натуральних чи вартісних вимірниках.

За зведеними даними цієї бухгалтерії визначають прибуток від виробництва продукції та її реалізації. Разом із цим працівники бухгалтерії сприяють здійсненню оперативного контролю за процесом виробництва, раціональними витратами виробничих ресурсів, формуванням прибутку. Таким чином, керівники виробництва, знаючи дійсну картину справ на підприємстві мають змогу приймати необхідні управлінські рішення відповідно до змін зовнішніх умов збутку продукції та закупки сировини і матеріалів.

Однак до облікових даних виробничої (управлінської) бухгалтерії доступ закритий для бухгалтерів-аудиторів, а також представників податкових органів держави.

Облік двох підрозділів бухгалтерії ведеться в повній ізоляції один від одного, що виключає пряму кореспонденцію між рахунками обох бухгалтерій у записах господарських операцій. У таких умовах діяльності виникла проблема регламентації обліку і звітності підприємства. Останнє зумовило необхідність законодавчого введення єдиних правил складання і публікації головних показників звітності.

В обліковій літературі фінансовий облік розглядається як комплексний синтетичний облік всіх засобів і всієї економічної діяльності підприємства. Він включає аналітичний облік розрахунків з постачальниками, покупцями, іншими організаціями чи особами, акцій і дивідендів, облігацій і векселів, кредитів і процентів, інвестицій і т.д. Заданими фінансового обліку робиться висновок про прибутки або збитки підприємства і складається його фінансова звітність.

Управлінський облік є продовженням фінансового обліку. Він призначений для потреб керівництва даного підприємства і застосовується для відображення внутрішніх операцій. Основною особливістю є своєчасність одержання деталізованої та достовірної інформації про доходи і збитки підприємства в цілому, так і на його окремих ділянках. У межах управлінського обліку здійснюється детальний облік затрат і калькулювання собівартості видів продукції, що виробляється.

Таким чином, об'єктивну необхідність розподілу бухгалтерського обліку на фінансовий і управлінський спричиняють:

• прагнення до збереження суворої таємниці облікових даних, насамперед, управлінської бухгалтерії;

• різниця між споживачами інформаційних даних обох бухгалтерій і законодавча регламентація звітності;

• пріоритет внутрішніх споживачів інформації, який зумовлює виникнення управлінського обліку;

• подвійний характер обліку, який зумовив його поділ на внутрішній (управлінський) і зовнішній (фінансовий).